|
Риби |
Земноводні |
Плазуни |
Птахи |
Ссавці |
|||
Серед. Існув. |
водне |
В+назем-повіт |
Н-п |
Н-п |
Н-п,в,г |
|||
Кінцівки |
- |
+ |
+ |
+ |
+ |
|||
Покриви |
луска |
___ волога |
луски |
Пір’я |
Волос.покрів |
|||
Дихання |
зябра |
Легені,шкіра |
легені |
Легені |
Легені |
|||
Серце |
2 |
3 |
3 з непов.пер. |
4 |
4 |
|||
Кола кровооб. |
1 |
2 |
2 |
2 |
2 |
|||
Запліднення |
зовнішнє |
зовнішнє |
Внутрішнє |
внутрішннє |
Внутрішнє |
|||
Розвиток |
У зовнішн. |
У зовнішн. |
У зовнішн. |
У зовнішн. |
Внутрішній |
|||
|
еритроцити |
лейкоцити |
Тромбоцити |
Наявність ядра |
- |
+ |
- |
Колір |
червоні |
безбарвні |
Безбарвні |
Форма |
дископодібні, двічівогнуті |
не мають постійної форми |
не мають постійної форми |
Функції |
газообмін |
імунітет |
Зсідання |
Кількість |
(4,5-5) 10 ¹² |
(6-9)10в9 |
(250-400)10в9 |
місце утворення |
червоний кістковий мозок |
ч.кіст.мозок, селезінка, лімф.вузли, зобна залоза |
червоний кістковий мозок |
місце руйнування |
печінка, селезінка |
лімф.вузли, місця запалення, селезінка |
селезінка |
|
Тиск |
Швидкість |
Артерії (мязовий слой гл.м) |
max |
max |
Вени (є полулунні клапани) |
min(рух крові) |
-------- |
Капіляри (1 слой епітелія) |
---------- |
min(газообмін) |
ротова порожнина |
складні вуглеводи |
амілаза |
прості вуглеводи |
Шлунок |
білки |
пепсин, трипсин(кисле) |
АК |
12-пала кишка |
жири |
ліпаза(луж.сер) |
жирні кислоти+гліцерін |
Органи |
особливості будови |
функції |
носова порожнина |
ліва та права перегородка розділена перегородкою (кістка+хрящ), кожна половина складається з 3 ходів(у нижній відкривається нососльозний канал), вислвна вітчастим епітелієм, має нюхові рецептори, багата на кровоносні судини, є слизові судини, є слизові залози, з’єднана слуховими трубами(хоанами) з середнім вухом |
зігрівається повітря, зволожується, аналізується запах, знезараження, очищується від механ. бруду, вирівнюється тиск на барабанну перетинку, бере участь в утворенні звуків, видаляється зайва слизна рідина |
носоглотка |
перехрещуються дихальні та травні шляхи |
проведення повітря |
Гортань |
утворена хрящами і зв’язками всередині натянуті голосові зв’язки, є хрящ – надгортанник |
проведення повітря, утвор. голосу, розмежування дихальних і травних шляхів(голосові зв’язки) |
Трахея |
трубка, яка складається з хрящових напівколець (16-20), всередині вислана вітчастим епітелієм |
проведення повітря(очищення) |
Бронхи |
мають хрящові кільця, вітчастий епітелій, розгалужуються багаторазово(утвор. бронхіальне дерево:бронхи,тонкі бронхи,бронхіоли, альвеолярні ходи) |
проведення повітря(очищення) |
Залози |
Гормони |
Вплив на обмін речовин |
Хвороби |
Щітоподібна |
водовмісні, тіроксин |
на загальний обмін речовин(уповільнює, пришвидшує) |
при нестачі у дорослих – зоб, у дітей – кретинізм(нестача йоду в їжі), |
Парощітоподібна |
паратгормони |
фосфорно-кальцевий обмін (кістки) |
|
Вилочкова=зобна=тімус за грудиною(своротній ріст)
|
Тімуазин |
імунітет, впливають на розвиток лімфоцитів(т-лімфоцити, в-лімфоцити) |
|
Гіпофіз(головний мозок)=диригент залоз внутр..секреції |
соматотропний гормон=росту, тіриотропний, адренокортикотропний, гонодотропний |
на ріст, на щітоподібну залозу, на ниркові залози, на статеві залози |
гіпофія, гіперфія, карликовість, акромегаліям- у дорослих
|
гіпоталамус (частина проміжкового мозгу) |
Вазоприсим |
на виведення рідини з організму – звужує судини антидиуритична дія (підвищує тиск) |
|
Епіфіз = шишкоподібна залоза |
серотонін та мелатонін |
впливає на метаболізм, розвиток там статеве дозрівання |
|
Надниркові залози |
кортикостероїди, статеві, адреналін, більш ніж 40 гормонів |
на запалювані процеси на статеві залози – гормон стресу,стрес – неспецифічна реакція організму з метою мобілізації для вирішення проблеми . |
бронзова хвороба, бородаті жінки |
підшлункова залоза |
змішаної секреції: ліпаза, інсулін, острівки Лангерганса |
на обмін вуглеводів глюкоза-глікоген. понижується артеріальний тиск, ЧСС |
Цукровий діабет , при нестачі інсуліну |
Безусловные |
условные |
х-рны для всех представителей вида (масовые) |
индивидуальные |
более древние(гидра) |
болем поздние (болем высокорганизаваные животные) |
формируется в ответ на бузусловные раздражители |
сочитание безусловних и условных раздражителей |
генитически предопределяет, как правило сохраняются на всю жизнь |
могут появляться исщезать в течении жизни |
обеспечивает вида,сохраняет постоянство среды органов |
обеспечивавает гибкое приспособление к измен. русловий внешней среды |
примеры: кашель, чихание, от гарячого и т.п. |
Примеры:реакции на время кормления, на кличку |
Ботаника
Квітка складається з кореню і погону , пагін у свою чергу складається з листків, стебла, бруньок, прилистників, вузлів, міжвузлів, квітки.
Корінь – підземний, вегетативний, радіальний орган рослини.
Види:
Головний: той що розвивається з зародкового корінця
Бічний: той що відростає з головного або інших бічних
Додатковий: той що відростає від будь-якої частини рослини, окрім головного і бічного коренів.
Коренева система - це система усіх коренів рослини:
Стрижнева |
Мичкувата |
головний корінь виражений |
головний корінь не виражений |
характерна для дводольних(усі дерева, окрім пальм) |
характерна для однодольних |
виключення соняшник –дводольне, але мичкувата система |
головний корінь гине на ранній стадії життя |
Функції:
Уякорювання у грунті
Поглинання води та мінеральних солей
Депо поживних речовин
Видільна (у грунті)
Синтез деяких речовин для рослин
Певні речовини розпушує, приймає участь у ґрунтоутворенні
Симбіоз з бактеріями і грибами
Будова кінця кореня
Зона |
Особливості будови |
Функції |
Кореневий чохлик |
клітини, що виділяють слиз, швидко відмирають і злущуються |
захист, визначення направлення росту, взаємодія з грунтом |
Зона поділу |
маленькі тонкостінні клітини – меристеми, які діляться мітозом |
збільшення кількості клітин |
Зона росту |
|
збільшення розмірів клітин |
зона всмоктування |
епідерма містить кореневі волоски- особливі клітини, що мають вирости, які збільшують площу поверхні, тонка оболонка |
всмоктування води та мінеральних речовин |
Зона проведення |
містяться в судині ксилеми і флоеми, клітини зрілі з великими вакуолями, на корені утворюються бічні корені |
проведення розчинів |
Видозміни кореня
Назва |
Функції |
Приклади |
Кореневі бульбочки |
Забезпечення рослини доступним азотом |
Бобові, акація(робія біла), донник |
Мікориза( міко - корінь) |
Надає рослині воду і мінеральні речовини |
Береза, дуб, сосна, ялина |
Дихальні корені = пневматофори |
Надають повітря до кореневої системи у рослин, що ростуть на болотистих ділянках |
Болотяний кипарис |
Повітряні корені |
Поглинають воду з повітря |
орхідеї |
Чіпкі коренів |
Використання рослини або будівлі як опори |
Плющ, деякі ліани |
Ходульні корені |
Закріплення рослини у грунті |
Драцена дракона (Dracena drakonea) |
Сосучі корені = гаусторії |
Корені рослин паразитів; отримання усіх речовин |
Повитка, омела біла, петрів хрест |
Доскоподібні корені |
Отримання поживних речовин на пісчанних грунтах |
Сонератія |
Асимілюючі корені |
Фотосинтез = асиміляція |
орхідеї |
Коренеклубні |
Запасання поживних речовин, як правило видозміни бічних коренів |
Георгіни, орхідеї, чистяк, ятришник |
Коренеплоди |
Запасання поживних речовин, як правило видозміни головного кореня |
Буряк, морква |
Епіфіти – життєва форма рослин, за якої рослина розміщена не на грунті, а на іншій рослині, використовуючи її як субстрат (орхідеї, ліани)
Ліани – життєва форма рослин, за якої гнучке стебло підіймає рослину обвиваючись кругом іншої (плющ, виноград, ротанг)
Лист – це частина погону, плаский, бічний, вегетативний орган рослини, що розвивається на стеблі, має основну функцію фотосинтез.
Класифікація листків за наявністю черешка:
Черешкові
Сидячі
Класифікація за жилкуванням:
Сітчасте (усі дводольні)
Паралельне ( усі злаки, осокові)
Дугове (лілійні)
Класифікація за складністю:
Прості: - Складні
Цільні - перисті - пальчасті
Розсічені - парноперисті - непарноперисті
Лопатеві
Розділені
Класифікація за формою краю листової пластинки:
Пильчасті, - зубчасті, - город часті
Класифікація за формою цільної листової пластини:
Округлий, овальний, ланцетний, серцевидний, яйцевидний, почковидний,стріловидний, голчаті, лінійні.
Функції листка:
Фотосинтез
Випаровування води, транспірація,
Газообмін
Запасання поживних речовин
Захист
Вегетативне розмноження
Закріплення стебла
Класифікація за листкорозміщенням:
Почергове = спіральне (дуб, береза, соняшник)
Супротивне (клен, бузок, кропива, садовий жасмин)
Мутовчасте
Анатомічна будова листка
-
Структури листка
Особливості будови
Функції
Епідерма (покривна тканина)
Клітини прозорі, майже не мають міжклітинників, міцно зєднані одна з одною, є продихи
Захист, пропускають світло, транспірація,газообмін
Основна паренхіма = асимілююча тканина
Клітини містять хлоропласти, великі міжклітинники
Фотосинтез
Жилки листка
Ксилема, флоема, механічні тканини
Проведення води та мінеральних речовин, проведення розчинів та органічних речовин, надання міцності
Робота продихів
Продих складається з двох продихових клітин, що називаються замикаючими; їх оболонки мають різну товщину. Коли освітлення оптимальне – фотосинтез іде добре, в замикаючих клітинах накопичуються розчини, внутрішній тиск зростає.
У зв’язку з тим, що оболонка має різну товщину замикаюча клітина вигинається і набуває бобовидної форми. Завдяки цьому продихова щілина збільшується – продих відкривається. Коли сонячний підтік зменшується, усе навпаки.
Транспірація – процес випаровування води рослиною
Для чого рослина поглинає воду?
Вода бере участь у реакціях обміну речовин рослини
Видозміни стебла (пагону) (підземні)
Назва |
особливості будови |
функції |
Приклади |
бульби |
має бруньки, має характерну будову стебла |
запасання, вегетативне розмноження |
картопля, топінамбур, зопник, чистець болотний, подбел |
кореневища |
має бруньки, має характерну будову стебла |
|
ромашка, кульбаба, валеріана, пирій, аір, ландиш, канвалія, луговой мятлик |
цибулини |
листки, бруньки, конус наростання, запасні речовини у листках |
|
цибуля, тюльпан, геоцинт, лілія, нарцис |
бульбоцибулини |
запасні речовини у стеблі |
|
крокус, гладіолус, шафран |
Каудекс = стеблекорінь |
утворюютьсяу результаті занурення у грунт частини стебла |
|
горна конюшина |
Видозміни стебла (пагону) (наземні)
Назва |
Особливості будови |
функції |
Приклади |
Колючки |
|
Захист |
глід, терен, дика яблуня |
Вусики |
|
укорінення, опора |
суниці, костяника, попевиця повзуча, виноград, агруз |
Квітконіжка квітколоже |
|
опора для квітки |
у більшості квіток |
Каудекс |
утворюється на коротких основах відмираючих квітконосів |
усі функції кореня |
васелек |
Бруньки – це зачатковий пагін, що має сі його властивості: - Конус наростання, - Зачаткові листки, - Зачаткові бруньки
Функції: з бруньок розвиваються пагони
Класифікація бруньок за функціями
Вегетативні – це такий, з яких розвивається вегетативний пагін.
Генеративний – це такий з якого розвивається квітка або суцвіття.
Класифікація бруньок за місцем знаходження:
Бічні
Пазушні
Верхівкові
Класифікація бруньок за призначенням:
Додаткові бруньки: розвиваються у неспецифічному місці (на міжвузлі, на листках, на коренях, на старих частинах стовбура)
Сплячі бруньки : утворюються у глибоких шарах стовбура. Пагони з них розвиваються у випадку загибелі більшості частини рослини.(утворюють кореневу поросль) Якщо рослина не загине, сплячі бруньки не прокинуться.
Розміщення бруньок:
Почергове
Супротивне
Мутовчасте
Квітка
Квітка – генеративний, видозмінений пагін
Функції – статеве розмноження
Класифікація квіток за симетрією
Асимітричні (валеріана, канни)
Двобічносимітричні (бобові)
Радіальносиметричні (тюльпан, лілія, яблуня, вишня)
Рослини за будовою квіток поділяються на:
Двостатеві є тичинки і маточки |
Одностатеві або тичинки або маточки |
|
Усі хрестоцвіті, розоцвітні, бобові, лілійні |
Однодомні На одній рослині є чоловічі і жіночі квітки (огірок, тиква, кавун) |
Дводомні Чоловічі і жіночі квітки розташовані на різних рослинах (верба, конопля,обліпиха, тополя, хміль, актинідія) |
Класифкація квіток за наявністю андроцей і гинецей
Двостатеві |
Одностатеві |
|
A+G |
Чоловічі А |
Жіночі G |
Сукупність пелюсток = віночок (
Сукупність чашолистиків = чашечка (
Віночок + чашечка = оцвітина
Голі квітки – це квітки, що не мають оцвітини (ясень, осока, ива)
Оцвітина
Проста |
Подвійна |
|
Тільки чашечка або віночок |
Чашечка + віночок |
|
Чашечкоподібна (буряк, кропива, конопля) |
Віночкоподібна (тюльпан) |
|
Віночок буває зрослопелюстковий та роздільнопелюстковий
Чашечка буває зросло пелюстковою та роздільнопелюстковою
Андроцей – сукупність тичинок = мікроспорофілів
Гинецей – сукупність маточок = мегаспорофілів = плодолистиків