3. Структура розділу "охорона праці"

Розділ "Охорона праці" повинен бути органічно пов'язаний з темою дипломного проекту (роботи). Він включає розрахунково-пояснювальну частину, а також (за необхідності) графічну частину у вигляді креслень і рисунків (діаграм, схем, графіків тощо).

При складанні розрахунково-пояснювальної записки розділу дипломант повинен користуватися термінами та визначеннями, прийнятими в області охороні праці та закріпленими ДСТУ 2293-99 "Охорона праці. Терміни та визначення основних понять".

Розділ "Охорона праці" повинен мати таку структуру:

1) аналіз стану охорони праці на підприємстві (організації, установі, структурному підрозділі);

2) аналіз стану пожежної безпеки;

3) виявлення небезпечних і шкідливих виробничих факторів;

4) заходи щодо поліпшення охорони праці та пожежної безпеки.

В окремих випадках (при відсутності матеріалів про стан охорони праці на підприємстві організації, установі, структурному підрозділі тощо) за погодженням із консультантом розділ "Охорона праці" може мати інакшу структуру.

3.1.Аналіз стану охорони праці на підприємстві (в організації, установі, структурному підрозділі)

У цьому пункті розділу на основі зібраного під час проходження практики матеріалу здійснюється оцінка підприємства (організації, установи, структурного підрозділу) з точки зору охорони праці, виконується загальний аналіз особливостей їх діяльності, обґрунтовується доцільність або необхідність розгляду окремих питань охорони праці з обов'язковим врахуванням їх економічної та соціальної ефективності.

При цьому здійснюється аналіз:

• динаміки виробничого травматизму та профзахворюваності, основних причин їх виникнення;

• планування та фінансування заходів із охорони праці;

• реального стану умов праці;

• колективних договорів на предмет наявності в них окремих пунктів стосовно поліпшення умов і безпеки праці;

• забезпеченості санітарно-побутовими приміщеннями;

• рівня забезпеченості колективними та індивідуальними засобами захисту;

• ергономічного забезпечення;

• психологічного клімату в колективі тощо.

Усі дані для аналізу студент отримує із матеріалів статистичної звітності з охорони праці під час проходження практики, звітності перед Держгірпромнаглядом за охороною праці, а також із матеріалів первинної документації щодо нещасних випадків (журнал реєстрації нещасних випадків на виробництві, акти за формою Н-1).

Стосовно аналізу динаміки виробничого травматизму та профзахворюваності, то доцільно виконати кількісну оцінку стану травматизму на протязі вибраного періоду часу в абсолютних величинах або за статистичними показниками частоти та тяжкості травматизму. Коли даних, що характеризують стан охорони праці достатньо, доцільно розробити графічні залежності, які відображають динаміку травматизму на протязі вибраного періоду часу.

Для оцінки рівня травматизму розраховують показники його частоти та тяжкості:

Пчт = 1000·А/Т,

Птт = Д/А,

де Пчт – показник частоти травматизму;

А – кількість випадків травматизму на протязі звітного періоду;

Т – середньоспискова чисельність працівників;

Птт – показник тяжкості травматизму;

Д – кількість днів непрацездатності.

Показник непрацездатності – це число людино-днів непрацездатності, що припадає на 1000 працівників:

Пнп = 1000·Д/Т.

Результати цих досліджень повинні бути проаналізовані та зроблені відповідні висновки.

Вплив шкідливих виробничих чинників не обмежується їх роллю як причини професійних захворювань. Статистичні дані свідчать, що особи, які зазнають дії шкідливих виробничих чинників, частіше хворіють на загальні захворювання (зокрема інфекційні, захворювання органів шлунково-кишкового тракту, гострі респіраторні захворювання тощо), причому перебіг їх зазвичай носить ускладнений характер, що у свою чергу призводить до подовженого періоду їх протікання. Тому важливо визначати показники рівня загальної захворюваності.

Показники інтенсивності захворювань (Піз) та непрацездатності (Пнп), які припадають на 100 працюючих і тривалості захворювання (Птр) відповідно визначаються за виразами:

Піз = 100·С/Р;

Пнп = 100·Д/Р;

Птр = Д/С,

де С – загальна кількість випадків захворювань;

Р – загальна кількість працюючих;

Д – кількість днів непрацездатності через захворювання.

На основі отриманих показників визначається динаміка загальної захворюваності за відповідний період, що дозволяє оцінити стан охорони праці на підприємстві (в організації, установі, структурному підрозділі) та визначити напрямки забезпечення здорових і безпечних умов праці. Динаміку зміни показників захворюваності доцільно зобразити у вигляді графічних залежностей.

3.2. Аналіз стану пожежної безпеки

Аналіз стану пожежної безпеки на підприємстві (в організації, установі) дипломант повинен виконати під кутом його відповідності основним вимогам нормативно-правової бази у цій області: Закону України "Про пожежну безпеку", "Правил пожежної безпеки в Україні" тощо.

Наприклад, під час виконання аналізу доцільно проаналізувати:

- кількість пожеж на підприємстві (в організації, установі) на протязі вибраного для аналізу періоду часу та причини їх виникнення;

- наявність комплексного плану заходів щодо забезпечення належного рівня пожежної безпеки, розробленого з врахуванням досягнень науки, техніки та позитивного досвіду в цій області;

- наявність положень, інструкцій тощо, що діють у межах підприємства (організації, установи); здійснення постійного контролю за дотриманням їх вимог;

- організацію навчання працівників із питань пожежної безпеки та пропаганду заходів щодо дотримання нормативних вимог в цій області;

- стан засобів протипожежного захисту, зв'язку, обладнання та інвентарю;

- наявність і стан системи автоматичного виявлення пожежі;

- наявність і стан системи автоматичного гасіння пожежі;

- наявність схем евакуації у випадку виникнення пожежі;

- наявність протипожежного режиму, в якому мають бути визначені:

- місця паління та застосування побутових нагрівальних приладів;

- порядок проведення тимчасових пожежонебезпечних робіт (у тому числі зварювальних);

- правила проїзду та стоянки транспортних засобів;

- місця для зберігання та допустима кількість технічних засобів, які можуть одночасно знаходитися у виробничих приміщеннях і на території (у місцях зберігання);

- порядок відключення від мережі електрообладнання у разі пожежі;

- порядок огляду та зачинення приміщень після закінчення роботи;

- порядок проходження посадовими особами навчання та перевірки знань з питань пожежної безпеки, а також проведення з працівниками протипожежних інструктажів із призначенням відповідальних за їх проведення;

- порядок організації експлуатації й обслуговування наявних технічних засобів протипожежного захисту (протипожежного водопроводу, насосних станцій, установок пожежної сигналізації, автоматичного пожежогасіння, димовидалення, вогнегасників тощо);

- порядок проведення планово-попереджувальних ремонтів та оглядів електроустановок, опалювального, вентиляційного, технологічного та іншого інженерного обладнання;

- дії працівників у разі виявлення пожежі тощо.

Результатом аналізу повинен бути висновок про стан пожежної безпеки на підприємстві (організації, установі).

Якщо виявлені недоліки в системі організації пожежної безпеки, то дипломант повинен розробити заходи або надати пропозиції для їх усунення.

3.3. Виявлення небезпечних і шкідливих виробничих факторів

Користуючись даними практики та картками атестації робочих місць, студент вибирає найбільш небезпечні та (або) шкідливі види робіт, описує їх, акцентуючи увагу на технічних засобах, які при цьому використовуються, і виявляє можливі небезпечні та (або) шкідливі виробничі фактори.

Аналіз та оцінка умов праці виконується шляхом порівняння фактичних показників виробничого середовища із нормативними значеннями.

Якщо атестаційні карти на робочі місця відсутні, то фактичні показники виробничого середовища визначаються дипломантом методом анкетування або шляхом проведення натурних досліджень під час проходження практики.

Вибір нормованих значень параметрів виробничого середовища повинен бути чітко обґрунтований. Аналіз кожного виявленого небезпечного та (або) шкідливого виробничого чинника повинен закінчуватися відповідним висновком.

3.4. Заходи щодо поліпшення охорони праці та пожежної безпеки

Методологічною основою для розроблення розділу "Охорона праці" в дипломному проекті (роботі) є якісний аналіз із точки зору охорони праці виробничого середовища на предмет виявлення шкідливих і небезпечних виробничих факторів, можливості виникнення аварійних ситуацій тощо. На підставі такого аналізу дипломантом розробляються заходи (надаються рекомендації, пропозиції) щодо усунення несприятливих виробничих факторів, створення безпечних і нешкідливих умов праці.

У випадку неможливості усунення виявлених небезпечних і шкідливих виробничих чинників повинні бути запропоновані заходи щодо зменшення їх негативного впливу на працівників.

У випадку необхідності підтвердження доцільності чи правильності запропонованих рішень, спрямованих на поліпшення стану охорони праці, за погодженням із консультантом студент виконує відповідні інженерні розрахунки.