1. Прагнули знайти принципи управління, дотримуючись яких, можна досягти успіху організації;

2. використовували методи і підходи, що застосовуються в науці і техніці, для ефективного досягнення цілей організації у процесі управління;

3. вважали, що раціоналізація індустріального виробництва в немалій мірі за лежить від удосконалення соціальної організації виробництва, яка не обмежується чисто матеріальними елементами, а поширюється на етичні норми і психологію працівників.

Прихильники "школи руху за гуманні стосунки" рекомендувала використовувати:

1. соціальні та адміністративні методи управління;

2. соціальні і психологічні методи управління;

3. психологічні і адміністративні методи управління.

Найбільш визначними представниками школи "поведінських" наук є:

1. А. Файоль, м. Вебер, л. Урвік, д. Муні, к. Рейлі;

2. М. Фолетт, Е. Мейо, А. Маслоу;

3. Арджиріс, Р. Лайнкерт, Д. Мак-Грегор, Ф. Герцберг.

Прихильники школи "поведінських наук":

1. Будували концепції відносно побудови управління організаціями шляхом підвищення ефективності використання людських ресурсів на основі мотивації людей до праці;

2. прагнули знайти принципи управління, дотримуючись яких, можна досягти успіху організації;

3. використовували методи і підходи, що застосовуються в науці і техніці, для ефективного досягнення цілей організації у процесі управління.

Концепціями та підходами в сучасній науці менеджменту є:

1. адміністративно-бюрократичний підхід;

2. управління соціальними, економічними, господарськими процесами;

3. процесний, системний, ситуаційний підходи.

Згідно з поглядами прихильників процесного підходу, управління - це:

1. процес, який складається з серії (суми) взаємопов'язаних дій, які називаються функціями кожна з них, у свою чергу, складається з однорідних дій, операцій, процедур;

2. цілеспрямована дія на об'єкт для досягнення певної мети;

3. конкретний набір обставин, які впливають на організацію в даний час.

Системний підхід - це:

1. процес, який складається з серії (суми) взаємопов'язаних дій, які називаються функціями кожна з них, у свою чергу, складається з однорідних дій, опе­ рацій, процедур;

2. загальний спосіб мислення і підходу стосовно організації і управління, в основі якого лежить поняття системи як певної цілісності, що складається із взаємопов'язаних частин;

3. конкретний набір обставин, які впливають на організацію в даний час.

Ситуаційний підхід - це:

1. Загальний спосіб мислення і підходу стосовно організації і управління, в основі якого лежить поняття системи як певної цілісності, що складається із взаємопов'язаних частин;

2. процес, який складається з серії (суми) взаємопов'язаних дій, які називаються функціями. Кожна з них, у свою чергу, складається з однорідних дій, операцій, процедур;

3. вміння правильно оцінювати управлінсько-виробничі ситуації та знаходити виходи з них.

ТЕМА: Функції менеджменту

В теорії менеджменту розрізняють поняття:

1. "функції підприємства" і "функції менеджменту";

2. "функції виробництва" і "функції закупівлі і продажу";

3. "функції менеджменту" і "функції управління".

Функції менеджменту це:

1. чітко визначене коло обов’язків, які виконує структурний підрозділ або окремий фахівець апарату управління.

2. способи впливу суб’єкта управління на об’єкт управління.

3. послідовність управлінських функцій, які виконуються у складі загального процесу менеджменту.

Анрі Файоль розрізняв наступні функції, що здійснюються на підприємстві:

1. передбачення, організацію, керівництво, координацію і контроль;

2. встановлення цілей, планування, рішення, організацію, оперативний вплив, контроль;

3. технічну функцію (виробництво), комерційну функцію (закупівлі і продажу), функцію обліку (облік), фінансову функцію (фінансування), функцію забезпечення безпеки (збереження матеріальних цінностей і персоналу) і адміністративну.

Загальна функція менеджменту - це:

1. частина управлінського циклу, яка характеризується регулярним видом діяльності органів управління і визначає спеціалізацію управлінської праці незалежно від сфери діяльності суб'єкта господарювання;

2. сукупність елементів, які технологічно пов'язані між собою в процесі виробництва;

3. часткове упорядкування елементів та відносин між ними за якою-небудь од­нією ознакою.

Конкретна або часткова функція — це:

1. частина управлінського циклу, яка характеризується регулярним видом діяль­ності органів управління і визначає спеціалізацію управлінської праці неза­лежно від сфери діяльності суб'єкта господарювання;

2. сукупність елементів, які технологічно пов'язані між собою в процесі виробництва;

3. конкретизація загальної функції управління відповідно до специфіки управління певним об'єктом чи елементом виробничо- господарської діяльності.

В “колі менеджменту”:

1. п’ять функцій менеджменту.

2. сім функцій менеджменту.

3. дев’ять функцій менеджменту.

Коло менеджменту включає наступні функції:

1. координація, облік, аналіз, реалізація, комунікація;

2. робота з кадрами, керівництво, аналіз, визначення цілей, реалізація;

3. визначення цілей, планування, рішення, організація (процесна і структурна), оперативний вплив, мотивація, контроль.

Кінцевий стан або бажаний результат, якого намагається досягти організація - це:

1. Цілі організації;

2. структура організації;

3. завдання організації.

Вкажіть логічну послідовність управлінських функцій новоствореного підприємства:

1. Мотивація, комунікація, оперативний вплив, організація, контроль.

2. Цілевстановлення, планування, організація, оперативний вплив, мотивація, контроль.

3. Цілевстановлення, планування, рішення, організація, оперативний вплив, мотивація, контроль.

Послідовність функцій в “ колі менеджменту “:

1. Планування, організація, рішення, оперативний вплив, мотивація, цілевстановлення, контроль.

2. Рішення, організація, планування, оперативний вплив, цілевстановлення, мотивація, контроль.

3. Цілевстановлення, планування, рішення, організація, оперативний вплив, мотивація, контроль.

Цілі управління це: