______________________________________________

ТЕМА: Предмет, завдання, суть менеджменту.

Менеджмент це:

1. функції, які виконують структурні підрозділи.

2. функції, які виконують окремі працівники апарату управління в загальному механізмі системи управління.

3. система організації колективної праці, ефективного використання ресурсів, концентрації зусиль на безперервному підвищенні якості праці персоналу організації чи підприємства.

Менеджмент як вид діяльності з керівництва організаціями охоплює:

1. Функції, які виконують окремі працівники апарату управління в загальному механізмі системи управління.

2. організацію управління, спрямованого на досягнення прибутку (підприємницького доходу); організацію спільної праці людей; процеси прийняття рішень; сукупність певних стадій процесу управління.

3. групи людей, діяльність яких свідомо спрямовується і координується для досягнення загальної мети.

Управління це :

1. Цілеспрямований вплив суб’єкта управління на об’єкт.

2. Організаційні форми діяльності підприємств і організацій.

3. Система пізнання, використання та розвитку економічних законів соціально-економічної системи.

Управління соціально-економічними системами здійснюється:

1. В неживій природі.

2. У живій природі.

3. У людському суспільстві.

Суб’єкт управління це:

1. Людина або група людей, які здійснюють управлінський вплив.

2. Сукупність інформаційних зв’язків у системі управління.

3. Люди, на яких здійснюється управлінський вплив, з метою формування та підтримки єдності соціально-економічної системи.

Об’єкт управління це:

1. Людина, або група людей, які здійснюють управлінський вплив.

2. Підсистема, якою управляють.

3. Сукупність інформаційних зв’язків у системі управління.

ТЕМА: Наукові школи в менеджменті. Сучасні концепції менеджменту

Фази розвитку менеджменту як діяльності і як науки:

1. співпадають;

2. менеджмент як діяльність виник пізніше, ніж науковий менеджмент;

3. менеджмент як діяльність виник раніше, ніж науковий менеджмент.

Основоположником наукового менеджменту є:

1. Д. Мак-Грегор;

2. Ф. Герцберг;

3. Ф. Тейлор.

Термін "наукове управління" вперше застосував:

1. А. Файоль;

2. Д. Мак-Грегор;

3. Ф. Тейлор.

Прихильники "школи наукового управління":

1. вважали, що використовуючи спостереження, заміри, логіку та аналіз трудових процесів, можна удосконалити багато операцій ручної праці і досягти більш ефективної організації всього трудового процесу;

2. намагалися створити універсальні принципи управління;

3. будували концепції відносно побудови управління організаціями шляхом підвищення ефективності використання людських ресурсів на основі мотивації людей до праці.

Ф. Тейлор вважав, що причинами низької продуктивності праці є:

1. відсутність чітко визначених правил поведінки суб'єктів управління, обов'язків, компетенції працівників, регламентації їхньої праці;

2. недооцінка соціально-психологічних та емоційних потреб людини в процесі виробництва та управління;

3. неефективні системи управління.

Найбільш визначними представниками класичної школи менеджменту були:

1. А. Файоль, М. Вебер, Л. Урвік, Д. Муні, К. Решті;

2. М. Фолетт, Е. Мейо, А. Маслоу;

3. К. Арджиріс, Р. Лайнкерт, Д. Мак-Грегор, Ф. Герцберг.

Адміністративна школа ґрунтується на принципах:

1. А. Файоля;

2. М. Фоллет;

3. Ф. Тейлора.

Прихильники "класичної школи":

1. використовували методи І підходи, що застосовуються в науці і техніці, для ефективного досягнення цілей організації у процесі управління;

2. прагнули знайти принципи управління, дотримуючись яких, можна досягти успіху організації;

3. 3)будували концепції відносно побудови управління організаціями шляхом ефективності використання людських ресурсів на основі мотивації людей до праці.

Представниками "школи руху за гуманні стосунки" є:

1. А. Файоль, М. Вебер, Л. Урвік, Д. Муні, К. Рейлі;

2. М.Фолетт, Е. Мейо, А. Маслоу;

3. К. Арджиріс, Р. Лайнкерт, Д. Мак-Грегор, Ф. Герцберг.

Прихильники "школи руху за гуманні стосунки":