Міністерство освіти і науки, молоді і спорту України

Національний університет «Острозька академія»

Факультет політико-інформаційного менеджменту

Кафедра політології

ТРОЦЮК МАРІЯ МИКОЛАЇВНА

Політичні режими україни та грузії після «кольорових революцій»

КВАЛІФІКАЦІЙНА РОБОТА

НА ЗДОБУТТЯ

ОСВІТНЬО-КВАЛІФІКАЦІЙНОГО РІВНЯ

БАКАЛАВРА ПОЛІТОЛОГІЇ

Науковий керівник:

канд. істор. наук,

доц. Шостак Інна Віталіївна

Острог – 2011

ЗМІСТ

ВСТУП…………………………………………………………………………	3
РОЗДІЛ I. НАУКОВО-ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ АНАЛІЗУ ПОЛІТИЧНОГО РЕЖИМУ…………………………………………………	8
1.1. Критерії дослідження політичного режиму……………………………….	8
1.2. Класифікація політичних режимів…………………………………………	15
РОЗДІЛ II. ПОЛІТИЧНІ РЕЖИМИ В УКРАЇНІ ТА ГРУЗІЇ У ПОСТРЕВОЛЮЦІЙНИЙ ПЕРІОД………………………………………….	27
2.1. Суспільно-політична ситуація в Україні та Грузії у період правління Леоніда Кучми та Едуарда Шеварднадзе……………………………………..	27
2.2. Політичний режим України у постпомаранчевий період………………...	33
2.3. Політичний режим Грузії після «революції троянд»……………………..	42
РОЗДІЛ III. ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ ПОЛІТИЧНИХ РЕЖИМІВ УКРАЇНИ ТА ГРУЗІЇ ПІСЛЯ «КОЛЬОРОВИХ РЕВОЛЮЦІЙ»………..	49
ВИСНОВКИ…………………………………………………………………….	63
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ……………...	66
ДОДАТКИ……………………………………………………………………….	73

ВСТУП

Вивчення політичних режимів шляхом компаративного аналізу набуває все більшої актуальності, оскільки порівняльний аналіз дозволяє побачити ширше коло політичних альтернатив. Особливу роль даний метод відіграє у вивченні процесів трансформації держав пострадянського простору. Адже нестабільність політичних систем перехідних держав призводить до постійного коливання їх політичних режимів у сторону демократії чи автократії. Саме проблемність типології політичних режимів посттоталітарних країн постійно зумовлює появу дискусійних обговорень серед дослідників. Відтак, проблема становлення політичного режиму в пострадянських країнах активно обговорюється на різних рівнях, проте практика показує, наскільки вона до кінця не досліджена, скільки важливих питань ще є відкритими і потребують ґрунтовного вивчення.

Проблема дослідження обумовлена незавершеною трансформацією політичних режимів пострадянських країнах, в тому числі України і Грузії. Ці країни розпочали практично одночасно свій самостійний розвиток, маючи однакові стартові можливості. Однак на сьогодні той тип демократії, що сформувався в кожній з держав під впливом революційних подій, має свої відмінності.

Мета дослідження: виявити типи політичних режимів в Україні та Грузії після «кольорових революцій» та здійснити їх порівняльний аналіз.

Досягнення обраної мети обумовило наступні завдання:

1. Проаналізувати основи науково-теоретичної бази вивчення політичних режимів;

2. Здійснити аналіз емпіричних даних міжнародних організацій по демократизації політичних режимів України та Грузії (Freedom House, фонду Bertelsmann Stiftung, «Репортери без кордонів», Transparency International);

3. Порівняти рівень демократизації політичних режимів в Україні та Грузії після «кольорових революцій»;

4. Виявити поступ політичних режимів пострадянських держав після «революційних» подій у бік демократії за обраними критеріями.

Об’єкт дослідження – політичний режим.

Предмет даної роботи – політичні режими в Україні та Грузії після «кольорових революцій».

Залежні змінні: політичний режим.

Незалежні змінні: політичні інститути; ЗМІ; процедури і способи формування владних інститутів; стиль ухвалення політичних рішень; взаємозв’язок між владою і громадянами; розвиток громадянського суспільства; виборчий процес; урядування; конституційний, законодавчий та судовий устрій.

Гіпотези: 1) Демократизація політичних режимів України та Грузії відбувається не за єдиним сценарієм;

2) Відмінність типів політичних режимів України та Грузії зумовлені характерними особливостями функціонування політичних систем даних країн.

Ступінь наукової розробки проблеми. Під час збору первинної інформації та написанні кваліфікаційної роботи були опрацьовані такі джерела і література: законодавча база, підручники, посібники, періодичні видання та Інтернет-публікації. Теоретико-методологічну основу дослідження складають роботи українських дослідників Г. Шипунова «Гібридні політичні режими як феномен суспільно-політичної трансформації пострадянських країн (на прикладі України, Росії та Білорусі)», де автор приділяє увагу вивченню нового типу політичних режимів – гібридного; аналізує підходи до концептуалізації гібридних режимів та виділяє індикатори віднесення політичних режимів до розряду гібридних. На основі останніх проводиться аналіз політичних режимів пострадянських країн таких як, Росії, Білорусь та України. Робота О. Фісуна «Політичний режим України у порівняльній перспективі» присвячена аналізу особливостей та основних тенденцій розвитку українського політичного режиму у порівняльній перспективі, зокрема аналізуються особливості пострадянської неопатримоніальної системи та визначено базові тенденції розвитку політичного режиму в Україні після «Помаранчевої революції». У статті О. Полохало «Від авторитаризму до... авторитаризму? Україна в політичному інтер’єрі колишніх радянських республік» здійснюється огляд посткомуністичної трансформації колишніх радянських республік. Робота Ю. Мацієвського «Між авторитаризмом та демократією: політичний режим в Україні після «Помаранчевої революції» присвячена вивченню типу політичного режиму після революційних змін. Крім того, автор проводить ґрунтовний аналіз політичної ситуації протягом правління Леоніда Кучми та визначає тип політичного режиму, що сформувався у передреволюційний період. В. Якушик у роботі «Государство переходного типа (теоретические и методологические аспекты)» здійснює ґрунтовне вивчення теоретичних основ політичних режимів, зокрема дослідник проводить їх типологізацію. Серед іноземних дослідників можна виділити ґрунтовні роботи Г. О’Доннелла «Delegative Democracy», де здійснено пояснення та обґрунтування концепції «делегативної демократії» та дослідження В. Меркеля «Формальные и неформальные институты в дефектных демократиях», де наводяться підходи до аналізу ролі формальних і неформальних політичних інститутів у процесі трансформації політичної системи.

Хронологічні межі: аналіз проблемної ситуації охоплює період після «кольорових революцій» в Україні та Грузії з 2003-2004 рр. до 2009 р. включно, тобто період правління В. Ющенко в Україні та М. Саакашвілі в Грузії.

Наукова новизна. На основі порівняльного аналізу здійснено дослідження політичних режимів у постреволюційний період в Україні та Грузії. У порівняльному аспекті проаналізовано проблеми та перешкоди до становлення консолідованої демократії в даних пострадянських країнах. В ході дослідження було з’ясовано тип політичних режимів: гібридний політичний режим в Україні, який визначаємо як режим демократичної ситуації або так звана «дефектна демократія» та «фасадна демократія» або гібридний політичний режим напівавторитарної ситуації у Грузії. Висунуті гіпотези про те, що демократизація політичних режимів України та Грузії відбувається не за єдиним сценарієм та про те, що відмінність типів політичних режимів України та Грузії зумовлені характерними особливостями функціонування політичних систем даних країн були доведені. Відтак, «кольорові революції», що відбулися в Україні та Грузії, є необхідною, але не достатньою умовою демократизації. Визначальну роль відіграє політична культура суспільства та історичний досвід кожної з країн. Ці фактори стали вагомими у процесі демократизації та формуванні політичних режимів.

Методологія дослідження. Основним методом дослідження в роботі є один із різновидів методу порівняльного аналізу – бінарне пряме порівняння. Використовуючи обраний метод та спираючись на аналіз реальних фактів, подій та емпіричних даних країн в кінцевому результаті були зіставлені визначені типи політичних режимів України та Грузії.

Використовуючи додатково описовий та історичний метод було вивчено політичну ситуацію в країнах у передреволюційний період. Також під час дослідження для визначення індексу президентської влади було застосовано методику А. Кроуевела.

Основний зміст роботи. У вступі подано загальну характеристику роботи, яка містить опис: актуальності теми, ступеня її наукової розробленості, об’єкту та предмету дослідження, основної мети та завдань, методологічної бази дослідження, наукової новизни результатів.

У першому розділі науково-дослідницької роботи «Науково-теоретичні підходи до аналізу політичного режиму» висвітлено теоретико-методологічну базу вивчення політичного режиму, аналізуються підходи до визначення поняття «політичний режим» та існуючі його класифікації. На основі аналізу визначень даного поняття вітчизняними та зарубіжними дослідниками, було виокремлено критерії дослідження політичного режиму.

У другому розділі «Політичні режими в Україні та Грузії у перехідний період» описано суспільно-політичну ситуацію в країнах, яка вплинула на постреволюційну політичну ситуацію і стала визначальним чинником у формуванні політичних режимів за часів правління В. Ющенка та М. Саакашвілі. На основі емпіричних даних було визначено типи політичних режимів в Україні та Грузії. Політичні режими держав розглядаються на основі критеріїв, виділених у першому розділі.

У третьому розділі «Порівняльний аналіз політичних режимів України та Грузії після «кольорових революцій» порівняно рівень демократизації визначених типів політичних режимів України та Грузії на основі емпіричних даних міжнародних організацій.

Структура та обсяг роботи. Робота складається із вступу, трьох розділів, висновків та додатків. Загальна кількість сторінок 80. Кількість використаних джерел та літератури 66.