Методи дисципліни

Щоб повною мірою реалізувати функції підприємця, діяти свідомо і цілеспрямовано у процесі підприємницької діяльності, необхідно мати ґрунтовні знання з низки інших економічних дисциплін. Крім економічної теорії (передусім політичної економії, яка є методологічною і теоретичною основою усіх економічних дисциплін), підприємець повинен докладно вивчити насамперед основи менеджменту та маркетингу, досконало знати правові закони, які регулюють підприємницьку діяльність (передусім податкове законодавство), мати необхідний мінімум знань з теорії та практики кредитних відносин, обліку та аудиту фінансів, етики, культури, психології та ін.

Важливу роль сучасна теорія підприємництва відводить раціональній інвестиційній діяльності, інноваційному підприємництву, науково обґрунтованому підприємницькому управлінню, шляхам та засобам підвищення ефективності функціонування підприємств, передбаченню можливих ризиків у підприємницькій діяльності тощо.

Методологічна база «основ підприємницької діяльності» — діалектичний метод дослідження, найважливішими елементами якого є системно-структурний аналіз, єдність історичного і логічного, принцип суперечності, аналіз і синтез, метод абстракції та ін.

Системний підхід передбачає комплексну характеристику основних ланок підприємницької діяльності (виробничої, цінової, товарної, збутової та ін.) в їх єдності та взаємо-обумовленості, внутрішній суперечності. Системоутворюючим чинником є основна мета підприємницької діяльності.

Логічний підхід передбачає, зокрема, з'ясування чіткої послідовності основних заходів у діяльності підприємця — від зародження підприємницької ідеї до привласнення підприємницького доходу, найважливіших закономірностей цього процесу.

Принцип суперечності означає, що будь-яка дія підприємця пов'язана з необхідністю вирішувати суперечливі проблеми. Наприклад, привласнення максимального прибутку вступає в суперечність з потребою спрямовувати значні кошти на збереження довкілля, виплату заробітної плати найманим працівникам відповідно до вартості робочої сили та кількості й якості праці. Встановлені підприємством завищені ціни на виготовлені ним товари та надані послуги вступають у суперечність із торговою і збутовою політикою підприємства. Авторитарні методи управління негативно впливають на зростання продуктивності праці найманих працівників, надмірний централізм в управлінні підрозділами, цехами, бригадами, гальмує впровадження внутрігосподарського розрахунку тощо.

Метод аналізу передбачає розподіл цілого на окремі складові частини, елементи й відокремлений аналіз кожної з них, після чого настає етап синтезу, тобто комплексної характеристики цілого на основі знань, отриманих на попередньому етапі.

Метод абстракції означає відмову від поверхових, несуттєвих сторін явища з метою розкриття його внутрішніх, суттєвих, сталих зв'язків.

ВИСНОВКИ

1. Поняття «підприємництво» уперше було вжите на початку XVIII ст. англійським економістом Р.Кантільоном і означало особливу економічну функцію, важливою рисою якої є ризик. В наступний період воно розвивалось, збагачувалося у працях А.Сміта, Д.Рікардо, Ж.-Б.Сея, А.Маршалла. Серед відомих західних економістів XX ст. важливий внесок в обґрунтування нових функцій та рис підприємця зробили И.Шумпетер, Ф.Хаєк, П.Дракер; П.Самуельеон, У.Ростоу, Р.Арон та ін.

2. Найповніше сутність цієї категорії серед західних економістів розкрив американський економіст И.Шумпетер. Основними функціями підприємця він називав виготовлення нового блага (або старого блага нової якості), освоєння нового ринку збуту, джерел сировини та матеріалів, нових методів виробництва, його реалізації тощо.

3. Сучасними основними функціями підприємництва є новаторська, організаційна, господарська, соціальна та особистісна. Основними рисами підприємця є передусім орієнтування на особистісний фактор економічного зростання, вміння об'єднати людей, висока професійна підготовка, прагнення задовольнити інтереси споживачів, цілеспрямованість, енергійність, сміливість, гнучкість та ін.

4. Предметом «основ підприємницької діяльності» є закони, що управляють, з одного боку, відносинами економічної власності між різними суб'єктами підприємницької діяльності та найманими працівниками, а з іншого — діями підприємців у процесі вибору відносно рідкісних ресурсів для виробництва, обміну, розподілу та споживання матеріальних благ та послуг.

5. Методологічною основою даної науки є діалектичний метод дослідження, насамперед такі його елементи, як системний аналіз, метод абстракції, історичне і логічне, аналіз і синтез, принцип суперечності.

ЗАПИТАННЯ. ЗАВДАННЯ

1. Як змінювалися погляди економістів щодо поняття «підприємництво»?

2. У чому полягає сутність новаторської та організаційної функцій підприємництва?

3. Яка сутність підприємництва в його сучасному розумінні?

4 У чому полягають господарська, соціальна та особистісна функції підприємства?

5. Що вивчає навчальна дисципліна «основи підприємницької діяльності» з урахуванням «Економіко» та політичної економії?

6. Які найважливіші елементи діалектичного методу дослідження використовуються в курсі «основи підприємницької діяльності»?

7. До наведених видів діяльності доберіть назву основних функцій та завдань підприємництва і розкрийте їх зміст:

а) найефективніше використання різноманітних ресурсів;

б) вибір сфери та масштабів діяльності;

в) фінансування та інвестування;

г) продукування нових ідей, створення нових товарів;

ґ) вибір місцерозташування підприємства.