3. Загальна характеристика рівнів засвоєння навчального матеріалу

У педагогічній літературі, як правило. Наводяться чотири рівні засвоєння, які характеризують критерії навченості й визначають етапи пізнавальної діяльності, охоплюючи всі представлені у наведених вище підходах операції.

Так. На першому рівні учень не тільки сприймає інформацію, але й формує загальне уявлення про об’єкт діяльності, виявляє пізнавальний інтерес. Цей рівень відзначається вирішенням певного класу завдань.

Другий рівень, за В. П. Беспальком, характеризує «алгоритмічну діяльність по пам’яті», або здатність відтворювати й використовувати наявну інформацію для вирішення нестандартних завдань за заданим алгоритмом.

Третій рівень характеризує етап «продуктивної дії». На цьому рівні орієнтована основа діяльності засвоєна таким чином, що сформовані дії ідеалізуються й учень здатен виконувати їх подумки. Учні вирішують нестандартні завдання відповідно до конкретних ситуацій та об’єктів. Перехід до етапу розумової діяльності активізує творче мислення, однією зі складових якого є вміння вирішувати конструкторські завдання, унаслідок чого формуються нові знання й учень робить «відкриття для себе». Це означає, що, не відкриваючи нічого нового для суспільства, учень відкриває нове для себе, а це є надзвичайно важливим для процесу навчання і пізнання.

Четвертий рівень характеризує продуктивну дію, виконану шляхом самостійного конструювання нової орієнтовної основи діяльності. На цьому етапі здобувається нова інформація, отже він характеризує дослідницьку діяльність.

За визначенням психологів, запам’ятовування як одна з розумових операцій має три етапи: первинне враження, потокове запам’ятовування й закріплення.

Первинне враження відіграє провідну роль у процесі пізнання. Це доведено психологами на різних прикладах. У період навчання вкрай важливо використовувати це положення шляхом постійної перевірки правильності формування дій та їхньої орієнтовної основи, тому що переучування є надзвичайно складним процесом. При цьому слід враховувати особливості пам’яті, пов’язані з вибірковістю, оперативністю, співвідношенням продуктивності механічного й логічного запам’ятовування.

Під час постановки мети викладачеві слід чітко визначити, що необхідно запам’ятати учням.

На третьому рівні формуються елементи творчого мислення шляхом аналізу. Синтезу, порівняння, абстрагування, конкретизації. Сукупність цих розумових операцій в остаточному підсумку зумовлює формування творчого мислення та його образних, наочних практичних компонентів, що вкрай необхідно фахівцеві для розв’язання комплексу технічних задач.

Головна увага на цьому етапі приділяються саме вмінням розв’язувати задачі. Розумові дії за відповідних умов набувають творчого характеру й стають базою для формування на четвертому рівні науково-дослідної діяльності, що формує вміння самостійно одержати нову інформацію. Описані характеристики й цілі охоплюють усі види дій, що беруть участь у формуванні особистості, її навчанні, вихованні та розвитку.

8