Біоструми серия, електрокардіографія

Серцевий м'яз, як нервова тканина і скелетні м'язи, у неактив­ному стані характеризується біострумом спокою. Зовнішня поверх­ня мембран його клітин заряджена електропозитивно, а внутрішня — електронегативно. Ця різниця потенціалів виникає за рахунок певного розміщення у клітинах та за їх межами іонів калію, натрію та хлору і дорівнює 80-90 мВ. Коли до міокарда надходить стимул, його м'язові волокна збуджуються, мембрана клітин за рахунок на-трійкалієвого насоса деполяризується, а далі перезаряджується, після чого зовнішня поверхня клітинних мембран набуває негатив­ного, а внутрішня — позитивного заряду. Це біострум дії, він дорів­нює 120 мВ і може бути показником функціонального стану серця при діагностичних дослідженнях. Вперше струм дії серця був за­реєстрований ще в 1856 р. Коллікером і Мюллером. Вони помітили, що м'яз нервово-м'язового препарату скорочується у момент систо­ли серця, коли сідничний нерв цього препарату накласти на оголе­не серце. Це скорочення відбувається за рахунок подразнення нерва струмом дії, що виникає під час систоли.

У зв'язку з тим, що струм дії, який генерується під час скорочень серця, поширюється по всьому організму, його можна заре­єструвати на певних ділянках тіла. У тварин струм відводять, як пра­вило, з п'ястків передніх кінцівок (І відведення); від п'ястка правої передньої та плесна лівої задньої кінцівок (II відведення), від п'ястка лівої передньої і плесна лівої задньої кінцівок (III відведення).Цей метод дістав назву електро­кардіографії. Крива запису біострумів — електрокардіограма (ЕКГ) складається з зубців і пауз. Зубці свідчать про появу біо­струмів, а паузи — про їх відсутність. За час проходження одного сер­цевого циклу реєструється три зубці і три паузи. Зубець Р з'являється під час скорочення передсердь, а пауза, що йде за ним, відповідає про­ходженню імпульса по атріовентрикулярному вузлу. Цей вузол збуд­жується, але оскільки маса його незначна, струм слабкий і не реєстру­ється. Зубці QRS і Т відображають активність шлуночків. Перший виникає, коли міокард шлуночків починає збуджуватись. У цей час певна його частина вже прийшла у стан збудження і несе негативні заряди, а решта міокарда лишається у стані спокою і має позитивний заряд. Ця різниця потенціалів фіксується на електрокардіограмі у ви­гляді зубця QRS. Далі збудження охоплює весь міокард шлуночків; тобто всі ділянки його заряджені електронегативно, різниця потен­ціалів відсутня, тому зубець QRS змінюється паузою. Потім шлуноч-ковий м'яз починає розслаблюватися, збудження в ньому (там, де воно з'явилось раніше) зникає, і ці ділянки стають електропозитив­ними. Ділянки м'яза, де збуджування ще не встигло зникнути, зали­шаються електронегативними, тому знову з'являється різниця потенціалів, що ство­рює зубець Т. За ним настає пауза, яка від­повідає загальній діастолі серця, після чого починається наступний цикл. Отже,зубець Т — початку його розслабленняміокарда шлуночків.Електро­кардіограми різних видів тварин мають нео­днаковий вигляд, бо систола і діастола сер­ця у них проходять не за один і той же час.. Вимірювання усіх параметрів зубців і пауз та порівняння їх у всіх циклах дозволяє зробити висновок про нормальну чи патологічну роботу серця. У всіх випадках зубець Р відповідає скороченню передсердь, комплекс QRS і Т пов'язаний з скороченням шлуночків.