- •Контрольна робота № 1.
- •1. Укладіть таблицю порівняльної характеристики традиційних та електронних видань.
- •2. Що таке мультимедійність/гіпертекстуальність/інтерактивність? Які їх переваги/недоліки при використанні у проектах електронних видань?
- •3. Які ключові аспекти повинна висвітлювати концепція електронного видання?
- •Контрольна робота № 2. Характеристичні особливості електронного видання: мультимедійність, гіпертекстуальність, інтерактивність
- •1. Контент-менеджмент (робота із мультимедійним контентом).
- •Презентации
- •Интернет-ресурс
- •2. Мультимедійність. Інструменти Інтернету для роботи над мультимедійними матеріалами.
- •3. Гіпертекстуальність. Інструменти гіпертексту, способи його використання.
- •Автоматичні метеостанції
- •Системи фітомоніторингу
- •Типи датчиків урожайності
- •4. Інтерактивність. Інструменти інтерактивності, способи її використання.
- •Рівні програмування
- •Мова програмування
- •Теорія програмування
- •Контрольна робота № 3. Контент-менеджмент електронноговидання
- •1. Технології та алгоритми ефективного пошуку інформації.
- •2. Використання відкритих джерел інформації в мережі Інтернет. Інструменти класифікації інтернет-ресурсів.
- •3. Контентне наповнення електронного видання. Копірайтінг. Контентное наполнение
Контрольна робота № 1.
1. Укладіть таблицю порівняльної характеристики традиційних та електронних видань.
Критерій характеристики |
Особливості технології навчання |
|
традиційна |
інноваційна |
|
Місце і роль викладача у навчальному процесі |
Суб’єкт, який визначає всі аспекти процесу навчання |
Суб’єкт, який ініціює процес навчання і стимулює перетворення студентів в активних суб'єктів процесу навчання |
Місце і роль студентів у навчальному процесі |
Сприйняття, засвоєння і відтворення інформації, яку надає викладач |
Активне засвоєння і генерування знань, отриманих із різноманітних джерел |
Тип інформаційної комунікації |
Керована викладачем інформація |
Багатоканальна система, яка генерує інформацію між викладачем і студентами, а також забезпечує інформаційну взаємодію між ними |
Методи управління процесом навчання |
Тоталітарне або авторитарне управління |
Демократичне управління |
Рівень творчості |
Творчість притаманна викладачеві, студенту пропонується вже готова інформація |
Творчість викладача стає все більш різноманітною, а діяльність студентів має яскраво виражений творчий характер |
Проблемність процесу навчання |
У кращому випадку має місце описування проблем чи проблемних ситуацій |
Навчання відбувається в основному на прикладах і в умовах проблемних ситуацій, що сприяє формуванню вмінь їх визначення і вирішення |
Рівень контролю за процесом навчання |
Формальні, не індивідуалізовані форми контролю. Жорсткий контроль |
Гнучкі індивідуалізовані форми контролю, навчання студентів самоконтролю та рефлексії |
Результат навчання |
Сукупність знань |
Сукупність знань, практичних вмінь і навичок, здатність до їх творчого використання в професійній діяльності |
2. Що таке мультимедійність/гіпертекстуальність/інтерактивність? Які їх переваги/недоліки при використанні у проектах електронних видань?
Мультимедиа — информационная система, обеспечивающая одновременное представление информации в различных формах — звук, анимированная компьютерная графика, видеоряд. Например, в одном объекте-контейнере (англ. container) может содержаться текстовая, аудиальная, графическая и видеоинформация, а также, возможно, способ интерактивного взаимодействия с ней.
Термин мультимедиа также, зачастую, используется для обозначения носителей информации, позволяющих хранить значительные объемы данных и обеспечивать достаточно быстрый доступ к ним (первыми носителями такого типа были Компакт-диски). В таком случае термин мультимедиа означает, что компьютер может использовать такие носители и предоставлять информацию пользователю через все возможные виды данных, такие как аудио, видео, анимация, изображение и другие в дополнение к традиционным способам предоставления информации, таким как текст[
Гіперте́кст (англ. Hypertext) — текст для перегляду на комп'ютері, який містить зв'язки з іншими документами («гіперзв'язки» чи «гіперпосилання»); читач має змогу перейти до пов'язаних документів безпосередньо з вихідного (первинного) тексту, активізувавши посилання. Найпопулярнішим зразком гіпертексту є World Wide Web, у якому веб-оглядач переміщує користувача з одного документу на інший, щойно той «натисне» на гіперпосилання.
Німецький дослідник Ш. Мюнц визначає гіпертекст як нелінійний засіб презентації тексту[1].
Це така форма організації тексту, при якій його одиниці представлені не в лінійній послідовності, а як система явно вказаних можливих переходів, зв'язків між ними. Слідуючи цим зв'язкам, можна читати матеріал в будь-якому порядку, утворюючи різні лінійні тексти. Найпростіший приклад гіпертексту «доінтернетовської епохи» — це будь-який словник чи енциклопедія, де кожна стаття має посилання до інших статей цього ж словника. У результаті читати такий текст можна по-різному: від однієї статті до іншої, у міру потреби, ігноруючи гіпертекстові посилання; читати статті одну за одною, справляючись із відсиланнями; переходити від одного відсилання до іншого і т. д.
Загальновідомим та яскраво вираженим прикладом сучасного гіпертексту слугують веб-сторінки, підготовлені за допомогою HTML (мова розмітки гіпертексту) й розміщені у web-мережі. Відповідно, в комп'ютерній термінології під гіпертекстом розуміється текст, сформований за допомогою мови розмітки, що потенційно містить у собі гіперпосилання. Гіперпосилання дозволяють переходити від вихідного (одного) тексту до безлічі інших текстів, розміщених у web-мережі.
Интерактивность (от англ. interaction — «взаимодействие») — понятие, которое раскрывает характер и степень взаимодействия между объектами. Используется в областях: теория информации, информатика и программирование, системытелекоммуникаций, социология, промышленный дизайн и других.
Елементи електронного видання
Тексти. Основною частиною більшості електронних видань, також як і книг, випущених типографським способом, є текстові фрагменти. Деякі видання взагалі цілком текстові. Якщо таке видання набране на комп'ютері в будь-якому текстовому редакторі, то його можна назвати електронним виданням. Різновидом такого видання є гіпертекстові документи – видання в спеціальному HTML-форматі.
Якщо заглянути у всесвітню мережу Інтернет, то там можна знайти некомерційні електронні бібліотеки, у яких практично усі видання представлені в текстовому або упакованому текстовому форматах, тобто отриманих у результаті попереднього стиску відповідного файлу спеціальними програмами – архиваторами. Такі видання характеризуються мінімальним інформаційним обсягом і можуть бути швидко завантажені на комп'ютер користувача.
Найпростіший текстовий формат використовує кодування окремих символів тексту в ASCII-стандарті, відповідно до якого кожен символ кодується одним байтом. ASCII – це абревіатура від American Standart Code of Information Interchange або, у перекладі, Американський Стандартний код для інформаційної взаємодії. Ніж складніше текстовий редактор, у якому набирається текстовий фрагмент, тим більша кількість керуючих символів використовується для форматування тексту, у результаті чого інформаційний обсяг текстового фрагмента помітно росте.
У графічній оболонці Windows для кодування кожного символу використовується не менш 2 б. Зокрема, у текстовому редакторі Word 97, у якому набирався цей підручник, на кожен символ тексту в середньому приходиться близько 5 б, причому до складу редактора включені засоби внутрішнього стиску інформації у файлах документів. Той же текст, набраний у редакторі Word 6 або Word 7 (Word 95) під Windows, займає значно більший інформаційний простір.
У деяких випадках текст кодується в графічному форматі (наприклад, формат PDF). Це забезпечує якісний візуальний інтерфейс при перегляді видання, забезпечує його незалежність від шрифтових гарнітур, установлених на комп'ютері користувача, але вимагає застосування спеціальних засобів для його перегляду.
Ілюстративний матеріал. Відомо, що видавництва і поліграфісти дуже обережні при включенні ілюстрацій, особливо кольорових, у книги. Це зв'язано з тією обставиною, що ілюстрації вимагають спеціальної обробки, у тому числі – растрування, а кольорові ще і кольороподілення, у результаті чого ускладнюється виробництво книг.
В електронних виданнях цієї проблеми не існує, тому що абсолютна більшість комп'ютерів має кольорові монітори і програмні засоби для відтворення ілюстративного матеріалу. Тому в електронних виданнях варто використовувати таку кількість ілюстрацій, що потрібна для найкращого сприйняття і розуміння матеріалу, причому ця величина завжди більше, ніж у друкованих виданнях. Ілюстративний матеріал містить на кілька порядків більше інформації, ніж текст, що займає той же самий простір на сторінці, і набагато ефективніше впливає на почуття людини.
Швидкість сприйняття ілюстративної інформації також багаторазово вище, ніж швидкість сприйняття тексту. Це зв'язано з особливостями візуального сприйняття інформації людиною. Зорові образи у виді графічних об'єктів сприймаються цілком і безпосередньо заносяться в довгострокову пам'ять, без проміжного перетворення в поняття, як це відбувається з текстом.
Звуковий супровід. Невід'ємною частиною багатьох видань є звуковий супровід. Звуковий супровід може являти собою авторський текст або ремарки, шумові ефекти, що ілюструють події, що відбуваються, і роблять їхній опис більш реалістичним. Звук може синхронно супроводжувати включені у видання відеокадри або анімацію.
Швидкість сприйняття людиною звукової інформації має той же порядок величин, що і для тексту. Однак одночасна робота з текстовою і звуковою інформацією не тільки збільшує загальну швидкість сприйняття, але і сприяє більш довгостроковому її запам'ятовуванню, ймовірно в результаті утворення визначених асоціативних зв'язків.
Анімація і відео. Часто в електронних виданнях використовується комп'ютерна мультиплікація або прості анімаційні файли. Вони ж дуже часто зустрічаються на різних Web-сторінках, причому в багатьох випадках використовуються як реклама. Однак така мультиплікація може з успіхом використовуватися для ілюстрації послідовності виконання технологічних операцій, роботи поліграфічних машин і комплексів і навіть послідовності виконання операцій у комп'ютерних програмних пакетах. В усіх перерахованих випадках анімація відіграє допоміжну роль, сприяючи наочності опису відповідних процесів і кращому розумінню і запам'ятовуванню їхнього опису.
Цифрове комп'ютерне відео може успішно використовуватися лише на комп'ютерах із процесором і відеокартою високої продуктивності, що забезпечують швидкості проходження інформаційних потоків, що досягають, а іноді і перевищуючих 1 Гб/с.
