46

ЗМІСТ

Вступ……………………………………………………………………………….3

РОЗДІЛ 1. Кредити, надані фізичним особам на споживчі цілі та їх класифікація

1.1. Зміст та соціально-економічне значення споживчих кредитів………………5

1.2. Види банківських споживчих кредитів……………………………………..11

1.3 Нормативно-правова основа надання споживчих кредитів………………..15

РОЗДІЛ 2. Основні правила оформлення операцій з видачі кредитів фізичним особам на споживчі цілі

1. Методика визначення кредитоспроможності позичальника фізичної особи………………………………………………………………………………...20

2. Аналіз сучасних тенденцій на ринку споживчого кредитування…………..27

РОЗДІЛ 3. Вдосконалення споживчого кредитування в Україні……………….34

Висновки……………………………………………………………………………41

Список використаних джерел……………………………………………………..43

Додатки

ВСТУП

Розвиток банківського кредитування фізичних осіб в сучасних умовах є необхідною умовою стабільного функціонування всієї банківської системи та забезпечення економічного зростання. В наш час банки опинилися в умовах жорсткої конкуренції як з боку іноземних, так і вітчизняних банків. Зміна умов функціонування, потреба в нарощуванні капіталу, відкритість зовнішньому середовищу спонукають банки до постійного розширення сфери і вдосконалення кредитування, в тому числі споживчого кредитування.

Кредитування фізичних осіб є одним з основних видів діяльності банків, що забезпечує їх стабільну прибутковість. Кредитування юридичних осіб є надто ризикованим. Невелика частка кредитів фізичних осіб в банках не знімає проблеми кредитних ризиків.

Аналізу проблем кредитування фізичних осіб приділяється належна увага в економічній літературі. Дана тема знайшла відображення у працях наступних вітчизняних авторів: Сало І.В., Герасименко Ю., Васильченко З. М., Савлук М., Савчук С., Шаповалов А. та ін. Динамічний розвиток банківської системи України вимагає постійного проведення досліджень проблем фінансового забезпечення кредитної політики банку.

Метою роботи є обґрунтування теоретичних та практичних засад аналізу споживчого кредитування в банку, розробка рекомендацій щодо напрямів подальшого вдосконалення методичних підходів їх проведення.

Реалізація мети дослідження обумовила необхідність вирішення в роботі таких завдань:

1. визначити сутність споживчого кредитування;

2. визначити сучасний стан кредитування фізичних осіб як в Україні;

3. проаналізувати основні показники ефективності банківського кредитування;

4. проаналізувати стан споживчого кредитування у банках;

5. надати рекомендації щодо удосконалення банківського кредитування фізичних осіб в Україні.

Обєкт дослідження - операції банків щодо споживчого кредитування фізичних осіб в Україні.

Дана тема в сьогоднішніх умовах є актуальною, оскільки з кожним днем зростає кількість людей, які користуються споживчим кредитом.

Структура роботи складається з вступу, трьох розділів, які в свою чергу включають підрозділи, загального висновку та додатків.У вступі поставлена проблема, яка визначає актуальність, мету, завдання об'єкта дослідження.

У першому розділі розглянуто питання сутності кредиту та його класифікації, нормативно-правове забезпечення споживчого кредитування фізичних осіб.

Другий розділ висвітлює питання, що стосуються порядку визначення кредитоспроможності фізичної особи позичальника, а також аналіз тенденцій на ринку споживчого кредитування.

У третьому розділі, надано основні рекомендації для покращення кредитування у банках.

У висновках наводяться основні концептуальні моменти роботи та пропозиції щодо покращення споживчого кредитування в Україні.

Розділ 1. Кредити, надані фізичним особам на споживчі цілі та їх класифікація

1.1.Зміст та соціально-економічне значення споживчих кредитів

В економічній та законодавчо-нормативній літературі на сьогодні не існує єдиної точки зору щодо визначення сутності споживчого кредиту. Розглянемо основі визначення терміну «споживчий кредит».

Тиркало Р. І. визначає споживчий кредит як кошти, які надаються комерційними банками громадянам України під процент у тимчасове користування на умовах забезпечення, повернення, строковості, платності та цільової спрямованості [8, ст.82].

За визначенням Лагутіна В.Д., споживчий кредит – це кредит, який надається фізичним особам на придбання споживчих товарів та послуг і який погашається поступово. Споживчий кредит характеризує відносини, що виникають з приводу фінансування потреб кінцевого споживання. Суб`єктами споживчого кредитування у якості позичальників виступає населення, у якості кредитора – банки, кредитні спілки, підприємства виробники, торгівельні посередники. Споживчий кредит за формою надання поділяється на прямий (надається безпосередньо банківськими установами) та непрямий (надається через посередників, торгівельні організації, тощо[17, ст.138].

В країнах з ринковою економікою споживчий кредит, як зручна та вигідна форма обслуговування населення, відіграє значну роль в економіці країни. Крім забезпечення соціальних потреб населення, споживчий кредит відіграє значну роль у формуванні платоспроможного попиту населення, який, у свою чергу також, впливає на розвиток економіки країни, полегшуючи процес реалізації продукції та прискорюючи одержання прибутку і доходів державного бюджету. Тому, вважаємо за доцільне, розглянути соціально-економічне значення споживчого кредиту (рис. 1.1).

Позитивне значення споживчого кредиту полягає, насамперед, у більш повному задоволенні потреб населення в промислових товарах, предметах культурно-побутового призначення й послугах.

Соціально-економічне значення споживчого кредиту
Позитивне	Негативне
1. Більш повне задоволення потреб населення в промислових товарах і послугах	1. Сприяння інфляції
2. Поліпшення житлових і культурно-побутових умов життя населення	2. Надмірна заборгованість за споживчими кредитами населення
3. Підвищення рівня життя населення	3. Відтік капіталу з країни в наслідок купівлі споживачами імпортних товарів
4. Прискорення оборотності коштів
5.Розвиток і удосконалення виробництва

Рисунок 1.1 – Соціальне й економічне значення споживчого кредиту

Особливо велику роль відіграє споживчий кредит у придбанні населенням дорогих товарів тривалого користування. Найбільш широко до споживчого кредиту вдаються люди з невисоким рівнем доходу, хоч часто без споживчого кредиту не можуть обійтися і громадяни з високими доходами, що прагнуть вийти на новий, більш високий рівень споживання. Так, згідно з даними А. А. Казімагомедова, в країнах Заходу робітники та службовці при купівлі автомобілів у сіми з 10 випадків користуються кредитом, а керівники вищої ланки - лише в чотирьох з 10 покупок [12,ст. 43]. Розвинена система реалізації торговельними підприємствами товарів на виплату сприяє не тільки більш повному задоволенню потреб населення в існуючих товарах народного споживання, але й створює умови для формування нових потреб, що в остаточному підсумку позначається на зростанні суспільного виробництва.

Велике значення споживчий кредит має у вирішенні житлової проблеми шляхом кредитування індивідуального й кооперативного житлового будівництва, купівлі квартир і будинків в приватну власність.

Споживчий кредит впливає на підвищення рівня життя населення. За допомогою кредиту громадяни одержують можливість задовольнити назрілі споживчі потреби до того моменту, коли будуть зроблені відповідні грошові нагромадження. Так, люди, що стикаються з нестачею доходів у сьогоденні і сподіваються на сталість і достатність доходів у майбутньому, а тому бажають підвищити свій нинішній рівень споживання за допомогою споживчого кредиту. У першу чергу, до цієї категорії людей потрібно віднести студентів, що практично не мають поточних доходів у період навчання в навчальному закладі, але потенційно мають істотні доходи після майбутнього працевлаштування [23,ст. 87].

Розвиток споживчого кредитування впливає на подолання соціальної нестабільності в суспільстві. Людина, що має власний будинок чи квартиру, можливість придбати споживчі товари і послуги, психологічно більш стійка,

вона одержує необхідні умови для створення сім’ї й виховання дітей.

Споживчий кредит відіграє важливу роль у проведенні ефективної державної демографічної політики. Заселенню малообжитих територій, переселенню населення сприяє видача громадянам позичок на переселенські заходи, на господарське обзаведення й інші цілі. В Україні таким чином кредитуються кримські татари, що повертаються на споконвічну батьківщину з Казахстану, Узбекистану,Туркменістану й інших колишніх республік СРСР[11,ст. 68].

Необхідно відзначити позитивний вплив споживчого кредиту на розвиток заощаджень населення. Так, заощадження населення передують видачі споживчого кредиту в силу обов’язкової умови покриття частини витрат, на які надається кредит, власними коштами позичальника. Наприклад, розмір кредиту Ощадбанку на придбання індивідуального будинку не може перевищувати 75% інвентарної вартості будинку. Але до цього не менше 25% вартості будинку спершу покриваються позичальником за рахунок власних коштів [21,ст.198].

Важливе місце у становленні безготівкових розрахунків населення займає споживчий кредит. Насамперед, це стосується запровадження кредитних пластикових карток. З їхньою допомогою населення шляхом безготівкових розрахунків купує товари й послуги в кредит, а також одержує готівку на поточні потреби в банкоматах.

Продаж населенню товарів у кредит сприяє більш швидкій їх реалізації. Особливо це стосується товарів, попит на які відстає від пропозиції чи підданий сезонним коливанням. У результаті знижуються витрати на збереження товарів, прискорюється оборотність товарних запасів [22,ст. 153].

Поряд із позитивним соціальним і економічним значенням споживчого кредиту виявляється його негативний вплив на економічні процеси у суспільстві.

Великою проблемою для розвинутих західних країн є дуже висока заборгованість населення за споживчими кредитами, що, у свою чергу, викликає особисті й сімейні банкрутства. Так, у США з початку 90-х років картотеки судів стали щорічно збільшуватися на 1 млн. справ про особисті банкрутства.

Негативний вплив споживчий кредит робить на ріст дебіторської заборгованості торговельних підприємств, що реалізують товари з розстрочкою платежу. Надаючи кредит, фірми змушені брати на себе функції кредитування подібно до банків. Однак не завжди їм удається забезпечити ту безпеку, що є в банків. Звідси банкрутства торговельних підприємств, викликані збільшенням дебіторської заборгованості через затримку і неповернення споживчих кредитів.

Споживчий кредит, що видається на придбання імпортних товарів і послуг, стимулює їхнє споживання населенням, а це негативно позначається на виробниках аналогічних вітчизняних товарів народного споживання й

послуг. Внаслідок цього відбувається відтік капіталів за межі країни [25,ст.97].

Отже, можна сказати, що споживче кредитування має як свої переваги так і недоліки, проте плюсів набагато більше, саме тому цей вид кредитування є одним з найпопулярніших як серед банків так і серед населення.