Внутрішня будова індивидів

зональність

кварц

топаз

флогопіт

флюорит

Тверді розчини і будова мінеральних індивідів

Зональні кристали змінного складу ( бравоїт (пірит-ваесит), шмальтин Co₄[As₄]₃-Ni₄[As₄]₃, циркон). Зміна забарвлення як результат неоднорідності ізоморфного заміщення (топаз, аметист, зональне та секторіальне забарвлення, вибірковість захоплення домішок різними гранями).

секторіальність

топаз

включення

в топазі

в кварці

блоковість розщепленість

галеніт

польовий шпат

флюорит

пірит

Вплив умов формування на габітус та кшталт мінералів.

Форма виділень мінералів (мінеральних індивидів) в природних агрегатах визначається умовами їх формування. В випадку росту кристалів в відкритих порожнинах кристал покривається ідіоморфною поверхнею, складеную із габітусних граней. В випадку коли кристал зустрічає на своєму шляху перешкоди в вигляді інших кристалів, він обростає їх і тоді його поверхня робить зліпок поверхні кристалу-перешкоди. Така поверхня називається ксеноморфною ("чужою формою" ). Якщо два кристали ростуть одночасно і поряд, то тоді коли їх поверхні зустрічаються вони утворюють спільну поверхню, шо виникає як компроміс їхньої боротьби за простір. Зерна, поверхня яких лише частково є ідіоморфною, називаються гіпідіоморфними.

Ідіоморфні і гіпідіоморфні кристали можуть виникати також внаслідок метасоматичних та метаморфічних процесів. Ці процеси відрізняються тим, що новоутворені мінерали ростуть в твердому середовищі. В переважній більшості в агрегатах такого походження індивиди несуть індукційну та ксеноморфну поверхні. Поряд із цим, часто зустрічаються окремі огранені кристали великого, в порівнянні із вміщуючим агрегатом, розміру, що називаються порфіровими вкрапленниками, метакристалами і порфіробластами. Два останні терміни відображають вторинний ("мета"), накладений ("бластез") їх характер по відношенню до вміщуючого агрегату.

неправильної форми.

Скелетні кристали

Скелетні кристали виникають в результаті домінуючого росту ребер і вершин (реберні та вершинні форми). На місці ребер в них впадини конусовидної чи неправильної, часто східчатої форми.

Антискелетні кристали виникають в результаті домінуючого росту граней при подавленому рості ребер та вершин. Грані виступають над ребрами в вигляді східчатих або ж черепитчатих пірамід. На місці ребер спостерігаються рівчаки.

Необхідно розрізняти антискелетні утворення від індивидів з ефектами розчинення. в випадку розчинення не буде спостерігатись чітка східчата будова впадин. Форми бубуть зглажені і покриті бугристою поверхнею.

дендрити

пойкілітові кристали

Зростки кристалів

Виділяються закономірні та незакономірні зростки мінеральних індивидів

До закономірних зростків відносяться двійники та епітаксіальні зростки

Двійники

Двійники - складні зростки індивидів одного і того ж виду, кожний із яких пов'язаний із іншими певним кристалографічно-закономірним чином (один індивид може бути виведений із іншого відбиттям в площині, поворотом на 180° навколо осі або інверсією). Залежно від кількості індивидів, які зрослися в двійниковому положенні, розрізняють трійники, четверники, п'ятірники і т.п.

Елементи двійників: двійникова площина, двійникова вісь, двійниковий центр, площина (поверхня зростання), двійниковий шов.

Двійники росту, трансформаційні, механічні (деформаційні).

Схильність мінералів до двійникування залежить від їх структурних характеристик. М.Дж.Бюргер (1945 р.) розробив раціональну гіпотезу про вірогідність двійникування грунтуючись на уявленнях про відповідність структурних площинв структурі індивидів, що зростаються. Формулювання М.Бюргера хвучить наступним чином: " Якщо є такі певні деталі структури, що вони допускають суміщення поверхонь сусідніх індивидів без порушення вимог координації пограничних атомів, контакт між індивидами не вимагає значних затрат енергії і утворення двійників є енергетично вигідним". Приклади: арагоніт (по Беррі, Мейсону, 1987); рутил (Годовиков, 1973)

зростання

гіпс (галльський закон)

кальцит (кальцитовий закон по (0001))

польовий шпат (карлсбадський закон по (010))

проростання

кварц (дофінейський та бразільський закони по (11-20)

пірит (піритовий закон по (110)

польовий шпат (бавенський по (021)

полісинтетичні

ставроліт (ставролітовий)

плагіоклаз (альбітовий по (010)