20. Як вирішувалося питання про детерміацію психічного розвитку дітей в підходах монтессорі і гезелла? які педагогічні висновки логічно виходять з їх поглядів?

Основна ідея методики Монтесорі полягає в тому, що кожна дитина проходить індивідуальний шлях розвитку, а звернення дитини до вчителя: ”Допоможи мені це зробити самому” є девізом педагогіки Монтессорі. Сутність цієї педагогічної теорії характеризують три провідних положення. Так, виховання має спиратися на дані спостережень за дитиною і бути: вільним та індивідуальним.

Теорія Газелле заснована на знаменитому дидактичному принципі доступності, згідно з яким дітей можна і потрібно вчити, що вони можуть зрозуміти, для чого у них вже дозріли пізнавальні здібності. Викладена теорія, природно, не визнає так званого розвивального навчання, - це теоретичне обгрунтування практики освіти в принципі виключає будь-які можливості прояву такого навчання.

21. Яка основна ідея теорії бюлера?

Австрійський психолог К.Бюлер запропонував теорію трьох ступенів розвитку: інстинкт, дресура, інтелект. К.Бюлер пов'язував ці ступені, їх виникнення не тільки з дозріванням мозку і ускладненням відносин з навколишнім середовищем, але і з розвитком афективних процесів, з розвитком переживання задоволення, пов'язаного з дією.

22.У чому обмеженість методу зоопсихологічного експерименту в дитячої психології? що можна і що не можна встановити з його допомогою?

Розглядаючи об'єкт зоопсихологических досліджень - поведінка тварин, слід вказати на те, що зоопсихология на відміну від класичної психології, де всього один об'єкт досліджень - людина, має величезну кількість об'єктів, число яких до цих пір достовірно невідомо. Щорічно в світі описуються сотні нових видів тварин. Кожен вид має свої біологічні, а отже, і психічні особливості, тому для створення більш-менш повної бази зоопсихологических даних треба ретельно дослідити хоча б по одному представнику сімейства, а в кращому випадку - і роду. Однак сучасні зоопсихологи вельми далекі від цієї мети, оскільки докладно і достовірно вивчені тільки кілька десятків видів комах, риб, птахів і ссавців, а про поведінку переважної більшості видів є лише уривчасті відомості. У сучасній психології термін «тварина» можна вживати тільки в порівняно-психологічному розумінні, коли йдеться про низьких рівнях організації психіки в цілому.

23.Назвіть мотиви, які на думку фрейда лежать в основі людської поведінки.

Погляди Фрейда можна розділити на три області - це метод лікування функціональних психічних захворювань, теорія особистості і теорія суспільства, при цьому стрижнем усієї системи є його погляди на розвиток і структуру особистості людини.

24.Опишіть структуру особи та її розвиток в процесі онтогенезу. У чому полягають передумови виникнення внутрішнього конфлікту людини?

Онтогене́з (від грец. οντογένεση: ον — буття й γένηση — походження, народження) — індивідуальний розвиток організму з моменту утворення зиготи до природної смерті.

У багатоклітинних тварин у складі онтогенезу прийнято розрізняти фази ембріонального (під покровом яйцевих оболонок) і постембріонального (за межами яйця) розвитку, а у живонародних тварин — пренатальний (до народження) і постнатальний (після народження) онтогенез.

У багатоклітинних рослин до ембріонального розвитку відносять процеси, які відбуваються в зародковому мішку насіннєвих рослин.

Термін «онтогенез» вперше був введений Ернстом Геккелем в 1866 році. В ході онтогенезу відбувається процес реалізації генетичної інформації, отриманої від батьків.

Кількісні та якісні зміни людської психіки. Говорячи про розвиток людської психiки, передусiм слід вказати на неперервність цього процесу. Безперервно збiльшуються однi та зменшуються iншi ознаки людської iстоти внутрішні суперечності - рушійні сили розвитку психіки. Людська психiка розвивається як система, що сама себе вдосконалює (I.П. Павлов). Постiйно порушується i знову вiдновлюється рiвновага мiж органiзмом i середовищем, причому стан рiвноваги є тимчасовим, а процес урiвноважування - постiйним. Суперечностi, що виникають при цьому, спонукають органiзм до активностi, спрямованої на їх подолання, на вiдновлення рiвноваги. “Зняття” одних суперечностей приводить до появи нових, якi, в свою чергу, ведуть до нових дiй, до подальшого вдосконалення дiяльностi особистостi. Психіка, свідомість дитини, таким чином, розвивається внаслідок її власної діяльності по освоєнні об’ єктивної дійсності, діяльності, яка опосередкована взаєминами з дорослими.