§ 8. Юридична деонтологія як навчальна дисципліна

Юридична деонтологія як навчальна дисципліна вона переслідує мету дати майбутньому юристу своєчасні уявлення про зміст вибраної професії, представити цілісну картину юридичної діяльності і місце в ній юриста-професіонала, культура поведінки якого відпові­дає вимогам, які пред'являються до нього суспільством і державою в даний історичний період. Цю мету можна виразити через єдність трьох складових:

1) ознайомити з видами професій юриста і розкрити характер юридичної практичної діяльності;

2) визначити стандарти, яким повинен відповідати кожен юрист-практик, зокрема випускник юридичної навчальної установи;

3) виробити в стінах юридичної учбової установи основні устано­вки на якісне вивчення юридичних дисциплін, на розвиток професій­них умінь і навиків.

Виходячи з мети, завданнями юридичної деонтології є:

1) визначити нормативи культури поведінки юриста, необхідні для його ефективної професійної діяльності;

2) навчити правильно розуміти професійний обов'язок, розкрити основні етапи його морально-психологічного і професійно-правового осмислення;

3) сприяти гуманізації юридичної діяльності, виключити фор­мальне прикладання знань при наданні професійно-правових по­слуг;

4) навчити своєчасно виявляти і усувати деформації в юридичній практиці;

5) розкрити ступінь залучення юриста в політичну та інші сфе­ри соціального життя країни, орієнтувати на можливі обмеження в ступені і формах участі юриста в політиці;

6) виявити значення міжнародних норм професійної діяльності юриста для вітчизняної юридичної практики;

7) визначити шляхи підвищення престижу юридичної професії;

8) стимулювати юриста до активності в підвищенні рівня право­вої культури суспільства та ін.

Значення юридичної деонтології як навчальної дисципліни не вичерпується тим, що вона є вступом у юридичну спеціальність. Діапазон її впливу на культуру юриста досить широкий. Ії більш по­глиблене і ґрунтовне вивчення можливо на старших курсах і необ­хідно при проходженні стажування юристів кожної спеціальності з метою підвищення кваліфікації.

Розвиток теоретичної юриспруденції, вдосконалення юридичної практики вносять істотні поправки і зміни в юридичну деонтологію, бо вона є не набір формальних умовностей, а вираз суспільної необ­хідності. Вона покликана розкривати причини виникнення й існуван­ня тих або інших етичних, естетичних, правових та інших правил в юридичній професії, формувати систему нормативів заборонного, дозволяючого, зобов'язуючого і рекомендаційного характеру для кожної її спеціальності згідно з досягнутим рівнем соціальної культу­ри суспільства. В цьому відношенні можливості юридичної деон­тології як наукової теорії професійного обов'язку юриста значні і виражаються в тому, що:

1) нормативність юридичної діяльності не суб'єктивується, не від­ривається від соціально-психологічних чинників. Надаючи правові послуги (консультування, виступ в якості захисника або обвинувача в суді та ін.), юрист проводить профілактичну роботу в суспільстві, «лікує» його, викорінює пороки, допомагає людині у вирішенні життє­вих питань;

2) деонтологічні нормативи культури юриста орієнтують його професійну свідомість на причетність до долі іншої людини, на боротьбу з протиправними діяннями, на встановлення законності і пра­вопорядку в суспільстві.

Як гуманістична дисципліна юридична деонтологія роз'яснює значення тих або інших дій, вчинків, мотивів, характерних якостей юридичних працівників; сприяє формуванню необхідних для даної професії етично-психологічних рис; запобігає деформації, можливій в результаті тривалого виконання професійних специфічних функ­цій.

Юридична деонтологія покликана допомогти студенту навчитися спілкуватися з клієнтами і колегами, керувати людьми, зважено аналізувати складні ділові ситуації, самостійно ухвалювати рішен­ня, робити позитивні висновки з негативного досвіду, вдаватися до постійного самоаналізу і об'єктивної оцінки як своїх дій, так і дій навколишніх людей.

Юридична деонтологія як наука і навчальна дисципліна має свою структуру, яка включає таки питання як: професія «юрист», гро­мадянське суспільство і держава; основні види професії «юрист»; юридична освіта і юридична наука в системі професійної підготовки юриста; юридична практика, юридична практична діяльність; особливості кваліфікаційної атестації юридичних професій; дисци­плінарна відповідальність юриста; правова, психологічна, політична, економічна, екологічна, етична, естетична, інформаційна культу­ра та ін.

Розділ II

ПРОФЕСІЯ «ЮРИСТ»,

ГРОМАДЯНСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО І ДЕРЖАВА