- •Юридична деонтологія Підручник
- •Переднє слово
- •§ 1. Поняття і ознаки юридичної деонтології.
- •§ 2. Предмет юридичної деонтології
- •§ 3. Передумови виникнення і етапи розвитку юридичної деонтології
- •§ 4. Нормативні основи юридичної деонтології
- •§ 5. Методи юридичної деонтології
- •§ 6. Функції і принципи юридичної деонтології
- •§ 7. Місце юридичної деонтології у системі суспільних і юридичних наук
- •§ 8. Юридична деонтологія як навчальна дисципліна
- •§ 1. Професія «юрист»: поняття, загальні ознаки.
- •§ 2. Фах і кваліфікація юриста
- •§ 3. Місце і соціальне призначення юриста в суспільстві і державі. Сфери прикладання праці юриста
- •§ 4. Юрист як посадова особа
- •§ 5. Юрист як керівник
- •§ 6. Компетентність як показник професійної майстерності юриста
- •§ 7. Кадрова політика держави щодо діяльності юриста
- •§ 8. Престиж юридичної професії
- •§ 9. Громадські об'єднання юристів в Україні
- •Розділ III основні види професії «юрист»
- •§ 1. Суддя
- •§ 2. Прокурор
- •§ 3. Адвокат
- •§ 4. Нотаріус
- •§ 5. Юрисконсульт
- •§ 6. Працівник органів реєстрації актів громадянського стану
- •§ 7. Слідчий
- •§ 8. Державний виконавець
- •§ 9. Оперативний працівник правоохоронних органів
- •§ 10. Дізнавач
- •§ 11. Працівник державної кримінально-виконавчої служби (державний виконавець кримінальних покарань)
- •Розділ IV юридична освіта і юридична наука у системі професійної підготовки юриста
- •§ 1. Поняття, види і форми юридичної освіти
- •§ 2. Взаємозв'язок юридичної освіти, юридичної науки і юридичної практики
- •§ 3. Державний стандарт вищої юридичної освіти. Кваліфікаційний паспорт юриста
- •§ 4. Система вищих установ юридичної освіти в Україні
- •§ 5. Перепідготовка, стажування і підвищення кваліфікації юридичних кадрів
- •§ 6. Підготовка наукових кадрів у галузі юриспруденції
- •§ 7. Система наукових юридичних установ в Україні
- •Розділ V юридична практика. Юридична практична діяльність
- •§ 1. Поняття та ознаки юридичної практики
- •§ 2. Зміст і структура юридичної практики
- •§3. Функції юридичної практики
- •§ 4. Юридична практична діяльність як основа юридичної практики
- •§ 5. Процесуальна форма як внутрішня організація юридичної практики та її структура
- •§ 6. Юридичний процес і його види
- •§ 7. Юридична справа і її вирішення. Види процесуальних актів
- •Розділ VI основні види юридичної практики
- •§ 1. Класифікація юридичної практики
- •§ 2. Судова практика
- •1. Практика місцевого суду:
- •§ 3. Прокурорська практика
- •§ 4. Адвокатська практика
- •§ 5. Нотаріальна практика
- •§ 6. Практика юридичної консультативної служби
- •§ 7. Практика органів реєстрації (запису) актів громадянського стану
- •§ 8. Слідча практика
- •§ 9. Практика державної виконавчої служби
- •§ 10. Оперативно-розшуиова практика
- •§ 11. Практика органів дізнання
- •§ 12. Практика державної кримінально-виконавчої служби
- •§ 13. Приватна юридична практика
- •§ 14. Інтерпол як професійна міжнародна організація кримінальної поліції
- •§ 1. Кваліфікаційна атестація
- •§ 2. Кваліфікаційна атестація суддів
- •§ 3. Кваліфікаційна атестація прокурорських працівників
- •§ 4. Кваліфікаційна атестація адвокатів
- •§ 5. Кваліфікаційна атестація нотаріусів
- •§ 6. Кваліфікаційна атестація працівників органів реєстрації актів цивільного стану
- •§ 7. Кваліфікаційна атестація працівників органів внутрішніх справ
- •§ 8. Міжнародні стандарти професійної діяльності юристів
- •§ 1. Загальні правила притягнення юристів-практиків
- •§ 2. Дисциплінарна відповідальність суддів
- •§ 3. Дисциплінарна відповідальність працівників прокуратури
- •§ 4. Дисциплінарна відповідальність адвокатів
- •§ 5. Дисциплінарна відповідальність працівників нотаріату
- •§ 6. Дисциплінарна відповідальність працівників органів внутрішніх справ
- •§ 7. Вища рада юстиції України як вищий незалежний контрольно-наглядовий орган за дисциплінарною стороною діяльності суддів і прокурорів
- •Розділ IX правова культура юриста
- •§ 1. Правова культура юриста і культурний стиль
- •Його професійної поведінки
- •§ 2. Роль правової культури юриста у розвитку правової культури суспільства
- •§ 3. Професійне мислення юриста
- •§ 4. Деформації професійної свідомості юриста-практика: шляхи подолання
- •Розділ X психологічна культура юриста-практика
- •§ 1. Поняття, зміст і структура психологічної
- •Культури юриста-практика
- •§ 2. Психічний склад особи юриста-практика
- •§ 3. Система психічних властивостей юриста-практика як особи: темперамент, здатності, спрямованість, характер
- •§ 4. Психологія ділового спілкування юриста-практика і міжособистісних стосунків у службовому колективі
- •4) Ухвалення рішення;
- •§ 5. Психологічна сумісність і психологічний клімат у службовому колективі
- •§ 6. Конфлікт у колективі, його види та стилі вирішення
- •Розділ XI політична культура юриста-практика
- •§ 1. Поняття, зміст і структура
- •Політичної культури юриста
- •§ 2. Рівні політичної культури юриста. Субкультура професійних груп юристів
- •2) Відношення до влади;
- •3) Відношення до політичних явищ.
- •§ 3. Принцип політичного нейтралітету у професійній діяльності юриста
- •Розділ XII етична культура юриста
- •§ 1. Поняття, зміст і структура етичної культури юриста
- •§ 2. Кодекс професійної етики юриста
- •§ 3. Професійний обов'язок юриста
- •§ 4. Професійна таємниця юриста-практика
- •§ 5. Присяга юриста
- •§ 6. Моральна деформація юриста-практика і її причини. Моральна відповідальність
- •Розділ XIII естетична культура юриста-практика
- •§ 1. Поняття, зміст і структура естетичної
- •Культури юриста
- •§ 2. Форми прояву естетичної культури юриста. Манера поведінки
- •§ 3. Службовий етикет юриста
- •Устремління
- •§4. Традиції і ритуали в юридичній практиці
- •§ 5. Зовнішній вигляд юриста
- •§ 6. Державна і професійно-правова символіка
- •§ 7. Вимоги до дизайну й ергономіки в юридичних установах
- •§ 8. Естетичні вимоги щодо оформлення правових документів
- •Розділ XIV економічна та еколопчна культура юриста
- •§ 1. Поняття, структура і зміст економічної
- •Культури юриста
- •§ 2. Поняття, зміст і структура екологічної культури юриста
- •§ 3. Роль юристи в правовому забезпеченні відповідності екологічним правам екологічних обов'язків
- •Розділ XV інформаційна культура юриста
- •§ 1. Правова інформатика, інформаційно-правове
- •Суспільство і юрист
- •§ 2. Поняття, зміст і структура інформаційної культури юриста
Устремління
Чим вище устремління, тим більшим повинен бути успіх. Під устремлінням мається на увазі прагнення досягти визнання кваліфікованою працею.
Формулу успіху юриста можна подати таким чином:
О = (х + у + г) К,
де С — успіх; х — компетентність (професіоналізм); у — працездатність; г — вміння бути стриманим; К — коефіцієнт такту.
Іноді за етикетом приховується неповага і недоброзичливість. Відірваний від морального змісту етикет легко може перетворитися в офіційну форму лицемірства.
§4. Традиції і ритуали в юридичній практиці
Традиції— це стійкі неформальні звичаї і норми поведінки членів колективу (робочої групи), що складаються на основі загальноприйнятих умов спільної діяльності і стають для них обов'язковими. Це дотримання визначених правил поведінки, норм моралі, естетичних норм та ін.
Традиції можуть бути прогресивними (у такому випадку їхнє дотримання є бажаним) і негативними (їх варто викорінювати). Прогресивні службові і трудові традиції юристів: готовність до самопожертви при виконанні службового обов'язку, взаємодопомога, взаємовиручка, посвячення в посаду, дотримання ритуалів, ушановування ветеранів праці, святкування Дня юриста, Дня міліції й ін.
Ритуал — це стійкий порядок урочистого здійснення якогось заходу поведінки, який склався протягом життєдіяльності декількох поколінь, що має символічну форму і підтримується громадською думкою, звичаями та іноді законами. Ритуал, як стійкий порядок поведінки, складається протягом життєдіяльності декількох поколінь і, як сукупність обрядів, супроводжує будь-який церемоніальний акт або становить його зовнішнє оформлення.
Без ритуалів не обходиться більшість етикетів.
Ритуали виникли в давнину у зв'язку з потребою людей зберегти і передати нащадкам трудові навички, світогляд, соціальні і культурні відносини свого часу. Поєднуючи пісні, танці, музику, фізичні вправи, перші ритуали виражали почуття, естетичне уявлення про навколишній світ і були однією з форм первісного мистецтва. Згодом до них вносилися зміни і доповнення, виникали нові ритуали (наприклад, ритуали українського козацтва). На появу ритуалів впливає мораль, політика, релігія, філософія. Ритуали втілюють їхні ідеї і норми в дії, однак не поглинаються ними і здатні впливати на суспільну свідомість, настрій.
Соціальний зміст ритуалу полягає в сприянні кращому засвоєнню індивідом групових і професійних цінностей і норм. Сила ритуалу укладається в його емоційно-психологічному впливі на особистість. На це спрямована естетична сторона ритуалу: музика, пісні, виразні жести, марші і т. п. Тому структуру ритуалу складає суворо регламентована послідовність громадських актів (дій): урочистих процесій, прийомів і обрядів, співів пісень, ігор і розваг.
Ритуальні дії поширені в усіх сферах соціальної дійсності: військова присяга; присяга юриста, судді, прокурора, нотаріуса й інших; посвята в студенти; інаугурація президента й ін. Офіційні ритуальні форми етикету широко використовуються в сфері дипломатичних відносин: дотримання так званого дипломатичного протоколу.
Види ритуалів: цивільні, побутові, релігійні і мілітаризовані — військові (у Збройних силах) і воєнізовані (у системі МВС та ін.). Мілітаризовані ритуали містять у собі ідеали мужності, героїзму, високої громадянської активності, відданості Вітчизні. їх можна розділити на такі види:
— урочисті;
— урочисто-траурні;
— ритуали покарання (в демократичних державах застосовуються у виключних випадках).
Так, урочисті ритуали міліції України являють собою естетичне видовище, що демонструє гармонію краси і сили. У них поєднані бойові національні традиції, мужність, велич, гордість за свою професію і Вітчизну. За допомогою змісту і форм ритуалів, які постійно вдосконалюються, підтримується зв'язок між поколіннями.
Особливе місце серед урочистих ритуалів займає ритуал прийняття присяги, супроводжуваний виконанням Державного гімну України, віддачею честі Державному прапору, внесенням і виносом прапора під звуки маршу та ін. Музика — найбільш стійкий елемент ритуалу. Вона надає ритуалу форми вираження його сутності — урочистості і радості (урочисто-святковий ритуал) або урочистості і скорботи (урочисто-траурний ритуал).
Важливим елементом ритуалів міліції є стрій. Його характерні риси: стройова підготовка (чітке виконання команд, виправка, ритмічність кроку, бездоганність складних перестроювань, досконале володіння зброєю), форма одягу (необхідно бути по формі та охаймо одягненим), злагодженість дій. Стройові огляди супроводжуються маршовою музикою, що сприяє пружинистій ритмічності, і піснею, що піднімає настрій.
Урочисто-траурний ритуал поховання із військовими почестями — данина поваги живих людей загиблим товаришам під час виконання ними службових обов'язків. Церемонія поховання із військовими почестями сумна і сувора. Вона супроводжується виконанням Державного гімну, прощальним салютом, урочистим маршем або почесним ескортом.
