- •Юридична деонтологія Підручник
- •Переднє слово
- •§ 1. Поняття і ознаки юридичної деонтології.
- •§ 2. Предмет юридичної деонтології
- •§ 3. Передумови виникнення і етапи розвитку юридичної деонтології
- •§ 4. Нормативні основи юридичної деонтології
- •§ 5. Методи юридичної деонтології
- •§ 6. Функції і принципи юридичної деонтології
- •§ 7. Місце юридичної деонтології у системі суспільних і юридичних наук
- •§ 8. Юридична деонтологія як навчальна дисципліна
- •§ 1. Професія «юрист»: поняття, загальні ознаки.
- •§ 2. Фах і кваліфікація юриста
- •§ 3. Місце і соціальне призначення юриста в суспільстві і державі. Сфери прикладання праці юриста
- •§ 4. Юрист як посадова особа
- •§ 5. Юрист як керівник
- •§ 6. Компетентність як показник професійної майстерності юриста
- •§ 7. Кадрова політика держави щодо діяльності юриста
- •§ 8. Престиж юридичної професії
- •§ 9. Громадські об'єднання юристів в Україні
- •Розділ III основні види професії «юрист»
- •§ 1. Суддя
- •§ 2. Прокурор
- •§ 3. Адвокат
- •§ 4. Нотаріус
- •§ 5. Юрисконсульт
- •§ 6. Працівник органів реєстрації актів громадянського стану
- •§ 7. Слідчий
- •§ 8. Державний виконавець
- •§ 9. Оперативний працівник правоохоронних органів
- •§ 10. Дізнавач
- •§ 11. Працівник державної кримінально-виконавчої служби (державний виконавець кримінальних покарань)
- •Розділ IV юридична освіта і юридична наука у системі професійної підготовки юриста
- •§ 1. Поняття, види і форми юридичної освіти
- •§ 2. Взаємозв'язок юридичної освіти, юридичної науки і юридичної практики
- •§ 3. Державний стандарт вищої юридичної освіти. Кваліфікаційний паспорт юриста
- •§ 4. Система вищих установ юридичної освіти в Україні
- •§ 5. Перепідготовка, стажування і підвищення кваліфікації юридичних кадрів
- •§ 6. Підготовка наукових кадрів у галузі юриспруденції
- •§ 7. Система наукових юридичних установ в Україні
- •Розділ V юридична практика. Юридична практична діяльність
- •§ 1. Поняття та ознаки юридичної практики
- •§ 2. Зміст і структура юридичної практики
- •§3. Функції юридичної практики
- •§ 4. Юридична практична діяльність як основа юридичної практики
- •§ 5. Процесуальна форма як внутрішня організація юридичної практики та її структура
- •§ 6. Юридичний процес і його види
- •§ 7. Юридична справа і її вирішення. Види процесуальних актів
- •Розділ VI основні види юридичної практики
- •§ 1. Класифікація юридичної практики
- •§ 2. Судова практика
- •1. Практика місцевого суду:
- •§ 3. Прокурорська практика
- •§ 4. Адвокатська практика
- •§ 5. Нотаріальна практика
- •§ 6. Практика юридичної консультативної служби
- •§ 7. Практика органів реєстрації (запису) актів громадянського стану
- •§ 8. Слідча практика
- •§ 9. Практика державної виконавчої служби
- •§ 10. Оперативно-розшуиова практика
- •§ 11. Практика органів дізнання
- •§ 12. Практика державної кримінально-виконавчої служби
- •§ 13. Приватна юридична практика
- •§ 14. Інтерпол як професійна міжнародна організація кримінальної поліції
- •§ 1. Кваліфікаційна атестація
- •§ 2. Кваліфікаційна атестація суддів
- •§ 3. Кваліфікаційна атестація прокурорських працівників
- •§ 4. Кваліфікаційна атестація адвокатів
- •§ 5. Кваліфікаційна атестація нотаріусів
- •§ 6. Кваліфікаційна атестація працівників органів реєстрації актів цивільного стану
- •§ 7. Кваліфікаційна атестація працівників органів внутрішніх справ
- •§ 8. Міжнародні стандарти професійної діяльності юристів
- •§ 1. Загальні правила притягнення юристів-практиків
- •§ 2. Дисциплінарна відповідальність суддів
- •§ 3. Дисциплінарна відповідальність працівників прокуратури
- •§ 4. Дисциплінарна відповідальність адвокатів
- •§ 5. Дисциплінарна відповідальність працівників нотаріату
- •§ 6. Дисциплінарна відповідальність працівників органів внутрішніх справ
- •§ 7. Вища рада юстиції України як вищий незалежний контрольно-наглядовий орган за дисциплінарною стороною діяльності суддів і прокурорів
- •Розділ IX правова культура юриста
- •§ 1. Правова культура юриста і культурний стиль
- •Його професійної поведінки
- •§ 2. Роль правової культури юриста у розвитку правової культури суспільства
- •§ 3. Професійне мислення юриста
- •§ 4. Деформації професійної свідомості юриста-практика: шляхи подолання
- •Розділ X психологічна культура юриста-практика
- •§ 1. Поняття, зміст і структура психологічної
- •Культури юриста-практика
- •§ 2. Психічний склад особи юриста-практика
- •§ 3. Система психічних властивостей юриста-практика як особи: темперамент, здатності, спрямованість, характер
- •§ 4. Психологія ділового спілкування юриста-практика і міжособистісних стосунків у службовому колективі
- •4) Ухвалення рішення;
- •§ 5. Психологічна сумісність і психологічний клімат у службовому колективі
- •§ 6. Конфлікт у колективі, його види та стилі вирішення
- •Розділ XI політична культура юриста-практика
- •§ 1. Поняття, зміст і структура
- •Політичної культури юриста
- •§ 2. Рівні політичної культури юриста. Субкультура професійних груп юристів
- •2) Відношення до влади;
- •3) Відношення до політичних явищ.
- •§ 3. Принцип політичного нейтралітету у професійній діяльності юриста
- •Розділ XII етична культура юриста
- •§ 1. Поняття, зміст і структура етичної культури юриста
- •§ 2. Кодекс професійної етики юриста
- •§ 3. Професійний обов'язок юриста
- •§ 4. Професійна таємниця юриста-практика
- •§ 5. Присяга юриста
- •§ 6. Моральна деформація юриста-практика і її причини. Моральна відповідальність
- •Розділ XIII естетична культура юриста-практика
- •§ 1. Поняття, зміст і структура естетичної
- •Культури юриста
- •§ 2. Форми прояву естетичної культури юриста. Манера поведінки
- •§ 3. Службовий етикет юриста
- •Устремління
- •§4. Традиції і ритуали в юридичній практиці
- •§ 5. Зовнішній вигляд юриста
- •§ 6. Державна і професійно-правова символіка
- •§ 7. Вимоги до дизайну й ергономіки в юридичних установах
- •§ 8. Естетичні вимоги щодо оформлення правових документів
- •Розділ XIV економічна та еколопчна культура юриста
- •§ 1. Поняття, структура і зміст економічної
- •Культури юриста
- •§ 2. Поняття, зміст і структура екологічної культури юриста
- •§ 3. Роль юристи в правовому забезпеченні відповідності екологічним правам екологічних обов'язків
- •Розділ XV інформаційна культура юриста
- •§ 1. Правова інформатика, інформаційно-правове
- •Суспільство і юрист
- •§ 2. Поняття, зміст і структура інформаційної культури юриста
§ 5. Присяга юриста
Адвокати, нотаріуси, судді, працівники правоохоронних органів (служби безпеки, органів прокуратури, органів внутрішніх справ, податкової міліції), вступаючи на посаду, приймають присягу й урочисто клянуться виконувати свої службові обов'язки і зберігати професійну таємницю. Присяга практикуючого юриста — морально-правове зобов'язання перед професією, суспільством і державою.
Присяга (клятва, клятвена обіцянка) є формою визнання юристи об'єктивно існуючого політико-правового зв'язку його професійної діяльності з конкретним суспільством і державою. У той же самий час вона суб'єктивно відображає даний зв'язок, особистісну оцінку юристом своєї приналежності до даної держави і професійної праці в ній. Даючи присягу, юрист не просто співвідносить себе і визначеною професією, а усвідомлює свою приналежність до неї, до співтовариства юристів, до держави.
Прийняття присяги — це найважливіший момент у становленні молодого працівника як повноправного члена певного колективу і співтовариства юристів у цілому. Прийняття присяги відбувається не з першого дня юридичної діяльності, а після визначеного періоду и ознайомлення з нею, осмислення свого призначення і пристосування до майбутньої професійної служби.
Перед прийняттям присяги молодому фахівцеві необхідно пояснити її зміст, значення самого акту прийняття присяги, моральну відповідальність за дотримання її вимог. Важливо, щоб той, хто приймає присягу, розглядав її як морально-правові вимоги до професії, яких він зобов'язаний постійно і неухильно дотримуватись.
Присяга проголошується особисто, а у випадку, якщо її приймає кілька осіб, що вступають ту ж посаду, — старший за віком, після чого він скріплює текст присяги власноручним підписом. Після цього зазначений бланк підписується керівництвом і прилучається до особистої справи того, хто прийняв присягу. Про прийняття присяги повинна бути зроблена також запис у трудовій книжці.
Присяга приймається один раз за всю службу (за місцем навчання або служби). Вступ на посаду відбувається з часу прийняття присяги. Після прийняття присяги видається посвідчення судді, нотаріуса и і н. Церемонія прийняття присяги закінчується виконанням Державного гімну України.
День прийняття Присяги є святковим. На прийняття присяги запрошуються керівники центральних органів влади, міністерств і відомств, заслужені ветерани праці й інші видатні люди, керівник державної адміністрації і представники органів місцевого самоврядування, а також близькі родичі осіб, що приймають присягу, інші гості.
Присяга члена Вищої ради юстиції (ст. 17 Закону України «Про Вищу раду юстиції»): «Присягаю сумлінно, чесно і неупереджено виконувати обов'язки члена Вищої ради юстиції з метою забезпечення формування корпусу суддів із числа високопрофесійних і чесних юристів і додержання закону та етики в діяльності суддів і прокурорів». Присяга члена Вищої ради юстиції складається на засіданні Верховної Ради України перед вступом на посаду, але не пізніше двох місяців з дня призначення.
Присяга судді Конституційного Суду (ст. 7 Закону України «Про Конституційний суд України»): «Урочисто присягаю чесно і сумлінно виконувати високий обов'язок судді Конституційного Суду України, поважати і захищати права і свободи людини, конституційний лад України та верховенство її Основного Закону, зберігати службову таємницю».
Присяга судді суду загальної юрисдикції (ст. 10 Закону України «Про статус суддів»): «Урочисто присягаю чесно і сумлінно виконувати обов'язки судді, здійснювати правосуддя, підкоряючи тільки закону, бути об'єктивним і справедливим». Присяга судді вимовляється перед Президентом України.
Присяга прокурора. Особи, що вперше призначені на посаду помічника прокурора, прокурора керування, відділу, слідчих прокуратури приймають «Присягу працівника прокуратури», затверджену Верховною Радою України. Процедура її прийняття визначається Генеральним прокурором України.
Присяга нотаріуса (ст. 6 Закону України «Про нотаріат») дається особою, що вперше одержує право займатися нотаріальною діяльністю. Вона здійснюється в управлінні юстиції Ради міністрі» Автономної Республіки Крим, обласних, Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій. В урочистій обстановці майбутній нотаріус дає присягу такого змісту: «Урочисто присягаю виконувати обов'язки нотаріуса чесно і сумлінно, згідно з закону і сумлінням, поважати права і законні інтереси громадян і організацій, зберігати професійну таємницю, скрізь і завжди берегти чисто-і у високого звання нотаріуса». Бланк із текстом присяги підписує нотаріус, що її прийняв.
Присяга адвоката (ст. 15 Закону України «Про адвокатуру») приймається кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури під час видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю. Текст присяги адвоката: «Я, (прізвище, ім'я, по батькові), Перучи на себе обов'язки адвоката, урочисто клянусь: у своїй професійній діяльності суворо додержуватися законодавства України, міжнародних актів про права і свободи людини, правил адвокатської етики, з високою громадянською відповідальністю виконувати покладені на мене обов'язки, бути завжди справедливим і принциповим, чесним і уважним до людей, суворо зберігати адвокатську таємницю, всюди і завжди берегти звання адвоката, бути вірним присязі». Присягу підписує адвокат, і вона зберігається в кваліфікаційно-дисциплінарній комісії адвокатури.
Присяга працівника органів внутрішніх справ України затверджена Постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.1991 ропу, № 382. її текст: «Я, (прізвище, ім'я та по батькові), вступаючи на службу до органів внутрішніх справ України, складаю Присягу і урочисто клянуся завжди залишатися відданим народові України, суворо дотримуватися її Конституції та чинного законодавства, бути гуманним, чесним, сумлінним і дисциплінованим працівником, зберігати державну і службову таємницю. Я присягаю з високою відповідальністю виконувати свій службовий обов'язок, вимоги статутів і наказів, постійно вдосконалювати професійну майстерність та підвищувати рівень культури, всіляко сприяти зміцненню авторитету органів внутрішніх справ. Клянуся мужньо і рішуче, не шкодуючи своїх сил і життя, боротися із злочинністю, захищати від протиправних посягань життя, здоров'я, права й свободи громадян, державний устрій і громадський порядок».
Присяга осіб начальницького складу, що вперше зараховуються на службу в податкову міліцію (міститься в ст. 23 Закону України «Про державну податкову службу»): «Я, (прізвище, ім'я, по батькові), вступаючи на службу до податкової міліції, присягаю на вірність українському народові. Присягаю додержуватися Конституції і законів України, захищати права людини і громадянина, сумлінно виконувати свої обов'язки. Присягаю бути чесним і мужнім, пильно стояти на сторожі економічних інтересів Вітчизни, суворо зберігати державну та службову таємницю. Якщо я порушу присягу, готовий нести відповідальність, встановлену законодавством України». Особа начальницького складу податкової міліції підписує текст присяги, що зберігається в його особистій справі. Присяга несе в собі особливе правове навантаження. Присягаючи, молодий фахівець бере на себе відповідальність виконувати визначене і виняткове коло обов'язків, за невиконання або неналежне виконання яких йому можна пред'явити претензію в порушенні присяги. Той, хто порушив присягу, несе дисциплінарну відповідальність.
