- •Юридична деонтологія Підручник
- •Переднє слово
- •§ 1. Поняття і ознаки юридичної деонтології.
- •§ 2. Предмет юридичної деонтології
- •§ 3. Передумови виникнення і етапи розвитку юридичної деонтології
- •§ 4. Нормативні основи юридичної деонтології
- •§ 5. Методи юридичної деонтології
- •§ 6. Функції і принципи юридичної деонтології
- •§ 7. Місце юридичної деонтології у системі суспільних і юридичних наук
- •§ 8. Юридична деонтологія як навчальна дисципліна
- •§ 1. Професія «юрист»: поняття, загальні ознаки.
- •§ 2. Фах і кваліфікація юриста
- •§ 3. Місце і соціальне призначення юриста в суспільстві і державі. Сфери прикладання праці юриста
- •§ 4. Юрист як посадова особа
- •§ 5. Юрист як керівник
- •§ 6. Компетентність як показник професійної майстерності юриста
- •§ 7. Кадрова політика держави щодо діяльності юриста
- •§ 8. Престиж юридичної професії
- •§ 9. Громадські об'єднання юристів в Україні
- •Розділ III основні види професії «юрист»
- •§ 1. Суддя
- •§ 2. Прокурор
- •§ 3. Адвокат
- •§ 4. Нотаріус
- •§ 5. Юрисконсульт
- •§ 6. Працівник органів реєстрації актів громадянського стану
- •§ 7. Слідчий
- •§ 8. Державний виконавець
- •§ 9. Оперативний працівник правоохоронних органів
- •§ 10. Дізнавач
- •§ 11. Працівник державної кримінально-виконавчої служби (державний виконавець кримінальних покарань)
- •Розділ IV юридична освіта і юридична наука у системі професійної підготовки юриста
- •§ 1. Поняття, види і форми юридичної освіти
- •§ 2. Взаємозв'язок юридичної освіти, юридичної науки і юридичної практики
- •§ 3. Державний стандарт вищої юридичної освіти. Кваліфікаційний паспорт юриста
- •§ 4. Система вищих установ юридичної освіти в Україні
- •§ 5. Перепідготовка, стажування і підвищення кваліфікації юридичних кадрів
- •§ 6. Підготовка наукових кадрів у галузі юриспруденції
- •§ 7. Система наукових юридичних установ в Україні
- •Розділ V юридична практика. Юридична практична діяльність
- •§ 1. Поняття та ознаки юридичної практики
- •§ 2. Зміст і структура юридичної практики
- •§3. Функції юридичної практики
- •§ 4. Юридична практична діяльність як основа юридичної практики
- •§ 5. Процесуальна форма як внутрішня організація юридичної практики та її структура
- •§ 6. Юридичний процес і його види
- •§ 7. Юридична справа і її вирішення. Види процесуальних актів
- •Розділ VI основні види юридичної практики
- •§ 1. Класифікація юридичної практики
- •§ 2. Судова практика
- •1. Практика місцевого суду:
- •§ 3. Прокурорська практика
- •§ 4. Адвокатська практика
- •§ 5. Нотаріальна практика
- •§ 6. Практика юридичної консультативної служби
- •§ 7. Практика органів реєстрації (запису) актів громадянського стану
- •§ 8. Слідча практика
- •§ 9. Практика державної виконавчої служби
- •§ 10. Оперативно-розшуиова практика
- •§ 11. Практика органів дізнання
- •§ 12. Практика державної кримінально-виконавчої служби
- •§ 13. Приватна юридична практика
- •§ 14. Інтерпол як професійна міжнародна організація кримінальної поліції
- •§ 1. Кваліфікаційна атестація
- •§ 2. Кваліфікаційна атестація суддів
- •§ 3. Кваліфікаційна атестація прокурорських працівників
- •§ 4. Кваліфікаційна атестація адвокатів
- •§ 5. Кваліфікаційна атестація нотаріусів
- •§ 6. Кваліфікаційна атестація працівників органів реєстрації актів цивільного стану
- •§ 7. Кваліфікаційна атестація працівників органів внутрішніх справ
- •§ 8. Міжнародні стандарти професійної діяльності юристів
- •§ 1. Загальні правила притягнення юристів-практиків
- •§ 2. Дисциплінарна відповідальність суддів
- •§ 3. Дисциплінарна відповідальність працівників прокуратури
- •§ 4. Дисциплінарна відповідальність адвокатів
- •§ 5. Дисциплінарна відповідальність працівників нотаріату
- •§ 6. Дисциплінарна відповідальність працівників органів внутрішніх справ
- •§ 7. Вища рада юстиції України як вищий незалежний контрольно-наглядовий орган за дисциплінарною стороною діяльності суддів і прокурорів
- •Розділ IX правова культура юриста
- •§ 1. Правова культура юриста і культурний стиль
- •Його професійної поведінки
- •§ 2. Роль правової культури юриста у розвитку правової культури суспільства
- •§ 3. Професійне мислення юриста
- •§ 4. Деформації професійної свідомості юриста-практика: шляхи подолання
- •Розділ X психологічна культура юриста-практика
- •§ 1. Поняття, зміст і структура психологічної
- •Культури юриста-практика
- •§ 2. Психічний склад особи юриста-практика
- •§ 3. Система психічних властивостей юриста-практика як особи: темперамент, здатності, спрямованість, характер
- •§ 4. Психологія ділового спілкування юриста-практика і міжособистісних стосунків у службовому колективі
- •4) Ухвалення рішення;
- •§ 5. Психологічна сумісність і психологічний клімат у службовому колективі
- •§ 6. Конфлікт у колективі, його види та стилі вирішення
- •Розділ XI політична культура юриста-практика
- •§ 1. Поняття, зміст і структура
- •Політичної культури юриста
- •§ 2. Рівні політичної культури юриста. Субкультура професійних груп юристів
- •2) Відношення до влади;
- •3) Відношення до політичних явищ.
- •§ 3. Принцип політичного нейтралітету у професійній діяльності юриста
- •Розділ XII етична культура юриста
- •§ 1. Поняття, зміст і структура етичної культури юриста
- •§ 2. Кодекс професійної етики юриста
- •§ 3. Професійний обов'язок юриста
- •§ 4. Професійна таємниця юриста-практика
- •§ 5. Присяга юриста
- •§ 6. Моральна деформація юриста-практика і її причини. Моральна відповідальність
- •Розділ XIII естетична культура юриста-практика
- •§ 1. Поняття, зміст і структура естетичної
- •Культури юриста
- •§ 2. Форми прояву естетичної культури юриста. Манера поведінки
- •§ 3. Службовий етикет юриста
- •Устремління
- •§4. Традиції і ритуали в юридичній практиці
- •§ 5. Зовнішній вигляд юриста
- •§ 6. Державна і професійно-правова символіка
- •§ 7. Вимоги до дизайну й ергономіки в юридичних установах
- •§ 8. Естетичні вимоги щодо оформлення правових документів
- •Розділ XIV економічна та еколопчна культура юриста
- •§ 1. Поняття, структура і зміст економічної
- •Культури юриста
- •§ 2. Поняття, зміст і структура екологічної культури юриста
- •§ 3. Роль юристи в правовому забезпеченні відповідності екологічним правам екологічних обов'язків
- •Розділ XV інформаційна культура юриста
- •§ 1. Правова інформатика, інформаційно-правове
- •Суспільство і юрист
- •§ 2. Поняття, зміст і структура інформаційної культури юриста
§ 5. Дисциплінарна відповідальність працівників нотаріату
Дисциплінарна відповідальність працівників нотаріату (відповідно до Закону України «Про нотаріат») настає з ініціативи управління юстиції Ради міністрів АР Крим, обласних, Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій у таких випадках:
1) неодноразове порушення нотаріусом чинного законодавства при вчиненні нотаріальних дій або грубого порушення закону, яке завдало шкоди інтересам держави, підприємств, установ, організацій, громадян;
2) порушення нотаріусом статті закону про неможливість його перебування в інших державних і суспільних підприємствах і організаціях, заняття підприємницькою і посередницькою діяльністю;
3) порушення таємниці нотаріальних дій;
4) порушення статті закону про відсутність права нотаріуса здійснювати нотаріальні дії на своє ім'я і від свого імені, на ім'я і від імені свого чоловіка (дружини) і своїх родичів, а також на ім'я і від імені працівників даної нотаріальної контори, працівників, що знаходяться в трудових відносинах із приватним нотаріусом (ці нотаріальні дії є недійсними) та ін.
За вказані правопорушення свідоцтво про право на заняття нотаріальною діяльністю може бути анульовано.
Види дисциплінарної відповідальності працівників нотаріату:
— попередження;
— догана.
У разі застосування до нотаріуса такої міри відповідальності як догана протягом одного календарного року більше двох разів, його нотаріальна діяльність припиняється. На цю посаду призначається новий фахівець, якому попередник передає документи вчинених ним нотаріальних дій. У випадку заподіяння шкоди невдалими і незаконними діями, нотаріус компенсує моральний і матеріальний збиток у повному обсязі.
Якщо під час здійснення нотаріусом нотаріальних дій були вчинені правопорушення, що містять ознаки злочину, то він залучається до кримінальної відповідальності. У випадку винесення стосовно нотаріуса обвинувального вироку суду, що набрав сили, свідоцтво про заняття нотаріальною діяльністю анулюється. Нотаріус позбавляється свідоцтва також у випадках винесення постанови суду про припинення кримінальної справи щодо нього за нереабілітуючими обставинами або рішення суду, що набрало законної сили, про обмеження дієздатності особи, яка виконує обов'язки нотаріуса, визнання її недієздатною або безвісно відсутньою, оголошення її померлою. Не може виконувати обов'язки нотаріуса й особа, котра не відповідає займаній посаді внаслідок стану здоров'я, що перешкоджає нотаріальній діяльності — у цьому випадку свідоцтво про право на заняття нотаріальною діяльністю також анулюється. Втрата громадянства так само спричиняє анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю.
Рішення про анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю може бути оскаржено до суду в місячний термін з дня його одержання.
§ 6. Дисциплінарна відповідальність працівників органів внутрішніх справ
Дисциплінарна відповідальність працівників органів внутрішніх справ наступає (відповідно до Дисциплінарного статуту) за дисциплінарний проступок (порушення дисципліни).
Особи рядового і начальницького складу, на яких накладене дисциплінарне стягнення, не звільняються від кримінальної відповідальності, якщо в їхніх діях є ознаки складу злочину.
Відповідно до Дисциплінарного статуту начальник — від командира відділення, взводу, начальника відділення міліції до заступника міністра внутрішніх справ України (компетенція міністра внутрішніх справ України визначається окремим актом) — має повноваження встановлювати дисциплінарні заохочення і стягнення. Накладати стягнення можуть тільки прямі начальники.
До працівників органів внутрішніх справ застосовуються такі дисциплінарні стягнення:
— зауваження;
— догана;
— сувора догана;
— затримка в присвоєнні чергового спеціального звання або подання про його присвоєння на термін до 1 року;
— попередження про неповну посадову відповідність;
— пониження на посаді;
— пониження в спеціальному званні на один рівень;
— звільнення з органів внутрішніх справ.
На осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, нагороджених нагрудними знаками цих органів, можуть бути накладені дисциплінарні стягнення у вигляді позбавлення знака. При визначенні виду і міри покарання враховуються: характер проступку, його наслідки, обставини, при яких він був вчинений, що передувало поведінці винного, його ставлення до служби і рівень кваліфікації. Так, порушенням дисципліни є невиконання ст. 11 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, відповідно до якого особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ зобов'язані віддавати честь у порядку і за правилами, встановленими статутами Збройних сил, при зустрічі один з одним, із військовими й в інших випадках, передбачених цими статутами.
Головне призначення дисциплінарної відповідальності в системі МВС, як і у всіх правоохоронних та інших системах, полягає в зміцпенні службової, трудової дисципліни, що належить до виконання професійного обов'язку. Тому поряд із стимулюванням сумлінної праці передбачено справедливе покарання у випадку вчинення дисциплінарного правопорушення, а також проступку, що ганьбить честь і гідність працівника органів внутрішніх справ.
Звільненню підлягають працівники органів внутрішніх справ за систематичне порушення дисципліни або за вчинення проступку, несумісного з перебуванням на службі в органах внутрішніх справ.
