- •Юридична деонтологія Підручник
- •Переднє слово
- •§ 1. Поняття і ознаки юридичної деонтології.
- •§ 2. Предмет юридичної деонтології
- •§ 3. Передумови виникнення і етапи розвитку юридичної деонтології
- •§ 4. Нормативні основи юридичної деонтології
- •§ 5. Методи юридичної деонтології
- •§ 6. Функції і принципи юридичної деонтології
- •§ 7. Місце юридичної деонтології у системі суспільних і юридичних наук
- •§ 8. Юридична деонтологія як навчальна дисципліна
- •§ 1. Професія «юрист»: поняття, загальні ознаки.
- •§ 2. Фах і кваліфікація юриста
- •§ 3. Місце і соціальне призначення юриста в суспільстві і державі. Сфери прикладання праці юриста
- •§ 4. Юрист як посадова особа
- •§ 5. Юрист як керівник
- •§ 6. Компетентність як показник професійної майстерності юриста
- •§ 7. Кадрова політика держави щодо діяльності юриста
- •§ 8. Престиж юридичної професії
- •§ 9. Громадські об'єднання юристів в Україні
- •Розділ III основні види професії «юрист»
- •§ 1. Суддя
- •§ 2. Прокурор
- •§ 3. Адвокат
- •§ 4. Нотаріус
- •§ 5. Юрисконсульт
- •§ 6. Працівник органів реєстрації актів громадянського стану
- •§ 7. Слідчий
- •§ 8. Державний виконавець
- •§ 9. Оперативний працівник правоохоронних органів
- •§ 10. Дізнавач
- •§ 11. Працівник державної кримінально-виконавчої служби (державний виконавець кримінальних покарань)
- •Розділ IV юридична освіта і юридична наука у системі професійної підготовки юриста
- •§ 1. Поняття, види і форми юридичної освіти
- •§ 2. Взаємозв'язок юридичної освіти, юридичної науки і юридичної практики
- •§ 3. Державний стандарт вищої юридичної освіти. Кваліфікаційний паспорт юриста
- •§ 4. Система вищих установ юридичної освіти в Україні
- •§ 5. Перепідготовка, стажування і підвищення кваліфікації юридичних кадрів
- •§ 6. Підготовка наукових кадрів у галузі юриспруденції
- •§ 7. Система наукових юридичних установ в Україні
- •Розділ V юридична практика. Юридична практична діяльність
- •§ 1. Поняття та ознаки юридичної практики
- •§ 2. Зміст і структура юридичної практики
- •§3. Функції юридичної практики
- •§ 4. Юридична практична діяльність як основа юридичної практики
- •§ 5. Процесуальна форма як внутрішня організація юридичної практики та її структура
- •§ 6. Юридичний процес і його види
- •§ 7. Юридична справа і її вирішення. Види процесуальних актів
- •Розділ VI основні види юридичної практики
- •§ 1. Класифікація юридичної практики
- •§ 2. Судова практика
- •1. Практика місцевого суду:
- •§ 3. Прокурорська практика
- •§ 4. Адвокатська практика
- •§ 5. Нотаріальна практика
- •§ 6. Практика юридичної консультативної служби
- •§ 7. Практика органів реєстрації (запису) актів громадянського стану
- •§ 8. Слідча практика
- •§ 9. Практика державної виконавчої служби
- •§ 10. Оперативно-розшуиова практика
- •§ 11. Практика органів дізнання
- •§ 12. Практика державної кримінально-виконавчої служби
- •§ 13. Приватна юридична практика
- •§ 14. Інтерпол як професійна міжнародна організація кримінальної поліції
- •§ 1. Кваліфікаційна атестація
- •§ 2. Кваліфікаційна атестація суддів
- •§ 3. Кваліфікаційна атестація прокурорських працівників
- •§ 4. Кваліфікаційна атестація адвокатів
- •§ 5. Кваліфікаційна атестація нотаріусів
- •§ 6. Кваліфікаційна атестація працівників органів реєстрації актів цивільного стану
- •§ 7. Кваліфікаційна атестація працівників органів внутрішніх справ
- •§ 8. Міжнародні стандарти професійної діяльності юристів
- •§ 1. Загальні правила притягнення юристів-практиків
- •§ 2. Дисциплінарна відповідальність суддів
- •§ 3. Дисциплінарна відповідальність працівників прокуратури
- •§ 4. Дисциплінарна відповідальність адвокатів
- •§ 5. Дисциплінарна відповідальність працівників нотаріату
- •§ 6. Дисциплінарна відповідальність працівників органів внутрішніх справ
- •§ 7. Вища рада юстиції України як вищий незалежний контрольно-наглядовий орган за дисциплінарною стороною діяльності суддів і прокурорів
- •Розділ IX правова культура юриста
- •§ 1. Правова культура юриста і культурний стиль
- •Його професійної поведінки
- •§ 2. Роль правової культури юриста у розвитку правової культури суспільства
- •§ 3. Професійне мислення юриста
- •§ 4. Деформації професійної свідомості юриста-практика: шляхи подолання
- •Розділ X психологічна культура юриста-практика
- •§ 1. Поняття, зміст і структура психологічної
- •Культури юриста-практика
- •§ 2. Психічний склад особи юриста-практика
- •§ 3. Система психічних властивостей юриста-практика як особи: темперамент, здатності, спрямованість, характер
- •§ 4. Психологія ділового спілкування юриста-практика і міжособистісних стосунків у службовому колективі
- •4) Ухвалення рішення;
- •§ 5. Психологічна сумісність і психологічний клімат у службовому колективі
- •§ 6. Конфлікт у колективі, його види та стилі вирішення
- •Розділ XI політична культура юриста-практика
- •§ 1. Поняття, зміст і структура
- •Політичної культури юриста
- •§ 2. Рівні політичної культури юриста. Субкультура професійних груп юристів
- •2) Відношення до влади;
- •3) Відношення до політичних явищ.
- •§ 3. Принцип політичного нейтралітету у професійній діяльності юриста
- •Розділ XII етична культура юриста
- •§ 1. Поняття, зміст і структура етичної культури юриста
- •§ 2. Кодекс професійної етики юриста
- •§ 3. Професійний обов'язок юриста
- •§ 4. Професійна таємниця юриста-практика
- •§ 5. Присяга юриста
- •§ 6. Моральна деформація юриста-практика і її причини. Моральна відповідальність
- •Розділ XIII естетична культура юриста-практика
- •§ 1. Поняття, зміст і структура естетичної
- •Культури юриста
- •§ 2. Форми прояву естетичної культури юриста. Манера поведінки
- •§ 3. Службовий етикет юриста
- •Устремління
- •§4. Традиції і ритуали в юридичній практиці
- •§ 5. Зовнішній вигляд юриста
- •§ 6. Державна і професійно-правова символіка
- •§ 7. Вимоги до дизайну й ергономіки в юридичних установах
- •§ 8. Естетичні вимоги щодо оформлення правових документів
- •Розділ XIV економічна та еколопчна культура юриста
- •§ 1. Поняття, структура і зміст економічної
- •Культури юриста
- •§ 2. Поняття, зміст і структура екологічної культури юриста
- •§ 3. Роль юристи в правовому забезпеченні відповідності екологічним правам екологічних обов'язків
- •Розділ XV інформаційна культура юриста
- •§ 1. Правова інформатика, інформаційно-правове
- •Суспільство і юрист
- •§ 2. Поняття, зміст і структура інформаційної культури юриста
§ 3. Дисциплінарна відповідальність працівників прокуратури
Дисциплінарна відповідальність прокурорсько-слідчих працівників, а також працівників навчальних, наукових і інших установ прокуратури, що мають класні чини, настає (відповідно до Дисциплінарного статуту прокуратури України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 06.10.1991 р.) за:
1) невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків;
2) проступок, який порочить його як працівника прокуратури.
До прокурорсько-слідчих працівників, а також працівникам навчальних, наукових і інших установ прокуратури, що має класні чини, застосовуються дисциплінарні стягнення:
1) догана;
2) пониження в класному чині;
3) пониження на посаді;
4) позбавлення нагрудного знака «Почесний працівник прокуратури України»;
5) звільнення;
6) звільнення з позбавленням класного чину.
Генеральний прокурор України має право застосовувати дисциплінарні стягнення до прокурорів у повному обсязі, за винятком позбавлення класного чину або пониження в класному чині державного радника юстиції 1, 2, 3 класів, що провадиться Президентом України за поданням Генерального прокурора України.
Прокурори АР Крим, областей, міст Києва і Севастополя та прокурори, що прирівняні до них, мають право застосовувати дисциплінарні стягнення до працівників прокуратури: догана; пониження на посаді; звільнення, крім пониження на посаді і звільнення працівників, які призначаються Генеральним прокурором України. При необхідності застосування заходу дисциплінарного стягнення, що перевищує повноваження зазначених прокурорів, вони вносять подання Генеральному прокурору України. Лише за попередньою згодою Генерального прокурора України можуть бути звільнені з роботи особи, нагороджені нагрудним знаком «Почесний працівник прокуратури України».
Міські і районні прокурори, а також прирівняні до них прокурори вносять подання вищестоящому прокурору про накладення дисциплінарного стягнення на підлеглих їм прокурорсько-слідчих працівників.
Дисциплінарний статут прокуратури виходить з положення про те, що будь-яке порушення прокурорськими працівниками законності і службової дисципліни підриває авторитет прокуратури, завдає шкоди інтересам суспільства і держави. Винесення виправдувального вироку, повернення кримінальної справи для додаткового розслідування, скасування запобіжного заходу й інших процесуальних рішень прокурорами і слідчими прокуратури спричиняють дисциплінарну відповідальність, якщо ними в процесі наслідку допущені недбалість і несумлінність. Дисциплінарна відповідальність у вигляді дисциплінарних стягнень накладається вищестоящими посадовими особами.
Дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню вини та тяжкості проступку. Прокурор, який вирішує питання про накладення стягнення, повинен особисто з'ясувати обставини проступку та одержати письмове пояснення від особи, яка його вчинила. У разі необхідності може бути призначено службову перевірку. Термін проведення службової перевірки не може перевищувати двох місяців, а дисциплінарне стягнення застосовується протягом одного місяця з дня виявлення проступку, не рахуючи часу службової перевірки, тимчасової непрацездатності працівника та перебування його у відпустці, але не пізніше одного року з дня вчинення проступку. У разі вчинення працівником діяння, не сумісного з перебуванням на роботі в органах прокуратури, його звільнення провадиться незалежно від часу вчинення проступку.
Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ прокурора, який оголошується працівнику під розписку. Копія наказу додається до особової справи. Наказ про притягнення до дисциплінарної відповідальності може бути оскаржено працівником Генеральному прокурору України в місячний строк з дня ознайомлення з наказом.
