- •Юридична деонтологія Підручник
- •Переднє слово
- •§ 1. Поняття і ознаки юридичної деонтології.
- •§ 2. Предмет юридичної деонтології
- •§ 3. Передумови виникнення і етапи розвитку юридичної деонтології
- •§ 4. Нормативні основи юридичної деонтології
- •§ 5. Методи юридичної деонтології
- •§ 6. Функції і принципи юридичної деонтології
- •§ 7. Місце юридичної деонтології у системі суспільних і юридичних наук
- •§ 8. Юридична деонтологія як навчальна дисципліна
- •§ 1. Професія «юрист»: поняття, загальні ознаки.
- •§ 2. Фах і кваліфікація юриста
- •§ 3. Місце і соціальне призначення юриста в суспільстві і державі. Сфери прикладання праці юриста
- •§ 4. Юрист як посадова особа
- •§ 5. Юрист як керівник
- •§ 6. Компетентність як показник професійної майстерності юриста
- •§ 7. Кадрова політика держави щодо діяльності юриста
- •§ 8. Престиж юридичної професії
- •§ 9. Громадські об'єднання юристів в Україні
- •Розділ III основні види професії «юрист»
- •§ 1. Суддя
- •§ 2. Прокурор
- •§ 3. Адвокат
- •§ 4. Нотаріус
- •§ 5. Юрисконсульт
- •§ 6. Працівник органів реєстрації актів громадянського стану
- •§ 7. Слідчий
- •§ 8. Державний виконавець
- •§ 9. Оперативний працівник правоохоронних органів
- •§ 10. Дізнавач
- •§ 11. Працівник державної кримінально-виконавчої служби (державний виконавець кримінальних покарань)
- •Розділ IV юридична освіта і юридична наука у системі професійної підготовки юриста
- •§ 1. Поняття, види і форми юридичної освіти
- •§ 2. Взаємозв'язок юридичної освіти, юридичної науки і юридичної практики
- •§ 3. Державний стандарт вищої юридичної освіти. Кваліфікаційний паспорт юриста
- •§ 4. Система вищих установ юридичної освіти в Україні
- •§ 5. Перепідготовка, стажування і підвищення кваліфікації юридичних кадрів
- •§ 6. Підготовка наукових кадрів у галузі юриспруденції
- •§ 7. Система наукових юридичних установ в Україні
- •Розділ V юридична практика. Юридична практична діяльність
- •§ 1. Поняття та ознаки юридичної практики
- •§ 2. Зміст і структура юридичної практики
- •§3. Функції юридичної практики
- •§ 4. Юридична практична діяльність як основа юридичної практики
- •§ 5. Процесуальна форма як внутрішня організація юридичної практики та її структура
- •§ 6. Юридичний процес і його види
- •§ 7. Юридична справа і її вирішення. Види процесуальних актів
- •Розділ VI основні види юридичної практики
- •§ 1. Класифікація юридичної практики
- •§ 2. Судова практика
- •1. Практика місцевого суду:
- •§ 3. Прокурорська практика
- •§ 4. Адвокатська практика
- •§ 5. Нотаріальна практика
- •§ 6. Практика юридичної консультативної служби
- •§ 7. Практика органів реєстрації (запису) актів громадянського стану
- •§ 8. Слідча практика
- •§ 9. Практика державної виконавчої служби
- •§ 10. Оперативно-розшуиова практика
- •§ 11. Практика органів дізнання
- •§ 12. Практика державної кримінально-виконавчої служби
- •§ 13. Приватна юридична практика
- •§ 14. Інтерпол як професійна міжнародна організація кримінальної поліції
- •§ 1. Кваліфікаційна атестація
- •§ 2. Кваліфікаційна атестація суддів
- •§ 3. Кваліфікаційна атестація прокурорських працівників
- •§ 4. Кваліфікаційна атестація адвокатів
- •§ 5. Кваліфікаційна атестація нотаріусів
- •§ 6. Кваліфікаційна атестація працівників органів реєстрації актів цивільного стану
- •§ 7. Кваліфікаційна атестація працівників органів внутрішніх справ
- •§ 8. Міжнародні стандарти професійної діяльності юристів
- •§ 1. Загальні правила притягнення юристів-практиків
- •§ 2. Дисциплінарна відповідальність суддів
- •§ 3. Дисциплінарна відповідальність працівників прокуратури
- •§ 4. Дисциплінарна відповідальність адвокатів
- •§ 5. Дисциплінарна відповідальність працівників нотаріату
- •§ 6. Дисциплінарна відповідальність працівників органів внутрішніх справ
- •§ 7. Вища рада юстиції України як вищий незалежний контрольно-наглядовий орган за дисциплінарною стороною діяльності суддів і прокурорів
- •Розділ IX правова культура юриста
- •§ 1. Правова культура юриста і культурний стиль
- •Його професійної поведінки
- •§ 2. Роль правової культури юриста у розвитку правової культури суспільства
- •§ 3. Професійне мислення юриста
- •§ 4. Деформації професійної свідомості юриста-практика: шляхи подолання
- •Розділ X психологічна культура юриста-практика
- •§ 1. Поняття, зміст і структура психологічної
- •Культури юриста-практика
- •§ 2. Психічний склад особи юриста-практика
- •§ 3. Система психічних властивостей юриста-практика як особи: темперамент, здатності, спрямованість, характер
- •§ 4. Психологія ділового спілкування юриста-практика і міжособистісних стосунків у службовому колективі
- •4) Ухвалення рішення;
- •§ 5. Психологічна сумісність і психологічний клімат у службовому колективі
- •§ 6. Конфлікт у колективі, його види та стилі вирішення
- •Розділ XI політична культура юриста-практика
- •§ 1. Поняття, зміст і структура
- •Політичної культури юриста
- •§ 2. Рівні політичної культури юриста. Субкультура професійних груп юристів
- •2) Відношення до влади;
- •3) Відношення до політичних явищ.
- •§ 3. Принцип політичного нейтралітету у професійній діяльності юриста
- •Розділ XII етична культура юриста
- •§ 1. Поняття, зміст і структура етичної культури юриста
- •§ 2. Кодекс професійної етики юриста
- •§ 3. Професійний обов'язок юриста
- •§ 4. Професійна таємниця юриста-практика
- •§ 5. Присяга юриста
- •§ 6. Моральна деформація юриста-практика і її причини. Моральна відповідальність
- •Розділ XIII естетична культура юриста-практика
- •§ 1. Поняття, зміст і структура естетичної
- •Культури юриста
- •§ 2. Форми прояву естетичної культури юриста. Манера поведінки
- •§ 3. Службовий етикет юриста
- •Устремління
- •§4. Традиції і ритуали в юридичній практиці
- •§ 5. Зовнішній вигляд юриста
- •§ 6. Державна і професійно-правова символіка
- •§ 7. Вимоги до дизайну й ергономіки в юридичних установах
- •§ 8. Естетичні вимоги щодо оформлення правових документів
- •Розділ XIV економічна та еколопчна культура юриста
- •§ 1. Поняття, структура і зміст економічної
- •Культури юриста
- •§ 2. Поняття, зміст і структура екологічної культури юриста
- •§ 3. Роль юристи в правовому забезпеченні відповідності екологічним правам екологічних обов'язків
- •Розділ XV інформаційна культура юриста
- •§ 1. Правова інформатика, інформаційно-правове
- •Суспільство і юрист
- •§ 2. Поняття, зміст і структура інформаційної культури юриста
§ 2. Дисциплінарна відповідальність суддів
Судді судів України несуть дисциплінарну відповідальність на підставах і в порядку, встановлених Конституцією України, Законами України «Про статус суддів», «Про кваліфікаційну комісію, кваліфікаційну атестацію і дисциплінарну відповідальність суддів судів України», «Про Вищу раду юстиції».
Дисциплінарна відповідальність суддів настає за порушення:
1) законодавства при розгляді судових справ;
2) вимог у відношенні несумісництва — не належати до політичних партій і профспілок; не брати участь у політичній діяльності; не мати представницький мандат; не займати будь-які оплачувані посади; не виконувати іншу оплачувану роботу, крім наукової, викладацької і творчої;
3) службової дисципліни і розпорядку роботи суду;
4) професійної таємниці;
5) здійснення вчинків і дій, що ганьблять звання судді і можуть викликати сумнів у його об'єктивності, неупередженості і незалежності, тобто применшують авторитет судової влади.
Суддя не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності за рішення, що було винесено з його участю, а потім скасовано або змінено вищестоящою судовою інстанцією. Дисциплінарна відповідальність судді настає тоді, коли він допустив навмисне порушення закону або виявив несумлінність, що спричинило істотні наслідки (п. 2 ст. 31 Закону України «Про статус суддів»). Цим положенням забезпечується незалежність суддів при прийнятті рішень по розглянутих справах.
Ініціативу про дисциплінарну відповідальність суддів мають право виявити: народні депутати України, Уповноважений Верховної Ради з прав людини, Голова Верховного Суду України, голови вищих спеціалізованих судів (господарського, адміністративного), Міністр юстиції України, голова відповідної ради суддів, члени Ради суддів України.
Дисциплінарні провадження стосовно суддів здійснюють спеціальні колегіальні органи:
Судді, стосовно до яких здійснюються дисциплінарні провадження
Судді місцевих судів
Судді апеляційних судів України
Судді вищих спеціалізованих судів і судді Верховного Суду України
Колегіальні органи, що здійснюють дисциплінарні провадження
Кваліфікаційні комісії суддів
Вища кваліфікаційна комісія суддів України
Вища рада юстиції
Рішення кваліфікаційної комісії суддів про притягнення до дисциплінарної відповідальності суддів апеляційних і місцевих судів може бути оскаржене у Вищу раду юстиції.
Кваліфікаційні комісії можуть застосувати до суддів такі дисциплінарні стягнення:
— догана;
— зниження кваліфікаційного класу. Зниження кваліфікаційного класу судді може мати місце тільки в порядку дисциплінарного стягнення.
Крім того, за результатами дисциплінарного провадження відповідна кваліфікаційна комісія суддів може прийняти рішення про направлення рекомендації у Вищу раду юстиції для розгляду питання про внесення подання про звільнення судді з посади. Звільнення судді не входить у компетенцію кваліфікаційних комісій суддів. Це прерогатива Вищої ради юстиції, що вносить з цього приводу пропозицію Президенту.
Звільнення судді по особливих обставинах настає:
1) за порушення присяги;
2) у випадку набуття законної сили обвинувального вироку;
3) за порушення вимог: не належати до будь-якої політичної партії і профспілок; не брати участі у політичній діяльності; не мати представницького мандата; не займати будь-які оплачувані посади; не виконувати іншу оплачувану роботу, крім наукової, викладацької і творчої.
Суддя може бути звільнений з посади через невідповідність рівня професійних знань займаній посаді. У випадку виявлення такої невідповідності кваліфікаційна комісія виносить рішення про відстрочку атестації і дає термін (не більш 6 місяців) для підвищення кваліфікації і придбання відповідних знань (ст. 41 Закону України «Про статус суддів»). Якщо суддя не використовує даний йому шанс належним чином, кваліфікаційна комісія дає висновок про невідповідність судді займаній посаді і доводить це до відома голови відповідного органу, що призначив або обрав суддю, для вирішення питання про звільнення судді з посади. Суддя може оскаржити це рішення у Вищу кваліфікаційну комісію суддів України.
Звертаємо увагу на те, що дисциплінарну відповідальність суддів передбачають міжнародні акти, зокрема п. 5.1 Європейської хартії про статус суддів (1999). Хартія затверджує принцип законності дисциплінарних стягнень суддів, оскільки приводом для стягнення може стати лише невиконання яких-небудь посадових обов'язків, визначених їх статусом.
