- •Юридична деонтологія Підручник
- •Переднє слово
- •§ 1. Поняття і ознаки юридичної деонтології.
- •§ 2. Предмет юридичної деонтології
- •§ 3. Передумови виникнення і етапи розвитку юридичної деонтології
- •§ 4. Нормативні основи юридичної деонтології
- •§ 5. Методи юридичної деонтології
- •§ 6. Функції і принципи юридичної деонтології
- •§ 7. Місце юридичної деонтології у системі суспільних і юридичних наук
- •§ 8. Юридична деонтологія як навчальна дисципліна
- •§ 1. Професія «юрист»: поняття, загальні ознаки.
- •§ 2. Фах і кваліфікація юриста
- •§ 3. Місце і соціальне призначення юриста в суспільстві і державі. Сфери прикладання праці юриста
- •§ 4. Юрист як посадова особа
- •§ 5. Юрист як керівник
- •§ 6. Компетентність як показник професійної майстерності юриста
- •§ 7. Кадрова політика держави щодо діяльності юриста
- •§ 8. Престиж юридичної професії
- •§ 9. Громадські об'єднання юристів в Україні
- •Розділ III основні види професії «юрист»
- •§ 1. Суддя
- •§ 2. Прокурор
- •§ 3. Адвокат
- •§ 4. Нотаріус
- •§ 5. Юрисконсульт
- •§ 6. Працівник органів реєстрації актів громадянського стану
- •§ 7. Слідчий
- •§ 8. Державний виконавець
- •§ 9. Оперативний працівник правоохоронних органів
- •§ 10. Дізнавач
- •§ 11. Працівник державної кримінально-виконавчої служби (державний виконавець кримінальних покарань)
- •Розділ IV юридична освіта і юридична наука у системі професійної підготовки юриста
- •§ 1. Поняття, види і форми юридичної освіти
- •§ 2. Взаємозв'язок юридичної освіти, юридичної науки і юридичної практики
- •§ 3. Державний стандарт вищої юридичної освіти. Кваліфікаційний паспорт юриста
- •§ 4. Система вищих установ юридичної освіти в Україні
- •§ 5. Перепідготовка, стажування і підвищення кваліфікації юридичних кадрів
- •§ 6. Підготовка наукових кадрів у галузі юриспруденції
- •§ 7. Система наукових юридичних установ в Україні
- •Розділ V юридична практика. Юридична практична діяльність
- •§ 1. Поняття та ознаки юридичної практики
- •§ 2. Зміст і структура юридичної практики
- •§3. Функції юридичної практики
- •§ 4. Юридична практична діяльність як основа юридичної практики
- •§ 5. Процесуальна форма як внутрішня організація юридичної практики та її структура
- •§ 6. Юридичний процес і його види
- •§ 7. Юридична справа і її вирішення. Види процесуальних актів
- •Розділ VI основні види юридичної практики
- •§ 1. Класифікація юридичної практики
- •§ 2. Судова практика
- •1. Практика місцевого суду:
- •§ 3. Прокурорська практика
- •§ 4. Адвокатська практика
- •§ 5. Нотаріальна практика
- •§ 6. Практика юридичної консультативної служби
- •§ 7. Практика органів реєстрації (запису) актів громадянського стану
- •§ 8. Слідча практика
- •§ 9. Практика державної виконавчої служби
- •§ 10. Оперативно-розшуиова практика
- •§ 11. Практика органів дізнання
- •§ 12. Практика державної кримінально-виконавчої служби
- •§ 13. Приватна юридична практика
- •§ 14. Інтерпол як професійна міжнародна організація кримінальної поліції
- •§ 1. Кваліфікаційна атестація
- •§ 2. Кваліфікаційна атестація суддів
- •§ 3. Кваліфікаційна атестація прокурорських працівників
- •§ 4. Кваліфікаційна атестація адвокатів
- •§ 5. Кваліфікаційна атестація нотаріусів
- •§ 6. Кваліфікаційна атестація працівників органів реєстрації актів цивільного стану
- •§ 7. Кваліфікаційна атестація працівників органів внутрішніх справ
- •§ 8. Міжнародні стандарти професійної діяльності юристів
- •§ 1. Загальні правила притягнення юристів-практиків
- •§ 2. Дисциплінарна відповідальність суддів
- •§ 3. Дисциплінарна відповідальність працівників прокуратури
- •§ 4. Дисциплінарна відповідальність адвокатів
- •§ 5. Дисциплінарна відповідальність працівників нотаріату
- •§ 6. Дисциплінарна відповідальність працівників органів внутрішніх справ
- •§ 7. Вища рада юстиції України як вищий незалежний контрольно-наглядовий орган за дисциплінарною стороною діяльності суддів і прокурорів
- •Розділ IX правова культура юриста
- •§ 1. Правова культура юриста і культурний стиль
- •Його професійної поведінки
- •§ 2. Роль правової культури юриста у розвитку правової культури суспільства
- •§ 3. Професійне мислення юриста
- •§ 4. Деформації професійної свідомості юриста-практика: шляхи подолання
- •Розділ X психологічна культура юриста-практика
- •§ 1. Поняття, зміст і структура психологічної
- •Культури юриста-практика
- •§ 2. Психічний склад особи юриста-практика
- •§ 3. Система психічних властивостей юриста-практика як особи: темперамент, здатності, спрямованість, характер
- •§ 4. Психологія ділового спілкування юриста-практика і міжособистісних стосунків у службовому колективі
- •4) Ухвалення рішення;
- •§ 5. Психологічна сумісність і психологічний клімат у службовому колективі
- •§ 6. Конфлікт у колективі, його види та стилі вирішення
- •Розділ XI політична культура юриста-практика
- •§ 1. Поняття, зміст і структура
- •Політичної культури юриста
- •§ 2. Рівні політичної культури юриста. Субкультура професійних груп юристів
- •2) Відношення до влади;
- •3) Відношення до політичних явищ.
- •§ 3. Принцип політичного нейтралітету у професійній діяльності юриста
- •Розділ XII етична культура юриста
- •§ 1. Поняття, зміст і структура етичної культури юриста
- •§ 2. Кодекс професійної етики юриста
- •§ 3. Професійний обов'язок юриста
- •§ 4. Професійна таємниця юриста-практика
- •§ 5. Присяга юриста
- •§ 6. Моральна деформація юриста-практика і її причини. Моральна відповідальність
- •Розділ XIII естетична культура юриста-практика
- •§ 1. Поняття, зміст і структура естетичної
- •Культури юриста
- •§ 2. Форми прояву естетичної культури юриста. Манера поведінки
- •§ 3. Службовий етикет юриста
- •Устремління
- •§4. Традиції і ритуали в юридичній практиці
- •§ 5. Зовнішній вигляд юриста
- •§ 6. Державна і професійно-правова символіка
- •§ 7. Вимоги до дизайну й ергономіки в юридичних установах
- •§ 8. Естетичні вимоги щодо оформлення правових документів
- •Розділ XIV економічна та еколопчна культура юриста
- •§ 1. Поняття, структура і зміст економічної
- •Культури юриста
- •§ 2. Поняття, зміст і структура екологічної культури юриста
- •§ 3. Роль юристи в правовому забезпеченні відповідності екологічним правам екологічних обов'язків
- •Розділ XV інформаційна культура юриста
- •§ 1. Правова інформатика, інформаційно-правове
- •Суспільство і юрист
- •§ 2. Поняття, зміст і структура інформаційної культури юриста
§ 4. Кваліфікаційна атестація адвокатів
Кваліфікаційна атестація адвокатів — система оцінних дій і ю визначенню рівня професійних знань осіб, що мають намір займатися або займаються адвокатською діяльністю, уміння застосовувати їх на практиці, їхніх ділових якостей, відповідності вимогам, що висуваються до них законами держави. Система кваліфікаційних комісій, їхній склад, порядок формування, повноваження, порядок прийняття й опротестування рішень визначаються Законом України «Про адвокатуру», «Положенням про кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури», «Положенням про Вищу кваліфікаційну комісію адвокатури», актами Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури України (наприклад Порядком складання кваліфікаційних іспитів у регіональних кваліфікаційно-дисциплінарних комісіях адвокатури) та ін.
Кваліфікаційно-дисциплінарні комісії адвокатури, що здійснюють атестацію адвокатів, створюються терміном на три роки в АР Крим, областях, містах Києві і Севастополі і діють у Складі двох палат: атестаційної і дисциплінарної.
Повноваження атестаційної палати адвокатури:
1) розглядає заяви осіб, що мають намір займатися адвокатською діяльністю;
2) допускає осіб або відмовляє їм у допуску до здачі кваліфікаційних іспитів;
3) приймає кваліфікаційні іспити;
4) затверджує рішення про видачу або відмовлення у видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.
Особа, що має намір займатися адвокатською діяльністю, повинна подати в атестаційну палату такі документи:
1. Заяву про допуск до кваліфікаційних іспитів.
2. Нотаріально завірену копію диплома про вищу юридичну освіту.
3. Документ, що підтверджує стаж роботи за профілем юриста або помічника адвоката не менше 2-х років.
4. Документ про місце роботи і посаду на момент подачі заяви.
Документи розглядаються протягом місяця. Результатами розгляду заяви і документів можуть бути такі:
— Допуск заявника до складання кваліфікаційних іспитів.
— Вимога додаткових документів.
— Відмовлення в допуску до складання кваліфікаційних іспитів.
Програма письмового іспиту містить три розділи, у яких передбачено відповідно 23, 16 та 17 документів правового змісту з питань цивільного, сімейного, житлового, трудового, земельного, цивільно-процесуального, господарського та господарсько-процесуального, адміністративного, кримінального та кримінально-процесуального законодавства України. Програма усного іспиту містить чотирнадцять розділів. У кожному розділі — 22 питання. Білети з письмового та усних іспитів формують згідно з Програмою регіональні кваліфікаційно-дисциплінарні комісії адвокатури (КДКА). Всього нараховується 22 білети з письмового та 22 білети з усного іспитів. Кожний білет усного іспиту включає 14 запитань. Кожний білет і письмового іспиту включає три завдання на складання процесуальних документів відповідно до програми письмового іспиту.
Рішення про видачу свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю або про відмову в його видачі приймається відкритим голосуванням, більшістю голосів від загальної кількості членів палати.
Особа, що не здала кваліфікаційний іспит має право здавати його повторно через рік.
Особа, що успішно здала кваліфікаційні іспити, одержує свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю в термін до одного місяця з моменту прийняття іспиту атестаційною комісією. Під час одержання свідоцтва особа дає Присягу адвоката.
У випадку винесення рішення атестаційною комісією про відмову у видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, воно може бути оскаржене в місячний термін у Вищу кваліфікаційну комісію адвокатури.
Вища кваліфікаційна комісія адвокатури створюється при Кабінеті Міністрів України і складається з представників (по одному) від кожної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, Верховного Суду України/Міністерства юстиції України, Союзу адвокатів України. Вона розглядає скарги на рішення кваліфікаційно-дисциплінарних комісій, має право скасувати або змінити їхнє рішення.
