§ 10. Оперативно-розшуиова практика

Оперативно-розшукова практика — узагальнена професійна правоохоронна діяльність, здійснювана уповноваженими державни­ми органами в межах їхньої компетенції шляхом проведення глас­них і негласних оперативно-розшукових заходів з метою захисту життя, здоров'я, прав і свобод людини, власності, забезпечення без­пеки суспільства і держави від злочинних зазіхань.

Узагальнений характер оперативно-розшукової практики вира­жається як у тім, що вона поєднує діяльність всіх оперативних (спе­ціальних) підрозділів і служб — органів внутрішніх справ, держа­вної податкової служби, служби безпеки, державної прикордонної служби, управління державної охорони, так і в тім, що враховується попередній досвід даних структур. Покладені на них службові обо­в'язки, що полягають у застосуванні системи гласних і негласних пошукових, розвідувальних і контррозвідувальних заходів з викори­станням оперативних і оперативно-технічних засобів, виконуються ними відповідно до чинного законодавства і виходячи зі специфіки повноважень того або іншого правоохоронного органу.

Оперативно-розшукова практика здійснюється на основі Консти­туції України, законів України «Про оперативно-розшукову діяль­ність», «Про прокуратуру», «Про міліцію», «Про службу безпеки України», «Про державну податкову службу в Україні», «Про орга­нізаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю» та ін., а також етичних кодексів (Етичний кодекс працівника орга­нів внутрішніх справ України, Кодекс честі працівника органів вну­трішніх справ України).

Гласна і негласна пошукова, розвідувальна і контррозвідувальна діяльність для приватних організацій і окремих осіб, крім зазначе­них підрозділів, не допускається.

Оперативно-розшукова практика поєднує: 1) оперативно-роз­шукову діяльність оперативних працівників різних правоохоронних відомств у двох формах: а) виїзд на місце події разом зі слідчим, участь в огляді, обшуку й інших слідчих діях; б) попередження або передбачення реалізації задуму злочинця шляхом затримки «на гаря­чому» з використанням професійних прийомів і методів (одержання необхідної інформації про небезпечних злочинців, їхніх зв'язках, намірах); 2) результати (підсумки) цієї діяльності; 3) накопичений досвід.

Оперативно-розшукова діяльність здійснюється із застосуван­ням оперативних і оперативно-технічних заходів за межами кри­мінального процесу. Для її здійснення потрібні такі підстави:

1) достатня інформація про злочини, що готуються або вже ско­єні невстановленими особами; осіб, що готують або вчинили зло­чин; осіб, що ховаються від органів розслідування або ухиляються від кримінального покарання; осіб, що безвісти зникли; розвідувально-підривну діяльність спецслужб іноземних держав, організацій і окремих осіб;

2) запити уповноважених державних органів, установ і організа­цій про перевірку осіб у зв'язку з їхнім допуском до державної, вій­ськової і службової таємниці;

3) потреба в одержанні розвідувальної інформації в інтересах безпеки суспільства і держави.

Види практики оперативних працівників за характером повно­важень (загальні для усіх відомчих служб):

практика попередження злочинів, участь у їхньому виявленні і припиненні;

практика розкриття злочинів, розслідування яких віднесено законодавством до їхньої компетенції;

практика виявлення і встановлення осіб, причетних до нерозкритих злочинів;

практика здійснення розшуку осіб, що ховаються від органів дізнання, слідства і суду або ухиляються від виконання покарання, я також безвісти зниклих громадян, та ін.

Оперативні підрозділи кожного з правоохоронних органів діють у межах визначеної законом компетенції. Так, на СБУ покладений захист державного суверенітету, конституційного ладу, територіаль­ної цілісності, економічного, науково-технічного та оборонного по­тенціалу України, законних інтересів держави і прав громадян від розвідувально-підривної діяльності іноземних спеціальних служб, зазіхань з боку окремих організацій, груп і осіб. До завдань СБУ від­носиться також попередження, виявлення, припинення і розкриття злочинів проти миру і безпеки людства, тероризму, корупції, організованої злочинної діяльності в сфері управління, економіки та інших протиправних дій, що створюють безпосередню загрозу життєво важливим інтересам України.

Практика оперативно-розшукової діяльності Державної при­кордонної служби України — це діяльність в інтересах охорони державного кордону, що здійснюється силами офіцерів спеціальних підрозділів органів охорони державного кордону.