§ 7. Кадрова політика держави щодо діяльності юриста

Кадрова політика держави щодо діяльності юриста — система пов'язаних між собою процесів професійно-правової орієнтації, прогнозування і планування кадрових потреб, добору, підготовки, перепідготовки, розставляння, виховання юристів-фахівців.

Кадрова політика в правовій державі є важливою умовою ефек­тивності юридичної практики, тобто роботи судів, прокуратури, міліції, нотаріату, адвокатури і т. п., що повинна проводитися відповідно до чіткого і однозначного принципу, закріпленого в ст. З Кон­ституції України: «Людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недо­торканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю».

Загальновідомо, що успіх будь-якої справи в значній мірі зале­жить від людей, що її виконують, тобто від їх професійної і психоло­гічної підготовки, відданості справі і розуміння своєї ролі та місця в колективних діях, рівня особистої дисциплінованості, відповідаль­ності за доручену частину роботи. Формування цих якостей можли­ве за умови правильної організації і здійснення добору, підготовки, розстановки і виховання кадрів — найважливіших функцій кадрових апаратів міністерств.

Щодо діяльності юриста держава повинна:

1) забезпечувати інтереси кожного юриста-практика — його права на вільний вибір практичної юридичної діяльності, можли­вість її зміни, переходу з державної служби на роботу в приватний сектор економіки або до складу осіб так званої вільної професії (ад­вокатуру);

2) забезпечувати інтереси окремих громадян (клієнтів), їх сус­пільних об'єднань (комерційних і некомерційних), державних ор­ганів, підприємств, установ і організацій щодо одержання необ­хідних послуг, проведення різноманітних видів юридичної діяльності: розслідування злочинів, розгляді справ у судах, оформлення угод з нерухомістю, правового забезпечення підприємницької діяльності, консультування з правових питань і т. ін.

Основні напрямки кадрової політики держави щодо діяль­ності юриста:

1) аналіз реального стану кадрів у юридичних службах органів і повнота охоплення всіма правовими послугами, необхідними суспільст­ву;

2) раціональне використання юридичних кадрів відповідно до рівня їх знань, квалі­фікаційної підготовки, деонтологічних принципів професійної орієн­тації;

3) прогнозування потреб в необхідних юридичних кадрах;

4) створення умов для взаємодії і взаємної підтримки різномані­тних напрямків юридичної діяльності, їх оптимального співвідно­шення в досягненні необхідного рівня професіоналізму, підвищення кваліфікації, обміну досвідом як в країні, так і за її межами;

5) контроль над діяльністю кадрів, що виражається в переатес­тації у встановленому законом порядку через кваліфікаційні комісії прокуратури, суду, органів внутрішніх справ і т. п.;

6) правовий і соціальний захист юридичних кадрів;

7) управління процесом плинності юридичних кадрів;

8) звільнення юридичних кадрів.

Правильно організована кадрова політика щодо діяльності юри­стів є гарантією ефективної функціонування правозастосовчих, су­дових і правоохоронних органів держави.

Політика держави повинна включати комплексний підхід щодо вирішення кадрових проблем. При комплектуванні кадрів необхідно враховувати:

1) інтереси різних державних служб центрального і регіонально­го рівнів у забезпеченні юридичними кадрами;

2) індивідуальні особливості юриста, його професійну і мораль­но-психологічну підготовку;

3) умови, в яких буде здійснюватися юридична діяльність;

4) пріоритетність завдань, що стоять перед тим або іншим пра­воохоронним чи правозахисним органом — прокуратурою, судом, міліцією, службою безпеки, а також перед іншими державними, громадськими і приватними об'єднаннями юристів, які обслугову­ють громадян, охороняють і захищають їх права і свободи (нотарі­ат, адвокатура).

Курс держави на омолодження всіх службових ланок передбачає: на відповідальні пости висуваються професійно зрілі, грамотні, чесні, компетентні і віддані справі працівники — люди нової гене­рації. Це робиться активно там, де відбувається послаблення служ­бової діяльності, причиною якої є застарілі форми і методи роботи. Процес омолодження керівних кадрів є необхідним, але він не від­бувається за рахунок руйнування високопрофесійного ядра. Гра­мотні і досвідчені кадри не тільки «вирощуються», але і зберіга­ються, оскільки без спадкоємності поколінь неможливо оволодіти професійною майстерністю.

Наукова організація праці і підбір кадрів у сфері юридичної практики — веління нашого часу. Держава керується формулою «Професіонали вирішують все». Перед суспільством постає проблема створення і втілення моделі оптимально орієнтованого юри-ста-професіонала відповідно до його виду кваліфікації і характеру діяльності.