§ 6. Компетентність як показник професійної майстерності юриста

Показником професійної практичної діяльності юриста, його май­стерності служить компетентність в тій галузі юридичної практики, де він здійснює свою діяльність.

Термін «компетенція» за­стосовується до державного органу і посадовця (наприклад, «не в його компетенції»), а «компетентність» (поінформованість, обі­знаність, авторитетність у якійсь галузі) — лише до особи як носія компетенції.

Компетенція державного органу означає закріплений законом або підзаконним нормативним актом обсяг владних повноважень (прав і обов'язків), відповідальності за їх професійне здійснення відповідно до предмета відання, вираженого в його функціях і за­вданнях. Компетенція державних органів має спеціальний характер і не є рівною для всіх органів держави. Кожен державний орган і його посадові особи можуть володіти винятковою або альтерна­тивною компетенцією, яка визначена в нормативно-правових актах. Вони зобов'язані діяти в її межах. Питання, віднесені до виняткової компетенції посадової особи як суб'єкта управління, має право роз­глядати і вирішувати тільки даний суб'єкт. При альтернативній ком­петенції розгляд і вирішення здійснюється по праву не тільки даним органом, але й іншими посадовцями як учасниками управління.

Порядок встановлення й обсяг компетенції державного органу залежить від того, до якої ланки державного апарату відноситься державний орган — судової влади або органів прокуратури, митної служби, державної виконавчої служби, юридичної служби мініс­терства, від його взаємовідносин з іншими державними органами. Зміст компетенції органу визначає його правовий статус і місце в системі державних органів. Встановлюючи компетенцію кожного з органів, держава робить не тільки «поділ праці» між ними, але і поділ державно-владних повноважень.

Компетентність юриста як посадової особи — це здат­ність здійснювати закріплений законом (або іншим нормативним ак­том) обсяг владних повноважень (прав і обов'язків), встановлений відповідно до предмета відання (функцій і завдань) державного ор­гану, де відбувається його юридична практична діяльність, та відповідати за професійне здійснення цих повноважень. Компетентність характеризується системою інтелектуального, психологічного, мо­рального і діяльного станів юриста, що відбивають рівень надбаних знань, умінь, навичок, досвіду, інформаційної насиченості інших вла­стивостей, які визначають його здатність здійснювати конкретну юридичну діяльність.

Якщо юристу не під силу зробити кваліфіковану допомогу клієнту, то він повинен: 1) відмовитися від справи і передати її більш компетентному колезі; 2) запросити як партнера іншого юриста; 3) одержати консультацію у більш досвідченого колеги.

Рівень компетентності юриста, тобто його відповідність займаній посаді або профілю діяльності, встановлюється при:

1) вступі на посаду в порядку призначення або виборів (напри­клад суддею, прокурором, нотаріусом не може стати громадянин України, який не має вищої освіти, не здав кваліфікаційний іспит або не має стажу роботи з юридичного фаху);

2) видачі ліцензій на право займатися юридичною практикою (на­приклад, на заняття приватною практикою нотаріуса);

3) періодичному проведенні кваліфікаційної атестації юристів.

Межі компетентності можуть змінюватися, оскільки вони за­лежать від сфери діяльності юриста і конкретних завдань, що перед ним поставлені. Для росту компетентності відповідно до займаної посади необхідна постійна самоосвіта юриста. У зв'язку з підви­щенням або переходом на суміжну роботу важлива перепідготовка спеціаліста: вона вносить корективи в якісну складову його компе­тентності.

Якою б вузькою не була спеціалізація, юрист повинен мати від­повідну загальну компетентність. Завдяки широким пізнанням у юридичній теорії і практиці спеціаліст швидко знаходить спільну мову в співтоваристві юристів, ефективно співробітничає з колега­ми іншої спеціалізації. Загальна компетентність юриста — показ­ник його професійної культури, основа спеціальної компетенції. Певним стимулом підвищення професійної майстерності юриста є кваліфікаційна атестація.