§ 2. Фах і кваліфікація юриста

Професія, як правило, містить у собі ряд фахів. Розвиток науки і техніки, зміни в економічній і політичній сферах життя країни викликають появу нових і втрату застарілих професій і фахів. У Державному реєстрі налічуються тисячі професій і фахів, що постійно поновлю­ються або змінюються.

Юридичний фах - певний вид професійно-трудової діяльності в межах професії юриста з чітко позначеними повноваженнями, що потребує конкретних правових знань, вмінь і навичок необхідного рівня і напрямку професійно-пра­вового мислення і діяльності.

Фахи юридичної професії за родом діяльності:

— слідчий органів внутрішніх справ, прокуратури, служби без­пеки, податкової міліції;

— військовий прокурор — армії, флотилії, з'єднання, гарнізону та ін.;

— суддя — Конституційного Суду; загального суду, господарсь­кого суду, адміністративного суду та ін.;

— інспектор системи МВС — інспектор дозвільної системи, дільничний інспектор, інспектор ДАІ, інспектор кримінальної мі­ліції у справах неповнолітніх, інспектор по роботі з особовим скла­дом та ін.

Фахівці в конкретній галузі юридичної практики мають рівень правової культури і професійної кваліфікації, що відповідають за­йманій посаді.

Кваліфікація юриста — ступінь підготовленості, наявності спеціальних правових знань, умінь і практичних навичок, необхід­них для виконання професійних обов'язків. Для окремих фахів (на­приклад оперуповноваженого кримінального розшуку, слідчого та ін.) принципове значення має фахова придатність: відповідність цим фахам спроможностей, фізичних і психічних властивостей особи.

Юристи, як правило, мають різну підготовленість, неоднакові спроможності. Кожний з них переслідує свої особисті інтереси по­ряд із суспільними. А всі разом вони здійснюють професійну діяль­ність, що впливає на якість життя суспільства і його правову куль­туру.

В Україні термін «кваліфікація» є більш наповненим і диференці­йованим. «Професійна» кваліфікація об'ємніше, чим «освітня» за рахунок «набору обов'язків». Проте за рахунок цих же «обов'язків» виявляється звуженим обсяг і складність завдань конкретної пред­метної галузі, що опановується⁶. Від рівня кваліфікації залежить по­сада юриста.

Якості юриста як особи, що визначають рівень його кваліфі­кації:

професійно-ділові: глибока повага до законів, працездатність, відповідальність за долю людей, любов до своєї професії, здатність самокритично оцінювати свою діяльність, дисциплінованість і пунк­туальність у роботі;

морально-етичні: твердість моральних засад, високі етичні по­гляди, сумлінність, принциповість, відповідальність за виконувану справу, здатність брати відповідальність на себе, гуманність, нетер­пимість до порушників законів;

інтелектуальні: вміння відрізняти істотне від неістотного, голо­вне від неосновного, ерудиція, логічність, незалежність мислення, здоровий глузд, розсудливість, гнучкість мислення (умін­ня розглядати питання з різних аспектів), конструктивність і про­гностичний характер мислення, спостережливість, продуктивна пам'ять;

емоційно-вольові: вміння в складних умовах залишатися тер­пимим, ввічливим, витриманим, урівноваженим, при цьому виявляти твердість моральних і ідейних переконань; володіти почуттям обо­в'язку і відповідальності за доручену справу, необхідною волею і на­полегливістю у виконанні прийнятих рішень;

організаційні: вміння організувати власну ефективну роботу, а також роботу колег і всього колективу.

Питання про відповідність юриста займаній посаді вирішують кваліфікаційні комісії.