Висновки
Курсова робота досліджувала одну з актуальних проблем , а саме військовий потенціал і адміністративний устрій Нової Січі та Задунайського Коша. На мою думку є доречним вивчати цю тему сьогодні , оскільки на протязі багатьох століть козацтво відігравало основну роль для України і українців і це наше минуле не дає нам забути проте ким ми є і ким були наші предки в той час. Тому ми дослідили , як були побудовані Нова Січ та Задунайський Кіш та їхній військовий потенціал і їхню роль.
В першому розділі , ми дослідили військово-адміністративний устрій Нової Січі та Задунайського Коша. І дійшли висновків , що Нова Січ і Задунайський кіш зберігали традиційний адміністративно територіальний устрій. Тобто впродовж існування запорозьких січей , козаки відновлювали січ на тих самих засадах , як і попередні військово-адміністративні одиниці.
Проте є спільні і відмінні риси Нової Січі та Задунайського Коша. Нова січ перейняла усі здобутки попередніх Січей , а саме військово-адміністративну форму управління та розмежування , що було і в Задунайськім Коші , але під протекторатом Туреччини козакам не вдалось досягнути військової могутності , як це було за існування Запорізької Січі у складі Російської імперії чи Речі Посполитої. Проте в двох військово-адміністративних одиницях були свої плюси і мінуси , а саме розташування російського гарнізону в Новій Січі , що основною мірою заважало козакам , які зберігали військову автономію у складі Російської імперії. Зовсім протилежна ситуація відбувалась у задунайських козаків , які не були під наглядом турецького гарнізону.
Козаки Задунайського Коша намагались відбудувати Січ на традиційному адміністративно-територіальному устрої Нової Січі із демократичним підмурівком але Задунайський Кіш був лише примарною копією Нової Січі , оскільки не було поділу війська на: піхоту , кавалерію та артилерію , що свідчить про слабкість війська. Тому основним родом війська на Задунайськім Коші залишалась піхота , при тому кавалерія і артилерія задунайськими козаками не застосовувалась у бойових зіткненнях. Тут варто зазначити , що артилерія , що було постійним родом військ ще за часів Богдана Хмельницького , то задунайські козаки не мали за озброєння артилерій ну зброю , що ще раз доказує про слабкість Коша.
В другому розділі , ми дослідили військовий потенціал Нової Січі та Задунайського Коша. Тут ми детально дослідили озброєння козаків , яку вони використовували в XVIII столітті. А також ми детально розподілили рід військ і яку тактику використовували ці війська , а саме піхота , кавалерія , і артилерія. Тому тут можна стверджувати , що козацький військовий потенціал в той час перебував на високому рівні і мало чим поступався європейським дисциплінованим військам.
Проте досліджуючи Задунайський Кіш , ми дійшли цікавих висновків , а саме Задунайський Кіш хоч і намагався зберегти військово-адміністративний устрій і військовий потенціал притаманний Новій Січі , проте перебуваючи на території Османської імперії – почали служити турецькій владі і на протязі часу вони переймали від Османської імперії форму адміністративно територіального устрою , а саме він складався із сейменів , а також задунайські козаки перейняли за озброєння турецьку зброю , а саме турецький ятаган та інші.
Тому ми дійшли висновків , що спільними рисами Нової та Задунайської Січей – є поділ на курені , обрання кошових і курінних отаманів , а також старшину , було збережено демократичний спосіб ведення справ , тобто надавалось право голосу кожному козакові.
Відмінними рисами були сконцентрованість козацького війська навколо однієї Нової Січі , а не розпорошення по території Османської імперії усіх козацьких загонів , що не могли сформувати повноцінного з”єднання для створення Січі. А також головним родом військ в Задунайського Коша залишалась козацька піхота , без кавалерії та артилерії і це при тому що на Новій Січі були притаманні усі три роди сухопутного війська , а не одна , яка мала контролювати кордони Османської імперії і служити в гарнізоні.