Профілактичними заходами, які спрямовані на попередження виникнення внутрішньо-лікарняної інфекції є:

1.Санітарно-гігієнічні

а. Режим провітрювання (кондиціонери, вентиляція, вентиляційні канали);

б. Прибирання (регулярність, використання дезінфікантів, дезинфекція притирального інвентаря);

в. Дезінфекція постільних речей (дезінфекційна камера);

г. Разові комплекти.

2. Розміщення хворих (бокси, ізолятори, мати з дитиною в пологових будинках).

3. Раціональна терапія (обґрунтована раціональна антибіотико терапія).

4. Протиепідемічний режим:

а. Знезараження інструментарію (централізовані стерилізаційні);

б. Безпечне харчування (контроль харчоблоку, пункту роздачі, раціональне збереження продуктів);

в. Контроль здоров’я персоналу, хворих.

Нормативно-правова база забезпечення інфекційного контролю в Україні

Нормативні актаи, які регулюють відносини у сфері санітарно-епідеміологічного контролю: Закон України “Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благотполуччя населення”, Постанова Державної санітарно-епідеміологічної служби “Про заходи щодо профілактики внутрішньолікарняних інфекцій”, накази Міністерства охорони здоров’я: “Про затвердження Тимчасового порядку проведення державної санітарно-гігієнічної експертизи”, “Про затвердження державних санітарних норм та правил (ДСН-239-96)”, “Про затвердження положень про спеціальні санітарно-карантинні підрозділи”, “Про затвердження порядку складання та вимоги до санітарно-гігієнічної характеристики умов праці”, “Про державну реєстрацію дезінфекційних засобів”,

Слід зазначити, що нормативно-правова база забезпечення інфекційного контролю включає в себе велику кількість Положень про державну санітарно-епідеміологічну службу України, про державний санітарно-епідеміологічний нагляд, проте найголовнішим нормативним актом, що забезпечує здійснення інфекційного контролю є Закон України “Про захист населення від інфекційних хвороб”.

Основними принципами профілактики інфекційних хвороб є:

• визнання захисту населення від інфекційних хвороб одним із пріоритетних напрямів діяльності органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування;

• дотримання підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та громадянами санітарно-гігієнічних та санітарно-протиепідемічних правил і норм при здійсненні будь-яких видів діяльності;

• комплексність проведення профілактичних, протиепідемічних, соціальних і освітніх заходів, обов’язковість їх фінансування;

• безоплатність надання медичної допомоги особам, хворим на інфекційні хвороби, у державних і комунальних закладах охорони здоров’я та в державних наукових установах;

• соціальний захист осіб, які хворіють на інфекційні хвороби чи є бактеріоносіями;

• державна підтримка відповідних наукових розробок і вітчизняних виробників медичних імунобіологічних препаратів, лікарських і дезінфекційних засобів та виробів медичного призначення, що застосовуються для профілактики, діагностики та лікування інфекційних хвороб.

Захворювання на інфекційні хвороби медичних та інших працівників, що пов’язані з виконанням професійних обов’язків в умовах підвищеного ризику зараження збудниками інфекційних хвороб (надання медичної допомоги хворим на інфекційні хвороби, роботи з живими збудниками та в осередках інфекційних хвороб, дезінфекційні заходи тощо), належать до професійних захворювань. Зазначені працівники державних і комунальних закладів охорони здоров’я та державних наукових установ підлягають обов’язковому державному страхуванню на випадок захворювання на інфекційну хворобу в порядку та на умовах, установлених Кабінетом Міністрів України.

Контроль за виконанням справжньої інструкції покладається на місцеві органи охорони здоров'я, органи Державного санітарного нагляду і місцеві профспілкові організації і технічну інспекцію праці.

Крім згаданих вище по тексту документів, додатково слід керуватися наступними документами:

“Інструктивно-методичними вказівками з гігієнічних питань проектування і експлуатації інфекційних лікарень і відділень” ,”Санітарними правилами роботи при проведенні медичних рентгенологічних досліджень”, “Правилами пристрою, експлуатації і техніки безпеки фізіотерапевтичних відділень (кабінетів)”, “Правилами пристрою, техніка безпеки і виробничої санітарії при роботі і клініко-діагностичних лікувально-профілактичних установах”, (У бактеріологічних і вірусологічних лабораторіях інфекційних лікарень або й вказаних лабораторії їх, обслуговуючих інфекційні відділення лікарень, керуються “Правилами пристрою, техніки безпеки, виробничої санітарії, протиепідемічного режиму і особистої гігієни при роботі й лабораторіях (відділеннях, відділах) санітарно-епідеміологічних установ”, “Правилами по пристрою і експлуатації приміщень патологоанатомічних відділень і моргів, патогістологічних і судово-медичних установ, інститутів і учбових закладів”, “Правилами техніки безпеки і виробничої санітарії в кухнях і столових установ і підприємств”, “Правилами по експлуатації і техніці безпеки при роботі на автоклавах” , “Інструкцією по захисному заземленню електромедичної апаратури”, “Інструкціями і методичними вказівками по проведенню поточної і завершальної дезинфекції при різних інфекціях, а також з питань стерилізації”, “Про заходи по подальшому поліпшенню охорони праці і техніки безпеки в органах, установах, організаціях і на підприємствах”.