Розвиток і навчання керівника освітнього закладу. Нормативно-правова та законодавча база управління навчальним закладом

Ключові слова: керівник, розвиток, навчання керівника, ролі керівника школи, сучасні методи навчання, лідер школи, цілісний лідер, чотири типи шкільних лідерів, професіоналізм, ефективність, критерії ефективності, стилі керівництва,професійна підготовка керівника навчального закладу, законодавча база, нормативно-правова база освіти, міжнародні договори.

Послідовність викладу та засвоєння матеріалу:

1. Характеристики різних типів діяльності шкільних лідерів:

- лідер школи як адміністратор;

- керівник як лідер з питань людських ресурсів;

- керівник школи як інструкційний лідер;

- керівник школи як підприємець.

2. Шляхи удосконалення професійної підготовки керівників загальноосвітніх навчальних закладів.

3. Нормативно-правова та законодавча база управління навчальним закладом.

1. Характеристика різних типів діяльності шкільних лідерів.

Сучасний характер суспільного розвитку висуває до керівника нові вимоги: виникла і стала часом непомірно складною система управління з усіма її розгалуженнями і підпорядкуванням; якісно змінився звичайний працівник. Фундаментальні зміни у ставленні до роботи, освіти, технології, стилю життя, потреб і соціальних очікувань істинно змінили і становище керівника. Директор школи знаходиться в новій нормативно-правовій та фінансово-господарській ситуації, а значить стала зрозумілою поява соціального замовлення на керівника школи нового типу, здатних вирішувати задачі, з якими раніше вони в своїй діяльності не стикались. Поява такого замовлення зумовлена зміненою концепцією освіти, появою нових технологій управління, здійсненням реформування системи освіти, з посиленням самостійності навчальних закладів, їх саморозвитком, реалізацію принципу демократизації управління.

У цьому складному лабіринті нових завдань методи роботи, знання, вміння та навички, які сформувалися у більшості керівників у колишніх умовах управління та господарювання, стають недостатніми для виконання управлінських функцій, що змінилися, більше того, вони іноді гальмують формування і динамічний розвиток системи освіти. Сучасний керівник не може виникнути сам по собі, його потрібно підготувати, бо ефективна школа може бути керована тільки ефективним керівником.

Ефективність – ключове слово, яке відображає шкільну організацію. Ефективність школи визначається такими термінами: досягнення зростаючих навчальних результатів, внутрішній моніторинг. Існують типи ефективних моделей, які визначаються різними критеріями ефективності.

Ефективна школа – це така школа, яка не має проблем із комплектацією контингенту учнів, чиє ім`я на слуху, куди прагнуть влаштуватися на роботу й витримують конкурс, щоб там навчатися. Це можливо лише тоді, коли школа забезпечує стійкий рівень якості освітніх послуг. Ефективність школи – це бренд школи, бренд школи – це бренд керівника навчального закладу.

Ефективність навчально-виховного процесу в школі залежить від ефективного керівника:

Схема 1.

Бренд школи – бренд керівника

навчального закладу

Е фективне управління школою

Е фективність НВП

Я кість освітнього процесу

Бренд школи

Лідер школи як адміністратор.

Перший погляд на ефективність може бути охарактеризований ключовим словом «менеджмент», спрямований на стабільність. Внутрішні шкільні правила розробляються і дотримуються в рамках існуючих національних правил. Ці правила, зокрема, стосуються послуг та інших управлінських питань, а саме: фінансовий менеджмент, менеджмент персоналу, залучення додаткових джерел.

Основні завдання - стандартизувати і правильно розподілити послуги. Керівникові, котрий зосереджений на цьому типі ефективності, відповідають такі види діяльності як координація і моніторинг організаційного менеджменту, розробка планів, заповнення вакансій, планування і проведення зустрічей відповідно до порядку денного, надання інструкцій технічному персоналу, виконання адміністративних завдань, наймання на роботу та звільнення, складання бюджетів, формулювання критеріїв щодо освітньої політики школи, встановлення інформаційної системи, застосування адміністративних заходів.

Цей погляд на ефективність можна спостерігати у традиційних школах із відносно значним відокремлення освітніх і управлінських питань. Педагоги у такій школі розглядаються як фахівці, які володіють вирішальним голосом під час прийняття рішень щодо освіти, яку забезпечують. Вони спрямовують свої зусилля на щоденну професійну діяльність і є до певної міри незалежними.

Інновації, які здебільшого відбуваються під впливом державної політики, майже не порушують внутрішню стабільність такої школи. Більше того, інновації можуть здійснюватися на рівні окремих педагогів. Вони, зазвичай, залишаються в рамках окремого класу. У традиційній школі найважливішою роллю керівника (його найголовніша сфера ефективності) є роль адміністратора.