1.3. Економічна система, ії основні елементи

Економічна система — це упорядкована система відносин і зв'язків між виробниками та спожи­вачами матеріальних благ і послуг.

Основними елементами економічної системи є:

• соціально-економічні відносини, які базуються на різних формах власності на економічні ресурси та ре­зультати господарської діяльності;

• конкретні економічні відносини і зв'язки між гос­подарськими суб'єктами;

• організаційні форми господарської діяльності —поділ праці, спеціалізація та кооперування виробництва;

• господарський механізм, тобто спосіб регулювання економічної діяльності на макрорівні.

Існують такі типи економічних систем:

1) традиційні (притаманні слаборозвинутим країнам)

Основні ознаки:

- відстала технологія, переважно ручна праця;

- багатоукладність;

- натуральне виробництво;

- переважання дрібнотоварного виробництва;

- активна роль держави.

2) Сучасні ринкові

Основні ознаки:

- колективна приватна та державна власність на інвестиційні ресурси;

- свобода учасників економічної діяльності;

- державне регулювання економіки з метою стимулювання споживчого попиту та пропозиції;

- маркетингова система управління виробництвом.

3) Адміністративно-командні

Основні ознаки:

- державна власність на засоби виробництва;

- монополізація та бюрократизація економіки;

- централізація планування та управління виробництвом;

- централізований розподіл матеріальних, трудових та фінансових ресурсів.

4) змішані - це поєднання ринкової та командно-адміністративної систем

Вони різняться формою власності на матеріальні ресурси і механізмами регулювання економіки. Сучасна економіка є змішаною, в якій спів стать приватна та державна власність та адекватні їм механізми впливу на економічні процеси.

1.4. Суб’єкти макроекономічного аналізу

Економічна система функціонує на основі відносин між окремими ії суб’єктами. В умовах змішаної економіки ії суб’єктами є домашні господарства, підприємства, держава і сектор закордон, які функціонують на чотирьох ринках: благ, праці, грошей та цінних паперів. В економічному кругообігу вони виконують певні функції і в своїй діяльності вони спираються на ринкові інститути та на правове поле, створене державою.

1. Сектор домашніх господарств – містить усі приватні господарства всередині країни., які постачають економіку ресурсами і використовують отримані за них гроші для придбання благ і задоволення власних потреб. Домашні господарства проявляють 3 види економічної активності:

• пропонують засоби виробництва, що знаходяться в їх приватній власності;

• споживають частину одержаного доходу,купуючи споживчі блага;

• зберігають решту доходів, купуючи цінні папери і нерухомість.

2. Підприємницький сектор – це сукупність усіх фірм, зареєстрованих у межах країни. Цей сектор проявляє таки види економічної активності:

• пред’являє попит на фактори виробництва;

• пропонує результати своєї діяльності;

• інвестує.

3. Державний сектор – це сукупність усіх державних інститутів та установ, що виробляють суспільні блага, які надходять споживачам «безоплатно», тобто без безпосередньої оплати кожної споживаної одиниці блага (оборона, досягнення фундаментальних наук, державні послуги, послуги соціальної та виробничої інфраструктур).Економічна активність проявляється в:

• Закупівлі благ;

• Стягненні податків;

• Пропозиції грошей.

4. Сектор закордон – містить усі економічні суб’єкти, які знаходяться за межами даної країни, а також іноземні державні інститути. Вплив закордону на вітчизняну економіку здійснюється через взаємний обмін товарами, послугами, капіталом та національними валютами.

Суб'єкти макроекономіки беруть участь у кругообігу матеріальних і грошових засобів, які утворюють еко­номічний організм:

1. Підприємницький сектор купує ресурси у домашніх господарств;

2. Домашні господарства купують у підприємств (фірм) товари та послуги;

3. Держава (уряд):

а) купує товари у підприємств та ресурси у домашніх господарств;

б) виплачує заробітну плату працівникам бюджетної сфери;

в) орендує або ку­пує земельні ділянки;

г) надає суспільні блага та послуги домашнім господарствам і підприємствам.

4. Домашні господарства і підприємства платять по­датки уряду.

5. Уряд видає трансфертні платежі домашнім господарствам і субсидії підприємствам.