ЗМ 1. МАКРОЕКОНОМІКА ЯК НАУКА

Основні терміни і поняття
макроекономіка предмет макроекономіки економічна система типи економічних систем функції макроекономіки макромоделі	агреговані показники суб’єкти макроаналізу методи досліджень екзогенні та ендогенні змінні статичні моделі динамічні моделі

Мета заняття: допомогти студентам зрозуміти завдання , об’єкт, предмет та методологію макроекономічного аналізу.

План

1.1. Рівні господарської системи та їх взаємозв’язок

1.2. Предмет, завдання, функції та місце макроекономіки в економічній науці.

1.3. Економічна система, ії основні елементи

1.4. Суб’єкти макроекономічного аналізу

1.5. Методи макроекономічних досліджень. Макроекономічне моделювання

1.1. Рівні господарської системи та їх взаємозв’язок

Економічна система має досліджуватись на різних рівнях: мікро-, мезо-, макро- та мега-. Мікроекономічний рівень господарської системи вивчає мікроекономіка. Вона досліджує економічну поведінку будь-якого індивіда чи суб’єкта господарювання та механізм функціонування конкретних ринків.

Мезоекономіка – це проміжний рівень економічної системи між мікро- та макроекономікою. Обєктом дослідження на мезорівні є регіональні економіки, а також такі підсистеми національної економіки, як аграрно-промисловий комплекс (АПК), війського-промисловий комплекс (ВПК), паливно-енергетичний комплекс (ПЕК) тощо. Мезоекономіка як наука визначає зміст, структуру та поведінкові функції цих підсистем.

Макроекономіка – це економічна система на рівні народного господарства.

Макроекономіка досліджує сутність, умови, чинники, результати та наслідки спільної економічної діяльності всіх учасників народного господарства: домогосподарств, фірм (підприємств), що об’єднуються в певні галузі економіки, які взаємодіють між собою, державою та закордоном у процесі виробництва, розподілу, обміну, споживання економічних благ. Макроекономіка представляє сукупність агрегованих економічних показників. Але щоб така «сукупність» перетворилась в «систему», необхідно було знайти залежності між цими показниками. Саме виявлення залежності між макроекономічними показниками складає предмет макроекономічного аналізу.

Проблеми що традиційно відносяться до макроекономічних – це проблеми зайнятості, величина виробленого національного продукту, динаміка ділового циклу, природа інфляції, економічне зростання, світове господарство.

Майже з самого початку макроекономіка була поділена на 2 основні школи: кейнсіанська (та їх неокейнсіанські спадкоємці) і монетаристи, які ведуть безжальну битву з приводу втручання або невтручання уряду в економічне життя. Кейнсіанці виходять з того, що ринки недосконалі, а уряди мають перевагу свого розуміння економіки. Монетаристи вважають, що політика і влада бюрократії не дозволяють урядам успішно виправляти невдачі ринків. Уряди обмежені у своїх впливах на ринкові процеси.

Макроекономічний аналіз має 2 рівні:

еx post - національне рахівництво – цей аналіз базується на визначенні макроекономічних параметрів минулого періоду з метою отримання інформації про те, як національна економіка функціонувала і які результати досягла. На основі результатів цього аналізу робиться корегування макроконцепцій та розробка нових;

ex ante - прогностичне моделювання – це прогнозне моделювання економічних явищ та процесів на основі певних теоретичних концепцій. Мета цього аналізу – виявити, які фактори і яким чином будуть впливати на значення ипкроекономічних показників у майбутньому.

Мегаекономіка – економічна система на рівні світового господарства. Наука мегаекономіка досліджує систему світового господарства, ії зміст, структуру та поведінку суб’єктів на рівні міжнародних господарських зв’язків.

Розглянемо взаємозалежність та взаємодію різних рівнів економіки.

Не випадково на перший рівень поставлено мікрорівень. Саме тут створюються товари та послуги, що задовольняють людські потреби. Мікроекономіка виявляє мотиви та механізм прийняття суб’єктами господарювання управлінських та поведінкових рішень, спрямованих на максимізацію корисності в умовах обмежених ресурсів Мезорівень є похідним від мікроекономіки в процесі його становлення. Його функціонування ґрунтується на поглибленні суспільного поділу праці на основі спеціалізації та кооперації. Уже на цьому рівні потреба в узгодженості діяльності виходить далеко за межі окремої первинної одиниці господарювання (підприємства, фірми).

Макрорівень похідний від двох попередніх - він є результатом їх взаємодії.

Мегарівень – результат інтернаціоналізації господарського життя та глобалізації економічних ресурсів.