- •1.Сутність та необхідність промислової політики.
- •4. Методи та засоби промислової політики
- •5. Функції й завдання органів центральної та місцевої влади.
- •6. Система показників обсягу виробництва продукції промисловості та її взаємозв’язок із макроекономічними та мікроекономічними показниками.
- •7. Система показників економічної ефективності в промисловості
- •8. Статистичні й динамічні показники рівня ефективності: тенденції рівня ефективності.
- •9. Типи розвитку промисловості та їх характеристика: екстенсивний розвиток, інтенсивний розвиток.
- •11. Моделювання розвитку промисловості за допомогою виробничих функцій: екстенсивний, інтенсивний, оптимальний розвиток.
- •12. Методичні принципи прогнозування розвитку промисловості.
- •13. Організаційна модель прогнозування зростання промислового виробництва.
- •14. Сутність структури промисловості: відтворювальні пропорції, галузева структура, регіональна структура, соціальна структура, зовнішньоекономічна структура промисловості.
- •15. Структурний ефект та його вимірювання в промисловості.
- •18. Критерії пріоритетності у структурній політиці.
- •16. Вплив структурних змін на динаміку виробничої функції.
- •17. Активна та пасивна стратегії структурної політики: напрями й методи активної структурної політики.
- •19.Нові організаційні форми структурної політики: бізнес-інкубатори, венчурні фірми, технопарки, технополіси.
- •20. Амортизаційні відрахування у системі джерел відтворення основного капіталу у промисловості України.
- •21.Методи амортизації та їх вплив на прискорення оборотності основного капіталу в промисловості.
- •22. Вплив прискореної амортизації на формування витрат у промисловості України.
- •23. Інвестиційно-інноваційне забезпечення оновлення основного капіталу промислових підприємств.
- •24. Принципи визначення пріоритетних сфер та об'єктів інвестування.
- •25. Податкове регулювання інвестиційної діяльності.
- •26. Бюджетне регулювання інвестиційної діяльності.
- •27. Грошово-кредитне регулювання інвестиційної діяльності.
- •28. Регулювання інвестиційної діяльності шляхом проведення амортизаційної політики
- •29. Шляхи активізації участі інвесторів у приватизації.
- •30. Шляхи активізації участі інвесторів в приватизації.
- •31. Регулювання інвестиційної діяльності за допомогою інструментів фондового ринку.
- •32. Експертиза інвестиційних проектів
- •33. Забезпечення захисту інвестицій
- •34. Залучення іноземних інвестицій та регулювання умов здійснення інвестицій за межі держави
- •35. 38. Інфраструктура інвестиційного ринку
- •39. Чинники та показники інвестиційної привабливості країни, галузі, регіону, підприємства.
- •43. Нарощення та дисконтування вартості інвестиційних доходів за складним процентом.
- •44. Майбутня та поточна вартість інвестицій при безперервному нарахуванні процентів
- •47.Інвестиційний цикл та його структура.
- •48.Чистий потік платежів як основа розрахунку економічної ефективності інвестиційних рішень.
- •49. Показники економічної ефективності: чистий приведений доход, внутрішня норма прибутку, коефіцієнт вигоди /витрат, період окупності. Взаємозв’язок показників економічної ефективності інвестицій.
- •51. Критерій та показники оцінки ефективності інвестиційної політики.
- •52. Вплив нтп на розвиток промисловості: статистичний та графічний аналіз.
- •53. Основні цілі, принципи та задачі державної нтп.
- •54. Організаційно-структурні засади державної науково-технічної політики
- •55. Прямі та непрямі методи реалізації науково-технічної політики.
- •56. Нові форми організаційних структур у науково-технічній сфері: бізнес-інкубатори, венчурні фірми, технопарки, технополіси.
- •57. Ефективність державної підтримки інноваційної діяльності.
- •58. Принципи та форми державної інноваційної політики.
- •59. Складові організаційно-економічного механізму
- •60. Методи державної інноваційної політики
- •61. Фінансово-кредитний механізм державного регулювання іноваційної діяльності
- •62. Сутність та особливості продукту інтелектуальної діяльності.
- •63. Класифікація об’ектів інтелектуальної власності та їх структура.
- •64. Об’єкти промислової власності.
- •65. Правова охорона інтелектаульної власності в механізмі реалізації державної інноваційної політики.
- •67. Форми трансферу інтелектуальної власності.
- •68. Методи обгрунтування доцільності операцій купівлі-продажу ліцензій.
- •69. Види ліцензійних платежів.
- •71. Необхідність та мета проведення оцінки об’єктів інтелектуальної власності.
- •72. Витратний підхід до оцінки об’єктів інтелектуальної власності.
- •73. Доходний підхід до оцінки об’єктів інтелектуальної власності.
- •74. Порвняльний підхід до оцінки об’єктів інтелектуальної власності.
- •77. Способи приватизації та їх застосування в промисловості.
- •78..Заходи щодо предприватизаційної підготовки підприємств в промисловості.
- •82. Напрями антимонопольної політики: демонополізація в промисловості, антимонопольне регулювання
- •37. Структура інвестиційного ринку в промисловості.
- •83. Подвійна роль світового банку: відкритість економіки і структурні диспропорції
- •84. Методи державної зовнішньоекономічної політики щодо промисловості
- •35. Традиційні джерела фінансування інвестицій: амортизація, прибуток, кредит.
- •66. Характеристика законодавчої бази правової охорони промислової власності в Україні.
- •35. Традиційні джерела фінансування інвестицій: амортизація, прибуток, кредит.
- •36. Нетрадиційні джерела фінансування інвестицій: акціонерний капітал, облігації, лізинг, інвестування на основі угоди про розподіл продукції.
- •23. Інвестиційно-інноваційне забезпечення оновлення основного капіталу промислових підприємств.
9. Типи розвитку промисловості та їх характеристика: екстенсивний розвиток, інтенсивний розвиток.
Економічна наука розрізняє 2 взаємопов’язані типи розвитку промисловості: екстенсивний та інтенсивний. Екстенсивний розвиток передбачає зростання обсягів виробництва за рахунок збільшення кількості використаних факторів виробництва. Зростання обсягів виробництва може відбуватися як за умов постійної номенклатури товарів та послуг, так і за розширення цієї номенклатури за рахунок виробництва нових товарів та послуг, які потребують використання нових факторів виробництва. Тому екстенсивний розвиток характеризується зростанням обсягів виробництва товарів і послуг у порівняльному вимірі. Екстенсивному розвитку відповідає умова, коли темп зростання обсягів виробництва дорівнює або є меншим за темпи зростання кількості використаних ресурсів.
Інтенсивний розвиток передбачає зростання обсягів виробництва різних товарів і послуг на основі повнішого та ефективнішого використання факторів виробництва. Такий розвиток відбувається, як правило, за рахунок удосконалення техніки, технології та організації виробництва.
Інтенсивний та екстенсивний типи розвитку ЗАВЖДИ спостерігаються у взаємному спорудженні.
Поняття типи розвитку промисловості пов’язане зі швидкістю господарського обороту факторів виробництва. Якщо швидкість господарського обороту факторів виробництва сповільнюється, тоді на одиницю виробленої продукції і на таку саму суму витрат треба буде використати більше ресурсів. У цьому разі навіть за випереджального зростання кількості виробленої продукції проти витрат прискореними темпами збільшується використання матеріальних ресурсів. На підставі закону збільшення витрат можна зробити висновок, що промисловість при цьому наближається до межі допустимих варіантів розвитку і неминуче перейде до такого стану, коли збільшення обсягів виробництва на основі збільшеної потреби в ресурсах призведе до різкого збільшення витрат. Такі закономірності характерні для екстенсивного розвитку. Це можна пояснити за допомогою графіка кривої виробничих можливостей.
За інтенсивного розвитку промисловості збільшення обсягів виробництва випереджатиме збільшення витрат та кількості використаних факторів виробництва. У цьому разі межа дії закону збільшення витрат значно відсувається за рахунок того, що інтенсивний розвиток передбачає повніше та ефективніше використання факторів виробництва, яке позначається на графіку виробничих можливостей пересуванням кривої виробничих можливостей праворуч.
Інтенсифікація у вузькому розумінні – це передусім раціональна організація основних і допоміжних виробничих процесів, яка забезпечує максимально економне використання незмінної кількості факторів виробництва за незмінної техніки і технології. В результаті застосування такої локальної інтенсифікації виробництво дуже швидко досягне граничної ефективності, а дальший розвиток промисловості відбуватиметься тільки екстенсивним способом, тобто можливості локальної інтенсифікації досить обмежені. Інтенсивний розвиток у широкому значенні охоплює технічне і технологічне оновлення виробничого апарату і прискорення відтворювальних процесів на основі впровадження досягнень НТП. НТП має поєднуватися з удосконаленням організації виробництва, підвищенням кваліфікації робітників, режимом економії та збереженням природного середовища.
Інтенсивний розвиток забезпечує значне зниження витрат на одиницю виробленої продукції завдяки повнішому та ефективнішому використанню факторів виробництва. У такому розумінні можливості інтенсивного розвитку безмежні.
рух промисловості за екстенсивного розвитку
рух промисловості за інтенсивного розвитку
10. Напрями та форми інтенсивного розвитку промисловості.
Інтенсивний розвиток передбачає зростання обсягів вир-ва різних товарів та послуг на основі більш повного та ефективного використання економічних ресурсів. Такий розвиток відбувається, як правило, за рахунок вдосконалення технологій, техніки та організації в-ва.
Процес переважно інтенсивного розвитку промисловості відбувається в різних напрямках і формах, залежно від способу отримання економії за рахунок використання взаємозамінних факторів виробництва. Розрізняють переважно ресурсоінтенсивний , капіталоінтенсивний та трудоінтенсивний напрямки розвитку. Кожен з цих напрямів характеризується переважним використанням одного з факторів виробництва щодо двох інших.
У кожному напрямку виокремлюють форми розвитку промисловості: ресурсоінтенсивна капіталозберігаюча, ресурсоінтенсивна трудозберігаюча, трудоінтенсивна капіталозберігаюча, трудоінтенсивна ресурсозберігаюча, капіталоінтенсивна ресурсозберігаюча, капіталоінтенсивна трудозберігаюча. Форми розвитку диференціююся залежно від конкретного виду ресурсу, який інтенсивно використовується чи навпаки заощаджується. Наприклад: матеріаломістка, енергоємна, матеріалоощадна, енергоощадна і т. д.
В історичному аспекті ці напрямки та форми можуть чергуватися як переважні залежно від умов розвитку промисловості та домінуючих напрямків науково-технічного прогресу. Наприклад, заведено вважати, що відносних дефіцит капіталу як фактора виробництва, висуває на перший план проблему економії основного капіталу та спонукає інвесторів розвивати менш капіталомісткі галузі промисловості в тому числі й ресурсомісткі.
Але слід мати на увазі, що ці ресурсомісткі форми мають обмежене значення і не можуть тривалий час домінувати не на шкоду ефективності та темпам розвитку промисловості.
