37. Структура інвестиційного ринку в промисловості.

Під інвестиційним ринком промисловості розуміють ринок інвестиційних промислових то­варів (будівельних матеріалів, активної частини виробничих ос­новних фондів тощо) та інвестиційних послуг (будівельно-мон­тажних робіт, пусконалагоджувальних робіт та ін.). Структура інвестиційного ринку формується під впливом його суб'єктів: інвесторів, виробників та власників інвестиційних то­варів.

Ринок об'єктів прямих капіталовкладень:Технічне переозброєння, реконструкція, нове будівництво.

Ринок об'єктів, які підлягають приватизації: окремо виділене майно (будівлі, споруди, при­міщення, обладнання та ін.), яке продається на аукціонах, за кон­курсом; та цілісні майнові комплекси промислових підприємств.

Ринок нерухомості: цілісні майнові комплекси (ос­новні та оборотні засоби, фінансові активи та пасиви), так і окре­мі об'єкти: будинки, споруди, земельні ділянки; промислові підприємства; земельні ділянки під пром. об’єкти.

Ринок нематеріальних активів: об'єкти інтелектуальної власності — завершені науково-дос­лідні, дослідно-конструкторські роботи, інноваційні продукти, про­грамне забезпечення, промислові зразки; об'єкти права користуван­ня ресурсами (права на розробку корисних копалин, на користуван­ня землею, водою, повітрям, радіочастотним ресурсом) або права виготовлення продукції чи надання послуг (ліцензії на виготовлення продукції за технологічною документацією інших фірм, надання пев­них видів послуг промислового характеру.

Ринок рухомих засобів виробництва: Матеріальні оборотні засоби виробничого призначення; Активна частина основних виробничих засобів.

Фондовий ринок (ринок цінних паперів): довгострокові цінні папери; Цінні папери з терміном погашення, < 1 року.

Грошовий ринок: вклади в інвестиційні фонди; депозитні вклади в спеціалізовані інвестиційні банки.

83. Подвійна роль світового банку: відкритість економіки і структурні диспропорції

Лібералізація зовнішньоекономічної діяльності справ­ляє подвійний вплив на національну економіку країн, що розви­ваються: 1). Позитивний вплив участі країн у світових економічних відносинах пов'язаний з можливістю ефективніше використову­вати економічні ресурси, залучати іноземний капітал і світові до­сягнення науки і техніки, повніше й різноманітніше задовольняти потреби населення. 2). Можливість негативного впливу зовнішньоекономічної діяль­ності на економіку постсоціалістичних країн, у тому числі на промисловість України, полягає в тому, що ця економіка дуже відрізняється від промисловості індустріально розвинутих країн як за структурою, так і за науково-технічним, технологічним і організаційним рівнями. Через це виявляються суперечливими і ча­сто некоректними для постсоціалістичних країн постулати нео­класичної теорії щодо перспектив розвитку промисловості за умов переходу до вільної торгівлі.

Аналіз причин кризо­вого стану в промисловості і відпливу капіталу з бідних країн до багатих змусив критично поставитись до певних постулатів тео­рії вільної торгівлі.

Графік кривої виробничих можливостей для краї­ни, промисловість якої умовно виробляє лише два товари — Q₁ і Q_2.

Порівняльну перевагу країни щодо виробництва товару Qi можна зобразити за допомогою нерівності

де Рі— внутрішня ціна товару Qi у країні;

Р₂ — внутрішня ціна товару Qi У країні; •

P_W\ —світова ціна товару Q\\

Pwi — світова ціна товару Qi\

РгІР\ — альтернативна внутрішня ціна товару Qi щодо товару Qi;

P_w /P_w — альтернативна світова ціна товару Qi щодо товару Q\,

Крива байдужості /₂ - h, яка пройде через точку F, покаже нам потенційний рівень споживання за переходу до вільної торгі­влі. Потенційні обсяги національного виробництва при цьому до­рівнюватимуть Y₂, Х₂.

Проте внаслідок неповної еластичності факторів виробництва і їх неповного використання в реальній економіці фактичний об­сяг виробництва товару Q₂ дорівнюватиме лише Х. Обсяг експорту Хз-Х₁ дасть можливість країні отримувати імпортний товар Qі у кількості:

Розрахувати Q_max можна з графіка рис.2.

Один з основних постулатів теорії Хешкера-Оліна полягає в то­му, що за незмінного рівня споживання товару Q₂ сума обсягу наці­онального виробництва й імпорту товару Qі за умов вільної торгівлі більша, ніж обсяг виробництва цього товару, який спроможна була забезпечити промисловість країни до початку вільної торгівлі.

На графіку рис. 3 скорочення виробництва можна позначити перенесенням стану національної промисловості з точки Н у точ­ку В (за умови збереження споживання товару Qi на попередньо­му рівні). Починається розбалансованість внутрішнього ринку, що призводить до скорочен­ня споживання товару Qi і відповідного зменшення його вироб­ництва. Крива байдужості пересувається донизу і праворуч, що свідчить про зниження загального рівня споживання.

Вирішальну роль у цьому відіграють такі факти, які не врахо­вує традиційна теорія. Насамперед — це ефект зростання масш­табу виробництва в індустріально розвинених країнах і посилен­ня ролі великих транснаціональних корпорацій, які завдяки змові між урядами таких країн отримують можливість маніпулювати сві­товими цінами, обсягами виробництва і попитом. Неабияку роль у перерозподілі доходів між країнами має участь іноземного ка­піталу у розширенні виробництва експортних товарів (Q2), яке має на меті репатріацію прибутків.

Позитивний вплив лібералізації зовнішньої торгівлі спостері­гається тоді, коли національна промисловість збільшує обсяги виробництва експортних товарів, а імпорт має таку структуру, яка сприяє розвитку цього виробництва. Насамперед це стосуєть­ся збільшення питомої ваги дефіцитних та інвестиційних товарів.