- •1.Сутність та необхідність промислової політики.
- •4. Методи та засоби промислової політики
- •5. Функції й завдання органів центральної та місцевої влади.
- •6. Система показників обсягу виробництва продукції промисловості та її взаємозв’язок із макроекономічними та мікроекономічними показниками.
- •7. Система показників економічної ефективності в промисловості
- •8. Статистичні й динамічні показники рівня ефективності: тенденції рівня ефективності.
- •9. Типи розвитку промисловості та їх характеристика: екстенсивний розвиток, інтенсивний розвиток.
- •11. Моделювання розвитку промисловості за допомогою виробничих функцій: екстенсивний, інтенсивний, оптимальний розвиток.
- •12. Методичні принципи прогнозування розвитку промисловості.
- •13. Організаційна модель прогнозування зростання промислового виробництва.
- •14. Сутність структури промисловості: відтворювальні пропорції, галузева структура, регіональна структура, соціальна структура, зовнішньоекономічна структура промисловості.
- •15. Структурний ефект та його вимірювання в промисловості.
- •18. Критерії пріоритетності у структурній політиці.
- •16. Вплив структурних змін на динаміку виробничої функції.
- •17. Активна та пасивна стратегії структурної політики: напрями й методи активної структурної політики.
- •19.Нові організаційні форми структурної політики: бізнес-інкубатори, венчурні фірми, технопарки, технополіси.
- •20. Амортизаційні відрахування у системі джерел відтворення основного капіталу у промисловості України.
- •21.Методи амортизації та їх вплив на прискорення оборотності основного капіталу в промисловості.
- •22. Вплив прискореної амортизації на формування витрат у промисловості України.
- •23. Інвестиційно-інноваційне забезпечення оновлення основного капіталу промислових підприємств.
- •24. Принципи визначення пріоритетних сфер та об'єктів інвестування.
- •25. Податкове регулювання інвестиційної діяльності.
- •26. Бюджетне регулювання інвестиційної діяльності.
- •27. Грошово-кредитне регулювання інвестиційної діяльності.
- •28. Регулювання інвестиційної діяльності шляхом проведення амортизаційної політики
- •29. Шляхи активізації участі інвесторів у приватизації.
- •30. Шляхи активізації участі інвесторів в приватизації.
- •31. Регулювання інвестиційної діяльності за допомогою інструментів фондового ринку.
- •32. Експертиза інвестиційних проектів
- •33. Забезпечення захисту інвестицій
- •34. Залучення іноземних інвестицій та регулювання умов здійснення інвестицій за межі держави
- •35. 38. Інфраструктура інвестиційного ринку
- •39. Чинники та показники інвестиційної привабливості країни, галузі, регіону, підприємства.
- •43. Нарощення та дисконтування вартості інвестиційних доходів за складним процентом.
- •44. Майбутня та поточна вартість інвестицій при безперервному нарахуванні процентів
- •47.Інвестиційний цикл та його структура.
- •48.Чистий потік платежів як основа розрахунку економічної ефективності інвестиційних рішень.
- •49. Показники економічної ефективності: чистий приведений доход, внутрішня норма прибутку, коефіцієнт вигоди /витрат, період окупності. Взаємозв’язок показників економічної ефективності інвестицій.
- •51. Критерій та показники оцінки ефективності інвестиційної політики.
- •52. Вплив нтп на розвиток промисловості: статистичний та графічний аналіз.
- •53. Основні цілі, принципи та задачі державної нтп.
- •54. Організаційно-структурні засади державної науково-технічної політики
- •55. Прямі та непрямі методи реалізації науково-технічної політики.
- •56. Нові форми організаційних структур у науково-технічній сфері: бізнес-інкубатори, венчурні фірми, технопарки, технополіси.
- •57. Ефективність державної підтримки інноваційної діяльності.
- •58. Принципи та форми державної інноваційної політики.
- •59. Складові організаційно-економічного механізму
- •60. Методи державної інноваційної політики
- •61. Фінансово-кредитний механізм державного регулювання іноваційної діяльності
- •62. Сутність та особливості продукту інтелектуальної діяльності.
- •63. Класифікація об’ектів інтелектуальної власності та їх структура.
- •64. Об’єкти промислової власності.
- •65. Правова охорона інтелектаульної власності в механізмі реалізації державної інноваційної політики.
- •67. Форми трансферу інтелектуальної власності.
- •68. Методи обгрунтування доцільності операцій купівлі-продажу ліцензій.
- •69. Види ліцензійних платежів.
- •71. Необхідність та мета проведення оцінки об’єктів інтелектуальної власності.
- •72. Витратний підхід до оцінки об’єктів інтелектуальної власності.
- •73. Доходний підхід до оцінки об’єктів інтелектуальної власності.
- •74. Порвняльний підхід до оцінки об’єктів інтелектуальної власності.
- •77. Способи приватизації та їх застосування в промисловості.
- •78..Заходи щодо предприватизаційної підготовки підприємств в промисловості.
- •82. Напрями антимонопольної політики: демонополізація в промисловості, антимонопольне регулювання
- •37. Структура інвестиційного ринку в промисловості.
- •83. Подвійна роль світового банку: відкритість економіки і структурні диспропорції
- •84. Методи державної зовнішньоекономічної політики щодо промисловості
- •35. Традиційні джерела фінансування інвестицій: амортизація, прибуток, кредит.
- •66. Характеристика законодавчої бази правової охорони промислової власності в Україні.
- •35. Традиційні джерела фінансування інвестицій: амортизація, прибуток, кредит.
- •36. Нетрадиційні джерела фінансування інвестицій: акціонерний капітал, облігації, лізинг, інвестування на основі угоди про розподіл продукції.
- •23. Інвестиційно-інноваційне забезпечення оновлення основного капіталу промислових підприємств.
43. Нарощення та дисконтування вартості інвестиційних доходів за складним процентом.
Процеси приросту та дисконтування витрат і доходів можна розрахувати за простими або складними процентами. Прості проценти здебільшого використовуються в короткостроковому інвестуванні за тривалості інвестиційного циклу в межах між строками сплати інвестору процентів. Складні проценти використовуються в довгостроковому інвестуванні. Проценти можуть бути незмінними протягом періоду, за який розраховуються суми приросту або дисконтування, але можуть і змінюватися.
Складним процентом називається сума доходу, яка утворюється в результаті інвестування за умов, що сума нарахованого простого процента не сплачується після кожного періоду, а приєднується до суми нагромаджених інвестицій і в наступному платіжному періоді сама дає дохід.
Для розрахунку суми інвестицій у процесі її приросту за складними незмінними процентами користуються формулою:
де 5с — кінцева сума інвестицій за складним процентом;
рс — початкова сума інвестицій;
/ — процентна ставка;
і — тривалість періоду (перерахована у кількість виплат процентів).
За змінної процентної ставки початкова сума інвестицій у першому періоді збільшить суму процентів відповідно до ставки першого періоду, у другому періоді початкова сума інвестицій і сума процентів, нарахована за перший період, збільшать суму процентів відповідно до ставки другого періоду і так далі. Отже, формулу розрахунку за складним змінним процентом можна записати в такому вигляді:
або скорочено:
де 5с — майбутня сума інвестицій за складним процентом;
рс — початкова сума інвестицій;
І, — процентна ставка в г-му періоді;
/ — порядковий номер періоду сплати процентів.
Для того, щоб розрахувати початкову суму інвестицій, яка через певний час була б еквівалентною визначеній кінцевій сумі інвестицій, коли процес приросту вартості відбувається з використанням складних процентів, треба кінцеву суму інвестицій привести до моменту початку інвестування. Приведення до базисного періоду витрат і доходів, які здійснюватимуться (отримуватимуться) у майбутньому, виконується за допомогою операції дисконтування за складними процентами.
Формула розрахунку дисконту за складним незмінним процентом має такий вигляд:
Початкова сума інвестицій дорівнюватиме:
У разі, коли проценти змінюються, сума дисконту, розрахована за складними процентами, визначається формулою:
Початкова сума інвестицій дорівнюватиме:
44. Майбутня та поточна вартість інвестицій при безперервному нарахуванні процентів
Майбутня вартість грошей — це та сума вкладених на даний момент коштів, на яку вони перетворяться через певний час з урахуванням відповідної ставки процента. Визначення майбутньої вартості грошей пов'язане з процесом приросту цієї вартості, тобто з поетапним збільшенням суми вкладу через приєднання до неї суми процентів. Поточна вартість грошей — це сума майбутніх грошових надходжень, приведених з урахуванням певної ставки процента до поточного (теперішнього) періоду. У цьому разі користуються операцією дисконтування, яка, по суті, є зменшенням майбутньої суми грошей на величину дисконту (знижки).
Може бути така організація реінвестиційних процесів, коли прибутки, отримані за рахунок інвестицій (або їх частина), повертаються в бізнес безперервно. Математично це означає, що тривалість періоду нарахування процентів є нескінченно малою. Тоді формули майбутньої вартості витрат і доходів (формула приросту суми інвестицій) і формула поточної вартості витрат і доходів (формула дисконтування сум інвестицій), розраховані з допомогою складних незмінних процентів, матимуть такий вигляд:
,
де Sб — майбутня вартість витрат (суми інвестицій) або доходів за умов нарахування суми приросту безперервним методом з використанням складних незмінним процентів;
Pб — поточна (початкова) вартість витрат (суми інвестицій) або доходів за умов нарахування суми дисконтування безперервним методом з використанням складних незмінних процентів;
t — тривалість періоду (перерахована в кількість виплат процентів відповідно до одиниці виміру процентної ставки, тобто, коли процентна ставка становить 20% за квартал, а розрахунковий період — 15 місяців, то t = 5);
I— процентна ставка (виражена через десятковий дріб);
е — основа натурального логарифма (постійна величина, що дорівнює 2,71827).
45. Врахування інфляції в інвестиційних розрахунках.
Важливий вплив на майбутню суму інвестицій справляє інфляція. Інфляція зменшує реальну цінність майбутніх надходжень сум процентів, що зумовлюється зниженням купівельної спроможності грошей. Вона впливає на ставку процента, яка використовується для розрахунків приросту й дисконтування, а також збільшує поточні інвестиційні витрати, оскільки збільшується рівень цін на інвестиційні товари.
У розрахунках, пов'язаних із коригуванням витрат та результатів інвестиційної діяльності під впливом інфляції використовуються два основні поняття:
• номінальна сума інвестиційних витрат або доходів;
• реальна сума інвестиційних витрат або доходів. Номінальна сума інвестиційних витрат або доходів не враховує зміни купівельної спроможності грошей. Реальна сума — це оцінка інвестиційних витрат або доходів з урахуванням впливу зміни купівельної спроможності грошей унаслідок інфляції.
Номінальна та реальна суми інвестиційних витрат або доходів пов^зані між собою через індекс інфляції:
де 5р — майбутня сума інвестицій реальна;
5н — майбутня сума інвестицій номінальна;
Інф — індекс інфляції (зміна індексу споживчих цін);
Т — темп інфляції (приріст середнього рівня цін споживчих товарів, виражений через десятковий дріб).
Майбутня сума інвестицій з урахуванням інфляції, розрахована за складним незмінним процентом і постійним темпом інфляції, обчислюється за формулою:
Якщо процентна ставка і темп інфляції змінюються протягом розрахункового періоду, то для підрахунку майбутньої суми інвестицій використовується формула:
де 5ср — реальна майбутня сума інвестицій;
рс — початкова сума інвестицій;
Іі — процентна ставка в г-му періоді;
Ті — темп інфляції в 7-му періоді;
п — кількість виплат процентів;
/ — порядковий номер періоду сплати процентів.
Взаємозв'язок між номінальною та реальною сумами інвестицій відображається через зв'язок між номінальною та реальною ставками процентів:
де /р — реальна ставка процентів;
/н — номінальна ставка процентів;
Т — темп інфляції.
Інколи за невеликих темпів інфляції використовують спрощений варіант формули реальної процентної ставки:
46.Статистичні методи оцінки інвестиційного ризику, премія за рищик інвестору.
Рівень інвестиційного ризику визначається ймовірністю відхилення доходів, що можуть бути отримані, від їх середньої розрахункової величини. Тому оцінка інвестиційних рішень завжди пов'язана з розрахунками очікуваного доходу та ймовірністю його втрати. Для оцінки рівня ризику використовуються показники середньоквадратичного відхилення, коефіцієнта варіації, β-коефіцієнта.
Найпоширенішим показником оцінки інвестиційного ризику є середньоквадратичне відхилення:
де Іі, — норма прибутку (ставка відсотка) в і-й групі інвестиційних рішень;
ІсР — середня норма прибутку (ставка відсотка);
n і — кількість варіантів інвестиційного рішення, за якими норми прибутків об'єднуються в і-ту групу;
і — поточний номер групи.
Імовірність отримання норми прибутку (ставки відсотка), яка відповідає і-й групі, розраховується за формулою:
Отже,
середнє квадратичне відхилення можна
розоахувати так:
Якщо показники середніх у розподілах імовірностей, які зіставляються, різняться між собою, тоді застосовується коефіцієнт варіації. Він характеризує співвідношення ризику та доходу й розраховується за формулою:
де СV — коефіцієнт варіації;
G — середньоквадратичне відхилення;
Іср — середня норма прибутку (ставка процента).
Для того щоб оцінити величину ризику конкретного рішення відносно середньої величини ризику на даному сегменті інвестиційного ринку, застосовується β-коефіцієнт:
де r — коефіцієнт кореляції між прибутком, отриманим унаслідок прийняття інвестиційного рішення, та середньою нормою прибутків на даному сегменті інвестиційного ринку;
Сі — середньоквадратичне відхилення норми прибутку, яке очікується внаслідок прийняття інвестиційного рішення;
Сср — середньоквадратичне відхилення за статистичними даними прибутковості на інвестиційному ринку (або його сегменті, якщо рішення стосується змін умов інвестування на окремому сегменті).
За допомогою β-коефіцієнта проводиться коригування як норм прибутковості, так і абсолютної величини прибутку від інвестицій з урахуванням ризику (так званої премії за ризик). Загальний рівень прибутковості від інвестиційного рішення має складати величину, не меншу від середнього рівня прибутку плюс премія за ризик, і може бути розрахований за формулою:
Ір=Ібр+(Іср-Ібр)β
де Ір — реальна норма прибутку (ставка відсотка) з урахуванням ризику;
ІбР — норма прибутку (ставка відсотка) за безризиковими інвестиціями (як правило, дорівнює середній ставці за банківськими депозитами);
І ср — середня реальна норма прибутку (ставка відсотка) на даному сегменті інвестиційного ринку;
β — коефіцієнт, що характеризує співвідношення величин ризику від прийняття певного інвестиційного рішення і середнього характерного ризику на даному сегменті інвестиційного ринку.
Зіставлення величини ризику та рівня очікуваної норми прибутку від інвестиційного рішення дозволяє встановити, наскільки компенсується інвестиційний ризик
