- •1.Сутність та необхідність промислової політики.
- •4. Методи та засоби промислової політики
- •5. Функції й завдання органів центральної та місцевої влади.
- •6. Система показників обсягу виробництва продукції промисловості та її взаємозв’язок із макроекономічними та мікроекономічними показниками.
- •7. Система показників економічної ефективності в промисловості
- •8. Статистичні й динамічні показники рівня ефективності: тенденції рівня ефективності.
- •9. Типи розвитку промисловості та їх характеристика: екстенсивний розвиток, інтенсивний розвиток.
- •11. Моделювання розвитку промисловості за допомогою виробничих функцій: екстенсивний, інтенсивний, оптимальний розвиток.
- •12. Методичні принципи прогнозування розвитку промисловості.
- •13. Організаційна модель прогнозування зростання промислового виробництва.
- •14. Сутність структури промисловості: відтворювальні пропорції, галузева структура, регіональна структура, соціальна структура, зовнішньоекономічна структура промисловості.
- •15. Структурний ефект та його вимірювання в промисловості.
- •18. Критерії пріоритетності у структурній політиці.
- •16. Вплив структурних змін на динаміку виробничої функції.
- •17. Активна та пасивна стратегії структурної політики: напрями й методи активної структурної політики.
- •19.Нові організаційні форми структурної політики: бізнес-інкубатори, венчурні фірми, технопарки, технополіси.
- •20. Амортизаційні відрахування у системі джерел відтворення основного капіталу у промисловості України.
- •21.Методи амортизації та їх вплив на прискорення оборотності основного капіталу в промисловості.
- •22. Вплив прискореної амортизації на формування витрат у промисловості України.
- •23. Інвестиційно-інноваційне забезпечення оновлення основного капіталу промислових підприємств.
- •24. Принципи визначення пріоритетних сфер та об'єктів інвестування.
- •25. Податкове регулювання інвестиційної діяльності.
- •26. Бюджетне регулювання інвестиційної діяльності.
- •27. Грошово-кредитне регулювання інвестиційної діяльності.
- •28. Регулювання інвестиційної діяльності шляхом проведення амортизаційної політики
- •29. Шляхи активізації участі інвесторів у приватизації.
- •30. Шляхи активізації участі інвесторів в приватизації.
- •31. Регулювання інвестиційної діяльності за допомогою інструментів фондового ринку.
- •32. Експертиза інвестиційних проектів
- •33. Забезпечення захисту інвестицій
- •34. Залучення іноземних інвестицій та регулювання умов здійснення інвестицій за межі держави
- •35. 38. Інфраструктура інвестиційного ринку
- •39. Чинники та показники інвестиційної привабливості країни, галузі, регіону, підприємства.
- •43. Нарощення та дисконтування вартості інвестиційних доходів за складним процентом.
- •44. Майбутня та поточна вартість інвестицій при безперервному нарахуванні процентів
- •47.Інвестиційний цикл та його структура.
- •48.Чистий потік платежів як основа розрахунку економічної ефективності інвестиційних рішень.
- •49. Показники економічної ефективності: чистий приведений доход, внутрішня норма прибутку, коефіцієнт вигоди /витрат, період окупності. Взаємозв’язок показників економічної ефективності інвестицій.
- •51. Критерій та показники оцінки ефективності інвестиційної політики.
- •52. Вплив нтп на розвиток промисловості: статистичний та графічний аналіз.
- •53. Основні цілі, принципи та задачі державної нтп.
- •54. Організаційно-структурні засади державної науково-технічної політики
- •55. Прямі та непрямі методи реалізації науково-технічної політики.
- •56. Нові форми організаційних структур у науково-технічній сфері: бізнес-інкубатори, венчурні фірми, технопарки, технополіси.
- •57. Ефективність державної підтримки інноваційної діяльності.
- •58. Принципи та форми державної інноваційної політики.
- •59. Складові організаційно-економічного механізму
- •60. Методи державної інноваційної політики
- •61. Фінансово-кредитний механізм державного регулювання іноваційної діяльності
- •62. Сутність та особливості продукту інтелектуальної діяльності.
- •63. Класифікація об’ектів інтелектуальної власності та їх структура.
- •64. Об’єкти промислової власності.
- •65. Правова охорона інтелектаульної власності в механізмі реалізації державної інноваційної політики.
- •67. Форми трансферу інтелектуальної власності.
- •68. Методи обгрунтування доцільності операцій купівлі-продажу ліцензій.
- •69. Види ліцензійних платежів.
- •71. Необхідність та мета проведення оцінки об’єктів інтелектуальної власності.
- •72. Витратний підхід до оцінки об’єктів інтелектуальної власності.
- •73. Доходний підхід до оцінки об’єктів інтелектуальної власності.
- •74. Порвняльний підхід до оцінки об’єктів інтелектуальної власності.
- •77. Способи приватизації та їх застосування в промисловості.
- •78..Заходи щодо предприватизаційної підготовки підприємств в промисловості.
- •82. Напрями антимонопольної політики: демонополізація в промисловості, антимонопольне регулювання
- •37. Структура інвестиційного ринку в промисловості.
- •83. Подвійна роль світового банку: відкритість економіки і структурні диспропорції
- •84. Методи державної зовнішньоекономічної політики щодо промисловості
- •35. Традиційні джерела фінансування інвестицій: амортизація, прибуток, кредит.
- •66. Характеристика законодавчої бази правової охорони промислової власності в Україні.
- •35. Традиційні джерела фінансування інвестицій: амортизація, прибуток, кредит.
- •36. Нетрадиційні джерела фінансування інвестицій: акціонерний капітал, облігації, лізинг, інвестування на основі угоди про розподіл продукції.
- •23. Інвестиційно-інноваційне забезпечення оновлення основного капіталу промислових підприємств.
30. Шляхи активізації участі інвесторів в приватизації.
Регулювання участі інвесторів у приватизації здійснюється відповідно до Законів України «Про приватизацію майна державних підприємств», «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)», «Про приватизаційні папери», Державної програми приватизації на поточний рік, яка щорічно затверджується Верховною Радою, та іншими нормативними актами.
Перехід до грошового етапу приватизації забезпечили залучення більшого обсягу інвестицій, ніж у попередні роки. Головна мета грошової приватизації найпривабливіших підприємств вітчизняної економіки (об'єктів енергетики, нафтогазового комплексу, хімічної промисловості, металургії та машинобудування) полягає в появі ефективних власників, які спроможні здійснити необхідні капітальні вкладення та налагодити нормальний виробничий процес.
Ефективними засобами грошової приватизації є проведення аукціонів, комерційних і некомерційних конкурсів з продажу майна, яке перебуває в державній власності. Якщо аукціони та комерційні конкурси є способами залучення коштів до бюджету, а через перерозподіл бюджету інвестування їх у виробництво, то некомерційні конкурси проводяться з метою залучення інвестицій безпосередньо в підприємства, що продаються. За результатами некомерційного конкурсу покупець приватизованого підприємства (або пакета акцій) повинен не тільки сплатити його ціну, а й виконати умови конкурсу щодо інвестування виробництва. Такий механізм дає державі можливість впливати на напрями та обсяги інвестицій і контролювати їх здійснення.
Активізації участі інвесторів у приватизації можна досягти через жорсткий контроль щодо дотримання інвестиційних зобов'язань переможців інвестиційних конкурсів; створення для інвесторів найсприятливіших умов оподаткування; дальшого вдосконалення механізму запобігання невиконанню покупцями державного майна умов договорів купівлі-продажу; застосування способів ліквідації збиткових підприємств як юридичних осіб, з їх наступною реструктуризацією; залучення іноземних інвесторів до приватизації.
31. Регулювання інвестиційної діяльності за допомогою інструментів фондового ринку.
Правовою основою регулювання фондового ринку є закони України «Про цінні папери та фондову біржу» «Про господарські товариства» «Про банки та банківську діяльність» «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» Указ Президента «Про інвестиційні фонди та інвестиційні компанії». У ринковій економіці фондовий ринок є інструментом реалізації регулятивної функції закону попиту і пропозиції. Він створює ринковий механізм вільного переливання капіталів у найефективніші галузі гсоподарства. Фондовий ринок є сегментом, як грошового ринку, так і ринку капіталів, котрі також включають рух прямих банківських кредитів, перерозподіл грошових ресурсів, через страхову галузь, внутрішньофірмове кредитування тощо. За умов розвинутих ринкових відносин фондовий ринок функціонує у вигляді ринку цінних паперів.У процесі регулювання фондового ринку держава може застосовувати прямі та непрямі методи впливу на інвестиційну активність. До методів прямого впливу відносять:
1. емісію державних цінних паперів (ОВДП тощо). Держава є одним з основних емітентів цінних паперів і в такий спосіб вона впливає на встановлення котирувань на фондовому ринку.
2. Продаж пакетів акцій приватизованних підприємств. Держава визначає перелік пакетів акцій, які будуть запропонвані на продаж у першу чергу а встанволює їх початкову ринкову вартість. Так держава може впливати на пропозицію цінних паперів на ФР.
3. Створення системи захисту інвесторів від втрат через залучення до цієї сфери державних страх компаній та компаній зі змішаною формою власності
4. запобігання монополізації фондового ринку. Держава проводячи антимонопольну політику, запроваджує обмеження на володіння пакетами акцій, проводить реєстрацію, ліцензування та атестацію фінансових посередників. Створює умови для добросовісної конкуренції на фондовому ринку. Держава може здійснювати й непряме регулювання фондового ринку через податкову політику, регулювання грошової маси та обсягів кредитів, установлення облікової ставки та резервної норми, регулювання операцій з іноземними валютами, експортно-імпортні операції, операцій з іноземними ЦП.