18. Критерії пріоритетності у структурній політиці.

У формуванні активної структурної політики велику роль відіграє вибір пріоритетних напрямків у розвитку окремих галузей, видів виробництва, економічних районів.

При виборі пріоритетної галузі враховують критерії пріоритетності:

- експортний потенціал галузі;

- перспективи попиту на продукцію галузі на внутрішньому ринку;

- досягнення вищої індустріальної стадії розвитку;

- мінімізація залежності від імпорту сировини, енергії та зниження ресурсомісткості промислового виробництва у цілому;

- мінімізація дефіциту в торговельному балансі країни;

- розв’язання проблем зайнятості населення;

- вирішення екологічних проблем тощо.

Однак, зміни , які постійно відбуваються в умовах економічного розвитку, корегують перелік пріоритетів.

Згідно з Державною програмою заохочення іноземних інвестицій визнано, що пріоритетними сферами і галузями в Україні є: агропромисловий комплекс, легка промисловість, лісопромисловий комплекс, машинобудування, медична промисловість. металургійний комплекс, паливно-енергетичний комплекс, транспортна інфраструктура, зв’язок, хімічна та нафтохімічна промисловість, соціальна інфраструктура.

Світовий досвід засвідчує, що структурна політика, спрямована на рятування кризових галузей та виробництв, хоч і послаблює гостроту соціальних проблем, але водночас досить часто не сприяє піднесенню ефективності в них. Тому в останні роки більшість країн зосереджують свою увагу на прогресивних галузях, які забезпечують досягнення найкращих результатів за рахунок структурного ефекту.

16. Вплив структурних змін на динаміку виробничої функції.

Графічно подати вплив структурних зрушень на обсяг виробництва продукції можна за допомогою графіка виробничої функції за умов впливу технічного прогресу та спадної граничної продуктивності факторів виробництва праці (L) і капіталу (K) має вигляд поверхні пагорба, найбільша висота якого відповідає максимальному обсягу продукції. Якщо зробити зріз цього пагорба, то можна зауважити, що кожному варіанту співвідношення праці й капіталу відповідатимуть свої специфічні показники галузевої структури промисловості.

Графік 1. Вплив структурних змін на динаміку виробничої функції (ст.97 підручника, ст. 57 посібника)

Як відомо, графік виробничої функції за умов впливу технічного прогресу та спадної граничної продуктивності факторів виробниц­тва праці (L) та капіталу (К) має вигляд поверхні пагорба, найбільша висота якого відповідає максимальному обсягу продукції. Якщо зробити зріз цього пагорба, то можна зауважити, що кожному варіанту співвідношення праці й капіталу відповідатимуть специфічні показники галузевої структури промисловості.

На графіку на площині зрізу пагорба виробничої функції умовно зображена динаміка галузевої структури промисловості за допомогою зміни товщини „шарів”, кожен з яких відповідає питомій вазі будь-якої галузі (a_i N). Позначимо через a₁ питому вагу галузей, які визначають науково-технічний рівень продукції промисловості. Тоді, як видно з графіка, найбільші структурні зміни відповідають максимуму виробничої функції та певному співвідношенню витрат праці (L) та капіталу (K). Таким чином, пошук оптимального зростання промислового виробництва виконується за допомогою оптимального розподілу ресурсів між галузями, тобто зводиться до розрахунку оптимальної структури промисловості.