Іі блок «Теоретичні питання з тириметричного та фізико-хімічних методів аналізу».

1. Загальна характеристика титриметричного аналізу. Класифікація методів.

2. Вимоги до реакцій, що використовують у титриметричному аналізі.

3. Способи представлення концетрацій розчинів у титриметрії, обчислення еквівалентних мас у різних методах титриметричного аналізу. Закон еквівалентів, використання закону у титриметричних методах аналізу.

4. Титрування. Точка еквівалентності.

5. Стандарти та робочі розчини у титриметрії. Первинні і вторинні стандарти. Фіксанали.

6. Вимоги, що ставляться до первинних стандартів.

7. Способи титрування: пряме титрування; зворотне титрування; титрування замісника. Навести приклади.

8. Спосіб титрування методом окремих наважок та піпетування. Обчислення результатів аналізу у титриметричних методах.

9. Написати формули для розрахунку результатів прямого титрування, якщо концентрація робочого розчину виражена в одиницях: а) молярної концентрації еквівалента; б) титра; в) титра за визначуваною речовиною.

10. Криві титрування. З якою метою будують криві титрування? Стрибок титрування та точка еквівалентності.

11. Встановлення точки еквівалентності в титриметрії. Яка різниця між точкою еквівалентності і точкою кінця титрування?

12. Метод кислотно-основного титрування. Дайте його коротку характеристику.

13. Стандартні розчини, які використовують у методах кислотно-основного титрування. Первинні та вторинні стандарти методу.

14. Точка еквівалентності при титруванні кислот і основ. Побудова кривих титрування сильних, слабих кислот і основ.

15. Індикатори в методах кислотно-основного титрування. Вимоги до них.

16. Іонна та іонно-хромофорна теорія індикаторів.

17. Показник титрування та інтервал переходу забарвлення рН-індикатора.

18. Принцип вибору індикатора в кислотно-основному титруванні для встановлення кінцевої точки титрування.

19. Похибки протолітометричного титрування.

20. Види індикаторних похибок: гідроксонієва, гідроксидна.

21. Види індикаторних похибок: кислотна, основна.

22. Протолітометричне титрування в неводних середовищах.

23. Приклади визначення різних протолітів методами кислотно-основного титрування: сильні кислоти та сильні основи.

24. Приклади визначення різних протолітів методами кислотно-основного титрування: слабкі кислоти та слабкі основи.

25. Приклади визначення різних протолітів методами кислотно-основного титрування: амфоліти; солі.

26. Практичне застосування методу кислотно-основного титрування. Визначення тимчасової твердості води.

27. Метод окисно-відновного титрування.

28. Вимоги до окисно-відновних реакцій в редоксиметрії.

29. Класифікація методів окисно-відновного титрування.

30. Рівняння Нернста. Вплив різних чинників на величину редокс потенціалу.

31. Обчислення в методі редоксиметрії. Особливості визначення молярної маси еквівалента в окисно-відновних реакціях.

32. Криві титрування в методі редоксиметрії.

33. Індикатори методів редоксиметрії. Вимоги до них.

34. Принцип методу перманганатометрії.

35. Робочі розчини в перманганатометрії. Первинні стандарти методу, стандартизація розчинів калій перманганату.

36. Правила зберігання стандартного розчину KMnO₄. Причини зміни концентрація KMnO₄ при зберіганні.

37. Перманганатометричне визначення феруму.

38. Перманганатометричне визначення мангану (ІІ).

39. Перманганатометричне визначення нітритів.

40. Йодометрія. Первинні стандарти і робочі розчини в йодометрії. Особливості фіксації точки еквівалентності в йодометрії

41. Йодометричне визначення арсенітів.

42. Йодометричне визначення купруму.

43. Біхроматометрія (суть методу, титрант, індикатор, особливості визначення).

44. Броматометрія (робочі розчини, фіксування точки еквівалентності).

45. Використання комплексних сполук в аналізі.

46. Методи комплексонометричного титрування, принцип методів.

47. Криві титрування в комплексонометрії. Стрибок титрування. Які фактори впливають на його величину?

48. Металохромні індикатори в комплексонометрії.

49. Комплексонометричне визначення загальної твердості води.

50. Комплексонометричне визначення кальцію та магнію у сумісній присутності.

51. Комплексонометричне визначення алюмінію.

52. Комплексонометричне визначення феруму(ІІІ).

53. Загальна характеристика методів осадження. Вимоги до реакцій, які використовують у методах осадження.

54. Побудова кривих титрування в методі осадження.

55. Вплив розчинності сполук, концентрації реагентів і температури на характер кривих титрування методу осадження.

56. Фіксація точки еквівалентності в методах осадження. Застосування адсорбційних та специфічних індикаторів.

57. Аргентометрія: метод Мора.

58. Аргентометрія: метод Фаянса.

59. Аргентометрія: метод Фольгарда.

60. Меркурометрія (робочі розчини, фіксування точки еквівалентності).

61. Спектрофотометричний аналіз. Основні величини, що характеризують поглинання світла речовиною.

62. Спектр електромагнітного випромінювання, основні його характеристики (довжина хвилі, частота, хвильове число).

63. Основний закон світлопоглинання – закон Бугера-Ламберта-Бера його математичний і графічний вираз.

64. Причини відхилення від основного закону світлопоглинання.

65. Молярний коефіцієнт світлопоглинання, істинне та ефективне його значення.

66. Основні типи забарвлених сполук, які використовують у фотометричному методі аналізу.

67. Чинники, які впливають на вихід забарвленого продукту у спектрофотометричному аналізі.

68. Способи визначення концентрації речовини у спектрофотометрії. Дати коротку характеристику кожному із них.

69. Методи диференційної фотометрії.

70. Екстракційно-фотометричні методи аналізу.

71. Селектори та детектори у спектрофотометрах, їх призначення.

72. Визначення феруму фотометричним методом.

73. Полуменева фотометрія, теоретичні основи методу.

74. Види полуменевої фотометрії: атомно-адсорбційний та атомно-емісійний аналіз.

75. Полум’я та його характеристика.

76. Фізико-хімічні процеси в полум’ї.

77. Класифікація і загальна характеристика електрохімічних методів аналізу.

78. Потенціометрія. Теоретичні основи методу. Рівняння Нернста.

79. Пряма потенціометрія. Залежність електродного потенціалу від концентрації іону в розчині. Іонометрія.

80. Потенціометричне титрування. Його переваги над класичними титриметричними методами.

81. Класифікація і характеристика електродів.

82. Індикаторні електроди і електроди порівняння.

83. Електроди І-го і ІІ -го роду. Навести приклади.

84. Скляний електрод. Його будова та призначення. Можливості використання в хімічному аналізі.

85. Потенціометричне визначення рН.

86. Вольтамперометрія. Теоретичні основи.

87. Класична полярографія, рівняння Ільковича.

88. Ртутний крапельний електрод. Недоліки і переваги ртутного крапельного електрода над твердими електродами.

89. Вольтамперна крива та умови її одержання.

90. Рівняння полярографічної хвилі, графічна обробка полярографічної хвилі. Потенціал півхвилі, потенціал розкладу.

91. Дифузійний, міграційний та залишковий струми. Граничний дифузійний струм.

92. Роль фонового електроліту при полярографічному визначенні речовин. Вимоги до фонового електроліту.

93. Максимуми І та ІІ роду на поляризаційній криві. Способи їх усунення.

94. Якісний та кількісний полярографічний аналіз.

95. Кулонометрія. Закон Фарадея.

96. Кулонометричне титрування.

97. Електрогравіметрія.

98. Пряма кондуктометрія.

99. Кондуктометричне титрування.

100. Методи розділення та концентрування.

101. Екстракційні методи розділення та концентрування.

102. Константа розподілу, ступінь екстракції, фактор розділення, коефіцієнт концентрування.

103. Хроматографія, основні принципи методу.

104. Види хроматографії (іонообмінна, рідинна, розподільча, газорідинна).

105. Іонообмінна хроматографія.

106. Тонкошарова хроматографія.

107. Застосування хроматографічних методів у аналізі.