Питання на екзамен для студентів біологів-денників. І блок «Теоретичні питання по гомогенній та гетерогенній рівновазі; гравіметричний аналіз.»

1. Меторологічні характеристики методів аналізу – чутливість, селективність, точність і експресність.

2. Класифікація методів хімічного аналізу за величиною проби.

3. Класифікація методів аналізу за природою процесів: хімічні, фізико-хімічні і фізичні методи аналізу.

4. Прямі і непрямі методи аналізу. Абсолютні та відносні методи аналізу.

5. Аналітичний сигнал. Поріг виявлення, граничне розведення.

6. Характеристика аналітичних реакцій: чутливість і вибірковість (селективність). Способи підвищення чутливості і вибірковості реакцій.

7. Методи виявлення та ідентифікації речовин (зокрема іонів, функціональних груп тощо). Застосування реакцій утворення осадів, забарвлення сполук, виділення газів для ідентифікації речовин.

8. Порційний та систематичний якісний аналіз. Дати коротке визначення групового реагента. Перерахувати основні вимоги до групових реагентів в якісному аналізі.

9. Мікрокристалоскопічний, пірохімічний аналіз. Крапельний аналіз.

10. Основні вимоги до проби в аналізі. Відбір проб, їх обробка і зберігання.

11. Вибір методу аналізу. Вимоги до методу і методики.

12. Стан речовини в ідеальних та реальних системах. Сольватація, іонізація, дисоціація.

13. Теорія Дебая-Хюккеля розчинів електролітів. Загальна (аналітична) і рівноважна концентрації. Коефіцієнт активності.

14. Константи рівноваги: термодинамічна, реальна (концентраційна) та умовна константи рівноваги, зв’язок між ними.

15. Навести формули для визначення іонної сили розчину і коефіцієнтів активності іонів.

16. Коефіцієнт конкуруючої реакції. Навести формулу для розрахунку α(S^2-).

17. Для рівноважного процесу 2A + B ⇄ 3С навести формули для обчислення концентраційної і умовної констант рівноваг.

18. Протолітична теорія кислот та основ Бренстеда-Лоурі. Поняття про кислоти і основи.

19. Рівновага в системі кислота – спряжена основа – розчинник. Константи кислотності і основності.

20. Розчини амфолітів.

21. Кислотні та основні властивості розчинників. Автопротоліз. Константа автопротолізу.

22. Класифікація розчинників у стосунку до протона. Вплив природи розчинника на силу кислот і основ. Нівелююча і диференціююча дія розчинника.

23. Вивести формули для розрахунку рН розчинів сильних основ з урахуванням і без урахування міжіонної взаємодії.

24. Вивести формули для розрахунку рН розчинів сильних кислот з урахуванням і без урахування міжіонної взаємодії.

25. Навести формулу для розрахунку a(Н₃О⁺) і pН розчинів слабих кислот.

26. Написати формулу для розрахунку a(Н⁺) і pН розчинів слабих основ.

27. Вивести формули для розрахунку рН розведених розчинів сильних основ.

28. Вивести формули для розрахунку рН розведених розчинів сильних кислот.

29. Навести формулу для розрахунку pН розведених розчинів слабих кислот.

30. Написати формулу для розрахунку pН розведених розчинів слабих основ.

31. Як розрахувати рН суміші:

а) сильної і слабої кислоти;

б) двох сильних кислот;

с) двох слабих кислот;

32. Навести формулу для розрахунку рН розчинів амфолітів. Написати вирази цієї формули для амфолітів: NaHCO₃, Na₂HPO₄.

33. Буферні системи та їх принцип дії, типи буферних розчинів. Призначення буферних розчинів.

34. Вивести формулу для розрахунку рН буферних розчинів.

35. Буферна сила і буферна ємність. Навести формули для розрахунку буферної ємності.

36. Рівновага між твердою фазою та розчином. Розчинність електролітів.

37. Термодинамічна, концентраційна та умовна константи розчинності. Зв’язок цих констант між собою. Від яких чинників вони залежать?

38. Написати математичний вираз концентраційної константи розчинності для сполуки A_mB_n.

39. Молярна розчинність. Виведіть формулу для розрахунку розчинності осаду складу М_mА_n.

40. Вплив іонної сили на розчинність осаду. Явище солевого ефекту.

41. Вплив одноіменного іона на розчинність осаду.

42. Розчинність осадів у кислотах і лугах.

43. Вплив комплексоутворення на розчинність осадів.

44. Вплив окисно-відновних процесів на розчинність осадів.

45. Повнота осадження речовин.

46. Залежність структури осаду від його індивідуальних властивостей (розчинність, полярність молекул) та умов осадження (концентрації, іонної сили, рН, температури).

47. Умови утворення кристалічних осадів. Старіння осадів.

48. Аморфні осади та умови їх осадження.

49. Причини забруднення осаду.

50. Що таке сумісне осадження та післяосадження?

51. Ізоморфне осадження. Оклюзія.

52. Види співосадження. Використання співосадження для концентрування мікроелементів.

53. Фракційне осадження.

54. Перетворення одних малорозчинних сполук в інші. Навести приклади.

55. Гравіметричний аналіз.

56. Що таке фактор перерахунку? Навести приклад.

57. Неорганічні і органічні осаджувачі.

58. Осаджувана і вагова форми, вимоги до них.

59. Осадження, фільтрування і промивання осадів.

60. Гравіметричне визначення феруму.

61. Гравіметричне визначення кальцію.

62. Гравіметричного визначення сульфуру.

63. Гравіметричне визначення нікелю.

64. Гравіметричне визначення вологості грунту.

65. Суть гравіметричного аналізу за методом відгонки. Навести приклади.

66. Пептизація осаду. Як запобігти пептизації осадів Fe(OH)₃, AgCl при їх промиванні?