Реформування системи охорони здоров’я в фрн: тенденції останнього часу

Попри те, що система охорони здоров’я Німеччини по праву належить до числа найкращих у світі, вона, звичайно, має ряд проблем, зокрема:

• великий адміністративний апарат, наявність якого зумовлена системою складних розрахунків із лікувально-профілактичними закладами;

• складнощі з дотриманням принципу солідарності з демографічних причин: стрімке старіння населення, яке збільшує пропорційну кількість населення, що потребує медичної допомоги, а кількість працездатних громадян, які сплачують страхові внески, зменшується

• збереження недоліків ринкової моделі організації охорони здоров’я: зростання обсягів непотрібних медичних послуг; великі витрати на судово-правове регулювання взаємовідносин суб’єктів ринку медичних послуг;

• необмежена видача дозволів на приватну медичну практику;

• утримання занадто великих лікарень;

• збільшення вартості медичних послуг і фармацевтичних препаратів.

Причинами зростаючої вартості охорони здоров’я більшість аналітиків вважають кілька основних чинників.

По-перше, це старіння популяції, що зумовлює підвищене економічне навантаження на працездатне населення, збільшення кількості хронічних патологій, які потребують тривалого, отже, і дорогого лікування та підвищення частоти одночасного ураження декількох органів та систем.

По-друге, попри високий рівень економічного розвитку, серед німців досить багато безробітних, а так як тільки працююче населення робить внесок у лікувальні фонди, це негативно б’є по бюджеті останніх.

Важливим чинником зараз прийнято вважати ще й спрямованість попиту на нові медикаменти і технології. Попри те, що у Європі, на відміну від Сполучених Штатів Америки, охорона здоров’я є менш прибутковою індустрією, навіть тут ринкова економіка взяла своє, і всюдисуща реклама змушує витрачати чималі кошти як окремих особистостей, так і загалом. З року в рік затверджуються нові клінічні рекомендації, що включають дедалі досконаліші медичне устаткування і препарати, вартість яких обчислюється багатьма мільярдами.

Останнім часом організатори охорони здоров’я в усьому світі стали приділяти більше уваги злагодженості роботи амбулаторних і госпітальних ланок ланцюга надання медичної допомоги. За даними німецьких джерел, зростання витрат за організацію лікування значним чином пов’язані з поганою координацією дій стаціонарних і амбулаторних установ.

Останнім у списку чинників, які мають найбільший вплив на збільшення вартості охорони здоров’я, стоїть конкуренція між лікувально-профілактичними установами.

Аби спробувати вирішити ці проблеми, було прийнято Акт про реформування охорони здоров’я (АРЗ), який набув чинності 1 січня 2004 року. Передбачені ним заходи вже 2004 року викликали зниження загальних медичних витрат за 9,9 мільярда євро, а надані мають зменшити вартість охорони здоров’я не менше, ніж на 23 мільярди євро щорічно.

Загальні засади АРЗ можна охарактеризувати кількома основними нововведеннями:

1. Створення Інституту якості та економічної ефективності охорони здоров’я (Institut fur Qualitat und Wirtschaftlichkeit im Gesundheitswesen, IQWiG), який виконує аналіз терапевтичного впливу препаратів (а не визначає співвідношення ціна/якість, як раніше планувалося) і створює клінічні рекомендації із лікування конкретних захворювань. До того ж, ця установа займається дослідженням, описом і оцінкою сучасної медичної науки й медичних втручань за певних патологій, публікує наукові праці і звіти з питань якості і фінансової раціональності послуг, наданих системою ГОС, з урахуванням особливих чинників (віку, статі пацієнтів та інших обставин). IQWiG також відповідає за надання населенню загальної інформації про ефективність та якість роботи галузі.

2. Додаткові платежі: запровадження 10% додаткових платежів за лікарські препарати (мінімум 5 і максимум 10 євро за упаковку); підвищення вартості перебування на стаціонарі – з 9 євро щодня протягом максимум 14 днів, до 10 євро щодня у період до 28 днів; призначення фіксованої ставки 10 євро за кожну амбулаторну консультацію лікаря загальної практики чи спеціаліста (крім випадків направлення на консультацію терапевтом), і навіть за звернення до відділення невідкладної допомоги. Пацієнти, що завжди спочатку звертаються до лікаря широкого профілю і лише за його направленням – до спеціаліста, мають право платити єдиний квартальний внесок у розмірі 10 євро. Хворі, молодші 18-ти років, звільняються від усіх додаткових платежів. За попередніми підрахунками подібні нововведення дозволять щороку заощаджувати близько 3,3 мільярдів євро.

3. Надання лікарням (стаціонарам) права надавати амбулаторні послуги. До таких ситуацій відносяться необхідність надання високоспеціалізованих медичних послуг, наприклад, хворим із рідкими захворюваннями і патологіями з особливим перебігом. Практичне застосування таке нововведення знайде у сфері лікування онкологічних станів, гострої ревматичної лихоманки, ВІЛ/СНІДу, гемофілії, розсіяного склерозу, судомних станів і вираженої серцевої недостатності.

4. Запровадження нових типів електронної картки пацієнта (з початку 2006 року). Кожна з 80 мільйонів карток, виданих всім громадянам Німеччини, містить фотографію власника й адміністративну інформацію, і навіть медичні дані пацієнта, що дозволить уникнути повторного проведення одних і тих же досліджень, що поліпшить співпрацю між лікарнями, лікарями та інші медичними працівниками. Надалі заплановане запровадження електронної форми рецептів, записуваних на картку пацієнта, що, на думку експертів, призведе до підвищення ефективності системи та до щорічної економії близько 1 мільярда євро. У цілому, нині нові технології дозволять об’єднати 350 тисяч лікарів, 22 тисячі провізорів, 2 тисячі лікарень, 300 лікувальних фондів і 700 мільйонів рецептів в єдину інтегральну структуру.

5. Післядипломна освіта: для підвищення стандартів надання медичних послуг все лікарі, що задіяні у ГОС, мають працювати в системі постійного медичної освіти. Лікарі, які відмовилися проходити курси підвищення кваліфікації, зобов’язуються заплатити штраф, а окремих випадках можуть бути позбавлені ліцензії. Визначення типу навчання і академічних баз проводиться Регіональними асоціаціями.

З початку 2009 року реформа системи охорони здоров’я Німеччини вступила в нову фазу. Створений державний фонд охорони здоров’я, в який будуть надходити кошти з медичних страхових внесків. Ці внески будуть розподіляти по медичних страхових компаніях відповідно до запропонованого ними обсягу послуг. Про складнощі системи розрахунків сперечаються експерти і політики, а урядова коаліція вже планує наступний щабель реформи.

Всі попередні реформи ставили собі за мету зниження витрат на охорону здоров’я. І створений державний фонд повинен сприяти розвитку здорової конкуренції між страховими компаніями.

Але, на думку співробітника Німецького інституту економічних досліджень в Кельні Йохена Пімперца (Jochen Pimpertz), сам по собі фонд не здатний змінити ситуацію докорінно. «Одна з причин – у тому, що пацієнти не усвідомлюють вартості медичного обслуговування. З їхньої зарплати автоматично відраховують частину медичного страхового податку, і у людей зникає потреба цікавитися, на що конкретно витрачаються відраховані ними кошти», – вважає експерт. Тільки пацієнти з приватними медичними страховками знають, скільки коштує їх медичне обслуговування: за кожен візит до лікаря вони отримують рахунок, який відправляють для погашення в свою медичну страхову компанію. Переважній же частині пацієнтів, яка платить внески до державної страховки, невідомо, як розраховується з лікарями їх медична страхова компанія.

Експерти вважають, що німецька система охорони здоров’я ще довго буде обговорюватися на політичних форумах різних рівнів, бо медичне обслуговування продовжує дорожчати, а пацієнтів, які поповнюють податками медичні каси, в силу демографічних причин стає все менше, і під загрозою знаходиться принцип соціальної солідарності в сфері охорони здоров’я.

Система надання медичної допомоги в Німеччині продовжує розвиватися, і те, що сьогодні описується, як останнє досягнення, завтра стане морально застарілим, поступаючись місцем наступним новинкам. І хоч якими будуть політичні та соціальні умови, німецька медицина має всі підстави те що, щоб і далі займати поважне місце серед лідерів світового охорони здоров’я.