Національний медичний університет імені о. О. Богомольця

Кафедра організації охорони здоров’я та соціальної медицини

Завідувач кафедри:  д. м. н., проф. Т. С. Грузєва

Викладач: к. м. н., доц. О. А. Полянський

Індивідуальна робота на тему:

Система охорони здоров’я німеччини

Виконала

студентка 25-ї групи, V-го курсу

2-го медичного факультету

О. В. Галайдюк

Київ 2015

ЗМІСТ

1 Вступ. Фінансування системи охорони здоров’я. с. 3-4

2 Система медичного страхування. с. 4-8

3 Лікувальні установи. Особливості функціонування

та надання ними медичної допомоги. с. 8-11

4 Медикаментозне забезпечення. с.11-12

5 Оплата праці лікарів. с. 12-14

6 Реформування системи охорони здоров’я в ФРН:

тенденції останнього часу. с. 14-17

7 Підсумки. с.17-18

8 Список джерел. с.19

ВСТУП

Система охорони здоров’я Федеративної Республіки Німеччини побудована на принципах солідарності, рівного доступу і самоврядування. Останній із цих принципів реалізується на федеральному рівні у вигляді Книги соціальних законів. Держава створює інфраструктуру нормативно-правових актів і нових послуг, у межах яких діють місцеві представники (лікувальні фонди, асоціації лікарів і асоціації лікувально-профілактичних установ). З цього випливає, що уряд не бере особистої участі в організації медичної допомоги, але контролює відповідність дій лікувальних фондів та інших організацій відносно чинного законодавства, тобто Книги соціальних законів. Що ж до моніторингу лікарняної інфраструктури, то він проводиться місцевою владою адміністративно-територіальних одиниць (земель).

Мінімальний гарантований обсяг медичної допомоги на випадок хвороби обумовлюється державою. Медичний поліс має включати амбулаторне та стаціонарне лікування, надання лікарських, лікувальних, допоміжних засобів, перелік стоматологічних послуг та реабілітацію на випадок тяжких захворювань або інвалідності.

Німеччина має один з найвищих рівнів витрат на охорону здоров’я у світі. Наприклад, на надання медичної допомоги населенню ця країна лише 2001 року витратила 222 мільярди євро ($251 мільярд), що становить близько 10,7% ВВП. Спостерігається стабільна тенденція до підвищення цієї суми.

Фінансування системи охорони здоров’я Німеччини відбувається за рахунок таких складових:

• внесків у фонди медичного страхування;

• державних коштів, які складаються з бюджетів різних рівнів;

• коштів приватного добровільного медичного страхування;

• коштів громадян.

Об’єктом ринку медичних послуг є лікарняні каси. В країні існують лікарняні каси двох видів:

o загальна лікарняна каса міста або регіону, якою користуються робітники, службовці, студенти, безробітні та пенсіонери, заробітна плата або пенсія яких не менша мінімуму, який періодично переглядається;

o лікарняні фахові каси (ерзац-каси) – для працівників різних галузей народного господарства (наприклад, морська лікарняна каса об’єднує працівників морського транспорту, федеративна гірнича каса – працюючих у гірничодобувній промисловості) та службовців.

Контроль та управління за діяльністю лікарняних кас здійснює урядове агентство.

Щороку лікарняна каса укладає угоду з надавачем медичних послуг:

o лікувально-профілактичним закладом;

o об'єднанням касових лікарів;

o лікарем-спеціалістом.

Надавач медичних послуг один раз на квартал виставляє рахунок лікарняній касі за всі види лікувальних та діагностичних послуг. Окремий розрахунок проводиться за кожного пацієнта та за кожну послугу, яка надавалася. Суворо обумовлюється перелік медичних послуг та їхня кількість, що можуть надаватись пацієнтові безкоштовно. Пацієнт сплачує всі додаткові послуги та поліпшений медичний сервіс.