2.2. Режисерський задум Надзавдання

Показати, що ворожнеча та війна заради особистого збагачення ніколи не приводить до хороших наслідків.

Зло породжує ще більше зло.

Наскрізна дія

Пошук способів примирення, та порозуміння ворожуючих фкракцій на основі кохання головних героїв.

Щира душа Покахонтас та дослідницький дух пригод Джона зустрілись, та між ними зародилася симпатія, яка підштовхнула головних героїв саме на пізнання, викликала бажання зрозуміти одне одного. Ця маленька іскра між чаловіком та жінкою поклала початок діям, які в майбутньому врятували сотні життів. Бо через велике бажання бути разом та жити в мирі Джон та Покахонтас намагалися переконати своїх не розпочинати війну, та саме палке кохання Покахонтас підштовхнуло її піти на те, щоб ціною свого життя захистити коханого. Цей вчинок поклав основу мирові між англійцями та індіанцями, та обидві сторони зрозуміли, що насправді ця війна нікому не потрібна і нічого не вирішить.

Жанр

Історична драма

Дра́ма (грец. drama — дія) — п'єса соціального, історичного чи побутового характеру з гострим конфліктом, який розвивається в постійній напрузі. Герої — переважно звичайні люди. Автор прагне розкрити їх психологію, дослідити еволюцію характерів, мотивацію вчинків і дій.

Її зародження можна помітити в драматургії античності (трагедії Есхіла, Софокла, Евріпіда у Стародавній Греції). Проте частиналітературознавців вважає, що драма як окремий жанр виникла лише у XVIII столітті, витіснивши трагедію.

Теоретиками драми були Л.-С. Мерсьє, Д. Дідро та Ґ.-Е. Лессінґ, які обґрунтували її специфіку та значення для розвитку літератури і театру. 

Драма – зображення людини в дії, у конфлікті, у розмові.

Особливості драматичних творів:

• зображення людини через її вчинки, поведінку, висловлювання4

• рушій дії – гострий конфлікт;

• відтворення подій як живого процесу, що протікає в даний момент4

• діалогічний виклад художнього матеріалу4

• поділ тексту на дії, картини, яви;

• наявність ремарок;

• призначення твору для вистави на сцені;

• прозова форма (зрідка – віршова).

Драма як жанр.

Особливості:

—         художнє відтворення подій повсякденного, громадського чи побутового життя (переважно сучасного письменникові);

—         зображення людського горя й страждань без трагедійного загострення;

—         викриття й засудження негативних соціальних і побутових явищ та недоліків у характері персонажів без комедійного загострення;

—         закінчення твору благополучне або нещасливе для головного героя;

—         діалогічний спосіб викладу художнього матеріалу;

—         прозова форма (рідше – віршова);

—         обсяг середній.

Історична драма – відтворення важливих для народу історичних подій.

Головними героями завжди виступають видатні історичні  особи. Сюжет будується на документальних фактах, художній вимисел допомагає “оживити” картини минулого життя. Письменник має право робити деякі відступи, перестановки подій, але це не повинно викривляти історичної правди.

Сценарій вистави «Покахонтас» написаний на основі історичних подій.

У 1607 році Покахонтас врятувала англійського капітана Джона Сміта від смерті (він був захоплений індіанцями під час пошуків джерел прожитку для Джеймстауна - колонії в Чесапікській затоці). За легендою, коли індіанці збиралися роздробити Сміту череп, вона закрила його голову своєю. Інші не посміли нашкодити дочці вождя.

Пізніше, одружившись з поселенця Джона Рольфа, гарантувала мирне співіснування між індійцями і колоністами. У 1616 р Покахонтас переїхала з чоловіком до Англії. В Англії вона стала знаменитістю, була навіть представлена до двору.

Ці історичні факти були вичитані з щоденників Джона Сміта.