- •Господарські відносини: поняття, види, розмежування з іншими видами відносин.
- •Учасники відносин в сфері господарювання.
- •Джерела господарського права. Напрями вдосконалення господарського законодавства
- •4. Підприємницька діяльність: поняття, принципи, форми здійснення.
- •5. Некомерційне господарювання: поняття, організаційно-правові форми здійснення.
- •Організація та управління господарською діяльністю.
- •7. Державна політика у сфері господарювання.
- •8. Правове регулювання ліцензування та патентування господарської діяльності
- •Хто повинен його був придбавати?
- •9. Суб’єкти господарювання: поняття, ознаки та види
- •10. Загальні засади створення та припинення діяльності суб’єкта господарювання.
- •Поняття, види та організаційно-правові форми підприємств.
- •Організаційна структура та управління підприємством.
- •Правовий статус фізичної особи-підприємця.
- •Поняття, ознаки та види господарських організацій.
- •Правове становище комунальних підприємств.
- •22. Господарські об’єднання: поняття, ознаки, види.
- •23. Господарські зобов’язання: поняття, види, підстави виникнення.
- •24. Виконання господарських зобов`язань. Забезпечення виконання господарських зобов`язань.
- •25. Господарські договори: поняття, види, функції, критерії відмежування від цивільних договорів.
- •26. Зміст та форма господарського договору.
- •27. Порядок та способи укладення господарських договорів, їх виконання (виконання – див. 24).
- •28. Майно у сфері господарювання: поняття, види, джерела формування.
- •29. Правові титули майна суб’єктів господарювання.
- •30. Склад майна, що використовується у сфері господарювання.
- •Правове становище товариств з обмеженою та додатковою відповідальністю.
- •32. Корпоративні відносини: поняття, правова природа
- •33. Господарсько-правова відповідальність: поняття, ознаки, підстави, функції.
- •34. Оперативно-господарські санкції.
- •36. Відшкодування збитків у сфері господарювання.
- •37. Адміністративно-господарські санкції.
- •38. Поняття економічної конкуренції та монополізму, види монополій.
- •39. Поняття та види порушень антимонопольно-конкурентного законодавства.
- •40. Недобросовісна конкуренція: поняття, види, відповідальність.
- •Зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку: поняття та прояви.
- •Антиконкурентні узгоджені дії та контроль за концентрацією суб'єктів господарювання.
- •Поняття та ознаки банкрутства. Підстави порушення провадження у справі про банкрутство.
- •Учасники провадження у справі про банкрутство.
- •Стадії провадження у справах про банкрутство.
- •Правовий статус арбітражного керуючого.
- •Процедура розпорядження майном боржника у справі про банкрутство.
- •Ліквідаційна процедура у справах про банкрутство.
- •Мирова угода у справі про банкрутство.
- •52. Біржова торгівля: засади правового регулювання, види бірж, основи їх правового статусу.
- •53.Правове становище товарної біржі.
- •54.Правове становище фондової біржі.
- •55.Поняття та види професійної діяльності з торгівлі цінними паперами.
- •56. Зовнішньоекономічна діяльність: поняття, види, суб’єкти.
- •57. Поняття інвестицій та інвестиційної діяльності.
- •58. Правове становище підприємства з іноземними інвестиціями.
- •59. Правове регулювання оренди та лізингу у сфері господарювання.
- •60. Способи захисту прав суб`єктів господарювання.
- •Прокурор у господарському процесі.
- •Докази в господарському процесі: поняття та види.
- •Запобіжні заходи в господарському судочинстві
- •Судові витрати: склад, оплата, розподіл
- •Процесуальні строки.
- •Подання позову до господарського суду
- •Порушення провадження у справі та підготовка матеріалів до розгляду у першій інстанції.
- •Забезпечення позову.
- •Вирішення господарських спорів у першій інстанції.
- •80. Вирішення господарських спорів в першій інстанції
- •81. Права гс щодо прийняття рішення.
- •82. Рішення гс: порядок прийняття, зміст, набрання законної сили.
- •83. Оскарження ухвал гс
- •84. Перегляд судових рішень в апеляційному порядку
- •85. Оскарження судових рішень в касаційному порядку
- •86. Перегляд судових рішень всу
- •87. Перегляд рішення, ухвали, постанови гс за нововиявленими обставинами
- •88. Провадження у справах за участю іноземних суб’єктів господарювання.
- •89. Виконання рішення, ухвали, постанови гс
- •90. Провадження у справах про оскарження рішень третейських судів та про видачу виконавчих документів на примусове виконання рішень третейських судів.
Антиконкурентні узгоджені дії та контроль за концентрацією суб'єктів господарювання.
Відповідно до ст. 6 ЗУ «Про захист економічної конкуренції» антиконкурентними узгодженими діями є узгоджені дії, які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції.
Антиконкурентними узгодженими діями, зокрема, визнаються узгоджені дії, які стосуються:
1) встановлення цін чи інших умов придбання або реалізації товарів;
2) обмеження виробництва, ринків товарів, техніко-технологічного розвитку, інвестицій або встановлення контролю над ними;
3) розподілу ринків чи джерел постачання за територіальним принципом, асортиментом товарів, обсягом їх реалізації чи придбання, за колом продавців, покупців або споживачів чи за іншими ознаками;
4) спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів;
5) усунення з ринку або обмеження доступу на ринок (вихід з ринку) інших суб'єктів господарювання, покупців, продавців;
6) застосування різних умов до рівнозначних угод з іншими суб'єктами господарювання, що ставить останніх у невигідне становище в конкуренції;
7) укладення угод за умови прийняття іншими суб'єктами господарювання додаткових зобов'язань, які за своїм змістом або згідно з торговими та іншими чесними звичаями в підприємницькій діяльності не стосуються предмета цих угод;
8) суттєвого обмеження конкурентоспроможності інших суб'єктів господарювання на ринку без об'єктивно виправданих на те причин.
Антиконкурентними узгодженими діями вважається також вчинення суб'єктами господарювання схожих дій (бездіяльності) на ринку товару, які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції у разі, якщо аналіз ситуації на ринку товару спростовує наявність об'єктивних причин для вчинення таких дій (бездіяльності).
З метою запобігання монополізації товарних ринків, зловживання монопольним (домінуючим) становищем, обмеження конкуренції органи Антимонопольного комітету України здійснюють державний контроль за концентрацією суб'єктів господарювання.
Концентрація може бути здійснена лише за умови попереднього отримання дозволу Антимонопольного комітету України чи адміністративної колегії Антимонопольного комітету України:
1) коли сукупна вартість активів або сукупний обсяг реалізації товарів учасників концентрації, з урахуванням відносин контролю, за останній фінансовий рік, у тому числі за кордоном, перевищує суму, еквівалентну 12 мільйонам євро, визначену за офіційним валютним курсом, встановленим Національним банком України, що діяв в останній день фінансового року, і при цьому: вартість (сукупна вартість) активів або обсяг (сукупний обсяг) реалізації товарів, у тому числі за кордоном, не менш як у двох учасників концентрації, з урахуванням відносин контролю, перевищує суму, еквівалентну 1 мільйону євро, визначену за курсом Національного банку України, що діяв в останній день фінансового року у кожного, та вартість (сукупна вартість) активів або обсяг (сукупний обсяг) реалізації товарів в Україні хоча б одного учасника концентрації, з урахуванням відносин контролю, перевищує суму, еквівалентну 1 мільйону євро, визначену за курсом Національного банку України, що діяв в останній день фінансового року;
2) незалежно від сукупної вартості активів або сукупного обсягу реалізації товарів учасників концентрації, коли: частка на певному ринку товару будь-якого учасника концентрації або сукупна частка учасників концентрації, з урахуванням відносин контролю, перевищує 35 відсотків, та концентрація відбувається на цьому чи суміжному з ним ринку товару.
Антимонопольний комітет України чи адміністративна колегія Антимонопольного комітету України надають дозвіл на концентрацію у разі, якщо вона не призводить до монополізації чи суттєвого обмеження конкуренції на всьому ринку чи в значній його частині.
Кабінет Міністрів України може дозволити концентрацію, на здійснення якої Антимонопольний комітет України не надав дозволу як на таку, що не відповідає умовам закону, якщо позитивний ефект для суспільних інтересів зазначеної концентрації переважає негативні наслідки обмеження конкуренції.
