Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Шпора загальна Дек.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
1.19 Mб
Скачать
  1. Господарські відносини: поняття, види, розмежування з іншими видами відносин.

  2. Учасники відносин в сфері господарювання.

  3. Джерела господарського права. Напрями вдосконалення господарського законодавства.

  4. Підприємницька діяльність: поняття, принципи, форми здійснення.

  5. Некомерційне господарювання: поняття, організаційно-правові форми здійснення.

  6. Організація та управління господарською діяльністю.

  7. Державна політика у сфері господарювання.

  8. Правове регулювання ліцензування та патентування господарської діяльності.

  9. Суб’єкти господарювання: поняття, ознаки та види.

  10. Загальні засади створення та припинення діяльності суб’єкта господарювання.

  1. Господарські відносини: поняття, види, розмежування з іншими видами відносин.

Ст. 1 Господарського кодексу України (далі - ГК) визначає основні засади господарювання в Україні та декларує, що господарськими є відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання.

Цікавою є класифікація господарських правовідносин, запропонована І. В. Булгаковою. На її думку, господарські відносини розподіляють на господарсько-виробничі, організаційно-господарські та внутрішньогосподарські; за характером правовідносин - на відносини щодо безпосереднього здійснення господарської діяльності і щодо керівництва господарською діяльністю; за взаємним станом сторін господарські відносини поділяють на горизонтальні та вертикальні; за сферою дії - на внутрішньогосподарські і міжгосподарські, а також за галузями народного господарства, в яких ці відносини виникають1. Зазначена класифікація, на нашу думку, доповнює наведені класифікації. Поділ господарських відносин на господарсько-виробничі, організаційно-господарські та внутрішньогосподарські, як вважає В. С. Мартем'янов, має внутрішньогалузеве значення, а якщо ж розглядати господарські правовідносини в механізмі господарсько-правового регулювання за критерієм персоніфікації зобов'язаної сторони, то вони можуть бути поділені на: абсолютні речові; абсолютно-відносні; абсолютні господарські правовідносини з ведення власної господарської діяльності; відносні зобов'язальні; немайнові абсолютні господарські правовідносини2. Зазначену точку зору в цілому також підтримують В. К. Мамутов, Г. Л. Знаменський та В. В. Хахулін3. Проте, як стверджує О. А. Беляневич, у нових умовах господарювання зберігають теоретичну і практичну цінність твердження про те, що: орган господарського керівництва попри владні повноваження щодо підприємства не може на свій розсуд і своєю владою встановити господарсько-управлінське зобов'язання, оскільки такі випадки чітко обмежені законодавством; юридична підпорядкованість сама по собі не свідчить про господарсько-управлінський характер правовідносин, для цього необхідним є особливий характер об'єкта та зміст правовідносин.

За становищем щодо один одного розрізняють: горизонтальні відносини (учасники відносин рівноправні); вертикальні (один із учасників - орган господарського керівництва, у т. ч. власник майна).

За галузями економіки і сферами управління, у яких вони виникають: промисловості, галузі транспорту, капітального будівництва тощо.

За критерієм сфери економіки, в якій виникають господарські правовідносини: державна, комунальна, приватна, а також окремі специфічні види господарських відносин, що виникають у кожному секторі економіки.

Відмежування господарського права від інших галузей права здійснюється за предметною ознакою, тобто у порівнянні предмета правового регулювання з предметами, які притаманні кожній окремій галузі права.

Так, відповідно до ст. 4 ГК України, у сфері господарювання можуть виникати відносини, що не мають усіх ознак господарських правовідносин і не є предметом регулювання господарського законодавства. До них належать: 1) майнові та особисті немайнові відносини, що регулюються Цивільним кодексом України (далі - ЦК); 2) земельні, гірничі, лісові та водні відносини, відносини щодо використання й охорони рослинного і тваринного світу, територій та об'єктів природно-заповідного фонду, атмосферного повітря; 3) трудові відносини; 4) фінансові відносини за участю суб'єктів господарювання, що виникають у процесі формування та контролю виконання бюджетів усіх рівнів; 5) адміністративні та інші відносини управління за участю суб'єктів господарювання, в яких орган державної влади або місцевого самоврядування не є суб'єктом, наділеним господарською компетенцією і безпосередньо не здійснює організаційно-господарських повноважень щодо суб'єкта господарювання.

При цьому особливості регулювання майнових відносин суб'єктів господарювання визначаються ГК України.

Крім того, до господарських відносин, що виникають із торговельного мореплавства і не врегульовані Кодексом торговельного мореплавства України, застосовуються правила ГК України.

Необхідно відзначити, що серед перелічених відносин найбільш проблемним є розмежування предмета правового регулювання цивільного та господарського законодавства, що пов'язано із низкою майнових відносин, які регулюються ГК та ЦК України, зокрема, це питання правового становища господарських товариств, окремих видів договірних зобов'язань під час здійснення господарської діяльності підприємницькими товариствами та фізичними особами-підприємцями тощо.

Усі інші види відносин за своєю предметною ознакою мають достатньо різнорідних ознак та регулюються іншим спеціальним законодавством.

Земельні, гірничі, лісові та водні відносини, відносини щодо використання й охорони рослинного і тваринного світу, територій та об'єктів природно-заповідного фонду, атмосферного повітря врегульовані Земельним, Лісовим, Водним кодексами України, законами України "Про надра", "Про охорону природного навколишнього середовища", "Про тваринний світ", "Про рослинний світ", "Про природно-заповідний фонд України", "Про охорону атмосферного повітря" тощо.

Трудові відносини врегульовано Кодексом законів про працю України. При цьому господарське право відрізняється від трудового тим, що впливає не на відносини окремих осіб, які найняті на роботу та підкорені в силу цього правилам внутрішнього розпорядку та іншим відносинам найму, а на господарські відносини суб'єкта господарювання в цілому. Фінансові відносини регулюються Бюджетним кодексом України. Адміністративні та інші відносини управління регулюються Кодексом України про адміністративні правопорушення, а також законами України: "Про місцеві державні адміністрації", "Про місцеве самоврядування в Україні", "Про міліцію" тощо. При цьому до предмета адміністративного права віднесено виконавчо-розпорядчу діяльність органів влади.

Крім того, відповідно до Закону України "Про особисте селянське господарство" елементи господарських відносин мають місце в діяльності особистих селянських господарств, у ході реалізації надлишків сільськогосподарської продукції та надання послуг зеленого туризму. За змістом ст. 8 Закону України "Про народні художні промисли" виробництво майстром художніх виробів декоративно-вжиткового призначення належить до суміжної діяльності з господарюванням.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]