Завдання до виконання практичної роботи

1. Ознайомитися з теоретичними відомостями та правилами ТБ при роботі з ручним інструментом.

2. Вибрати відповідну пилку відносно напрямку різання нею.

3. Провести операцію різання деревини та визначити залежність виду пилки від напрямку волокон оброблюваної деревини.

4. Скласти звіт виконання практичної роботи в зошит.

Практичне заняття №8

Тема. Визначення впливу величини швидкості різання на величину питомої роботи різання.

Мета. Навчитись визначати швидкість різання деревини в залежності від величини питомої роботи різання.

Студенти повинні знати:

1. способи визначення величину питомої роботи різання;

2. основні способи пиляння деревини;

3. підготовку та налаштування інструменти до роботи.

Студенти повинні вміти:

1. різати деревину ручними ріжучими інструментами та на деревообробних верстатах;

2. визначати швидкість обробки пиломатеріалів;

3. готувати різні види пилок до роботи (загострювати, налаштовувати тощо).

Обладнання і матеріали. Ручні ріжучі інструменти. Пилки з зубами різноманітних профілів. Пиломатеріали.

Література. Л.О. Пивоваров та ін. Основи обробки деревини і пластмас. – К.: Рад. школа, 1979. – С.109-110.

Короткі теоретичні відомості

Швидкістю різання називається швидкість переміщення рі­зальної кромки різця в процесі зрізування стружки. Швидкістю подачі — швидкість, з якою переміщується заготовка відносно нерухомої точки різця, або різець відносно заготовки.

Для обертових різців швидкість різання визначається як лі­нійна швидкість точки на різальній кромці різця і виражається формулою

де D — діаметр кола, що описується точкою на різальній кром­ці різця, в метрах; п — кількість обертів різця за хвилину.

Швидкість різання на сучасних деревообробних верстатах досягає 120 м/с а швидкість подачі —150 м/хв.

Різання відбувається під дією сили, з, якою різець долає опір деревини. Ця сила називається силою різання. Сила різан­ня залежить від багатьох факторів, і тому абсолютне значення її не може бути характеристикою ні властивостей оброблюва­ної деревини, ні якості різального інструмента. Щодо цього більш універсальним параметром процесу різання є питома си­ла різання: відношення сили різання в ньотонах до площі поперечного перерізу стружки в квадратних метрах.

Отже, питома сила різання виражається рівністю

де Р — сила різання, Н; f — площа поперечного перерізу струж­ки в м²(f=bh); Питома сила різання залежить від кута загострення різця, кута різання, породи оброблюваної деревини, її характеру та вологості, напряму різання, виду роботи й затупленості різця. Коли кут загострення різця зменшити, сила різання зменшить­ся, але при цьому зменшиться й міцність різця. Лезо порівняно швидко затуплюється і навіть викришується, що призводить до частих переточувань і втрат часу. Доцільно загострювати різці під кутом β = 20—30°. Щоб зменшити тертя задньої грані різця об деревину, задній кут α роблять близько 10°. При цьому кут різання становить δ = 30—40°.

Чим твердіша деревина, тим більша сила різання потрібна для її обробки. Якщо питому силу різання сосни прийняти за одиницю, то за тих самих умов сила різання осики й липи становитиме 0,8, ялини ~ 0,9—1,0, модрини— 1,1, берези—1,2—1,3, бука — 1,3—1,5, дуба - 1,5— 1,6, ясена — 1,5—2,0. Щоб різати сучкувату, косошару й завилькувату деревину, потрібні значно більші зусилля, ніж для різання чистої і прямошарої. Підвищення вологості деревини знижує її опірність, відповідно знижується й питома сила різання. Якщо питому силу різання, деревини вологістю 15% прийняти за одиницю, то питома сила різання свіжозрубаної деревини тієї самої породи становитиме 0,9.

Вище вже зазначалося, що в різних напрямах деревина має різну опірність різанню, відповідно до цього й питома сила рі­зання буде різною. Найменші значення питома сила різання матиме, якщо різати поперек волокон, і найбільші — в торець.

Під видом виконуваної роботи мається на увазі форма по­верхні різання. Питома сила різання площини буде меншою; ніж у випадку, коли поверхня фасонна.

У процесі роботи лезо різця поступово притуплюється, і рі­зець вже не перерізує волокна деревини, а мне й рве їх, на що потрібні додаткові зусилля. І поверхня різання стає нечистою, шорсткою, рваною.