- •Визначте предмет і основні завдання педагогічної етики
- •Охарактеризуйте моральні хасади спілкування вихователя з дітьми
- •3. Дайте характеристику основним категоріям етики.
- •4. Визначте шляхи педагогічного самовдосконалення
- •5.Охарактеризуйте конфлікти ,їх розвиток і попередження.
- •7.Охарактеризуйте основні складові Кодексу професійної педагогічної етики.
- •8. Поясніть поняття «моральна культура вихователя»
- •9. Охарактер пед. Такт вихователя як компонент мор культури
- •10. Розкрийте суть принципу педагогічної солідарності у педагогічній етиці.
- •11. Охарактеризуйте методи розвитку педагогічної спостережливості
- •12. Розкрийте суть поняття «педагогічний інтерес».
- •13. Методи розвитку пед. Інтересу
- •14. Доведіть вплив культури педагогічної діяльності на ефект навч – вих.. Процесу
- •15. Прозкрийте суть принципу професіоналізму, співробітництва, творчості у педагогічній діяльності вихователя.
- •16. Розкрийте роль самопізнання у формуванні професійної майстерності
- •17. Розкрийте особливості розвитку педагогічної емпатії вихователя
- •18. Охарактеризуйте принципи і стилі пед. Спілкування вихователя з дітьми
- •20. Розкрийте особливості пед. Спілкування, функції, види
- •23. Розкрийте суть осоюистісно орієнтованої взаємодії вихователя з дітьми
- •21. Проаналізуйте основні стилі педагогічного спілкування
- •22. Охарактеризуйте види пед. Конфліктів, розкр їх суть
7.Охарактеризуйте основні складові Кодексу професійної педагогічної етики.
Кодекс професійної етики педагога визначає сукупність моральних вимог, що випливають з принципів і норм педагогічної моралі, і регулює його поведінку і систему відносин в процесі педагогічної діяльності. Однією з основ кодексу професійної етики вчителя є встановлення основних вимог, які визначають ставлення вчителя до самого себе, до педагогічної праці, до учнівського та педагогічного колективам, Необхідність співробітництва педагога і батьків учнів у рамках педагогічного процесу Педагогу важливо налагодити контакт з батьками учнів, зробити їх союзниками у справі виховання. В оптимальному варіанті педагог повинен стати частиною сімейного мікросередовища (як найближчий порадник батьків у питаннях навчання та виховання їхніх дітей), а батьки учня - частиною його шкільного мікросередовища (як учасники загального педагогічного процесу). і т.д.
8. Поясніть поняття «моральна культура вихователя»
Моральна культура педагога постає передусім як інтегральна єдність двох суспільних явищ: культури і моралі. Функціонуючи як "культура" в моралі, вона водночас висвітлює моральний аспект (цінність) культури. Тому аналіз моральної культури передбачає розкриття глибинних взаємозв'язків між культурою і мораллю, що можливо лише на основі системного аналізу людської культури, сутності та структури моралі, їх соціальних функцій, ролі в суспільній життєдіяльності людей.
Моральна культура педагога -духовна цінність, система знань і переконань, почуттів і навичок, норм і відносин, інтересів і потреб, Єдність культурно-морального досвіду, безпосередньої діяльності і поведінки, спрямованої на самореалізацію, навчання і виховання особистості учня.
Моральна культура учителя спонукає до творення, розподілу і споживання духовних цінностей передусім в освітній сфері, а також в усьому соціальному просторі. Формується й реалізується моральна культура особистості за умов її свободи, вільної і творчої життєдіяльності.
9. Охарактер пед. Такт вихователя як компонент мор культури
Сутність педагогічного такту полягає в педагогічно доцільному ставленні та впливі педагога на вихованців, в дотриманні почуття міри в спілкуванні з ними, в умінні налагоджувати продуктивний стиль спілкування в педагогічному процесі та в пошані до особистості вихованця.
Основні ознаки педагогічного такту: • людяність без зарозумілості; • вимогливість без брутальності та прискіпливості; • педагогічний вплив без наказів, навіювань, попереджень, без приниження особистої гідності вихованця; • вміння висловлювати розпорядження, вказівки та прохання без благання, але і без марнославства; • вміння слухати співрозмовника, не виказуючи байдужості та вищості; • врівноваженість, самовладання і діловий тон спілкування без дратівливості та сухості; • простота в спілкуванні; • принциповість і наполегливість без упертості; • уважність, чутливість і емпатійність без їх підкреслення; • гумор без насмішки.
Це сильний засіб, за допомогою якого вихованців можна перетворити на своїх спільників чи, навпаки, суперників.
