3.2 Пріоритетні напрямки реалізації інтеграційних прагнень України

Після неоднозначних подій в лютому 2014 р. відбулася зміна влади, яка відбулася непередбаченим шляхом , тож нова керівна влада України постала перед серйознім вибором. Адже загострення конфлікту та відносин між РФ та Україною , а також відторгнення власним населенням. Україна обирає орієнтацію на відновлення внутрішньополітичної та економічної стабільності.

В той же час політичні лідери Євросоюзу , на яких Україна поклада багато сподівань виявилися неспроможними виявити позицію щодо України. Після анексії Криму та початку локального конфлікту на території Донбасу та Луганької області, політичні лідери визначилисяі схвалили план щодо протидії політиці РФ, що тягнув за собою три етапи санкцій. На першому етапі відбулась заборона вʼїзду в ЄС осіб що були причетними до ескалації конфлікту та анексії Криму. Другий етап увібрав в себе обмеження проти осіб та компаній з близького оточення В. Путіна. І лише третій етап санкцій передбачав обмеження, що були спрямованні проти окремих галузей російської економіки, банківської сфери, металургію, машинобудування, наукові проекти, хімія та енергетика.

Перебування України на передньому рубежі суперечностей, вже призвело до величезних економічних та політичних втрат, що повʼязані з анексією Крима, дестабілізацією ситуації в країна, економіна нестабільність, нестійка ситуація щодо конфлікту на Донбасі. Через ці фактори досить тяжко проглядати і говорити щодо стратегії післякризового врегулювання.

Причинни такої ситуації та невпевненості щодо оцінок і прогнозів полягають у тому, що відносини між Європою та Україною залежить від фінансової та економічної структури, орієнтування зовнішньополітичних влідних структур України, стабілізація або дестабілізація політичного режиму, допомоги з боку від зовнцшних впливів. Також можна віднести сюди і контроль центральної влади в окремих регіонах, що і є визначальною ланкою в територіальній конфігурації України.

Що ж до ситуації стосовно економічних перспектив, то можна зазначити що відносини між ЄС і Україною заслуговують окремої уваги. Доречно буде сказати, що затверджені умови та перехідні положення що стосуються зони вільної торгівлі між Європейським Союзом та Україною моглиб бути кращими. Аналізуючи країни Азії і Латинської Америки , які вкладали угоди про вільну торгівлю та асоціацію з ЄС, вони змогли дістати більш сприятливі умови торгівлі, аніж ті на які погодилась Україна. Втім враховуючі обставини, що відбулися на території України: зміна влади, відсутність надійних союзників , довге зволікання в підписанні угоди з Європейським Союзом , ці аспекти могли ще глибше загострити внутрішню кризу та фактичну економічну ізоляцію.

Якщо говорити про перспективи розвитку реалізації інтеграційних прагнень, виходячи з економічного аспекту, то тут варто зазначити, що відбудеться зближення переважно в сфері сировинної бази економіки. На данний момент вона характеризується низьким рівнем конкурентоспроможності ,враховуючи ту ситуацію в якій зараз знаходиться Україна. Та і той момент що Україна буде підвернена довготривалої адаптації до єдиного ринку європейського економічного простору. Враховуючи цю ситуацію, необхідно взяти вектор на реалізацію задля проведення соціальних та економічних реформ, що передбачає тоталітарну структурну перебудову економіки. В той же час, під час проведення реформ , необхідно докласти титанічних зусиль для зменшення рівня ВВП на душу населення та зменшення соц. Стандартів, що можуть дискредитувати программи уряду та його ініціативи. Основного ризику набуття зони вільної торгівлі між Європейським Союзом та Україною становить проблемма вразливості промисловості України, адже вона буде потерпати від конкуренції з європейськими компаніями.

На сонові отриманих результатів можно зробити висновок, що Україна входить в 30 стан з найнижчин індексом людського розвитку, явне відставання по показникам ВВП на душу населення, що унеможливлюя на даному етапі розвитку країни чітко описати пріоритетні напрями реалізації інтеграційних прагнень, адже саме ці фактори не дають створити та впровадити реально позитивний імідж країни, що займає не останнє місце розвитку на міжнародній арені. Враховуючи структуру експорту товарів та обʼємів експорту та імпорту , можна сказати що доля металургії та машинобудування в експорті продовжує залишатися значною відносно с іншою продукцією. Це показує, що металургія являється основним напрямом реалізації інтеграційних напрямів, точніше саме цей аспект можливо допоможе це реалізувати. Далі, враховуючи, обʼєми експорту і імпорту за період 2005- 2013 року ростуть, а ле сальдо зовнішньої торгівла залишається відʼємним, що і потребує прегляду стратегії зовнішньої торгівлв та зріст конкурентоспроможності вітчизняних товарів.

Отже, підводячи висновки , на основі переглянутих результатів можна сказати що для повноцінного входження Укаїни в ЄС необхідна стратегія , що включатиме в себе не безконтрольну лібералізацію зовнішньої торгівлі, а й регуючий державою процес формування відкритості національного ринку, що буде доповнено ціле направленою політикою захисту національного виробника та споживача, та наближення їх до світових норм та стандартів.

Ключове завдання зовнішньоекономічної діяльності – це забезпечення відповідно до світових стандартів та стандартів ЄС, критеріїв оптимальних параметрів відкритості української економіки, виповнення яких буде гарантією на стимулювання екомічної безпеки держави, що буде забезпечувати тісне пересічення внутрішньої та зовнішньої економічної політики. Інтеграція України до ЄС потребує деякого часу и буде здійснена відповідно по мірі виявлення благо приємних зовнішніх і внутрішніх умов.

Головна задача України на сьогоднішній день – це визначення направлення на формування стратегії на зовнішньо економічну діяльності.

Можна зазначити ще одну важливу річ про те що раніше ЄС ніколи не надавав нійякій країні, яка не мала статусу кандидата на вступ, такої широкої та документально зафіксованої перспективи, як це було зроблено в Угоді про асоціацію:

• Посилення участі України в программаї ЄС, зближення спільних цінностей.

• В галузях зовнішньої та політичної безпеки – транскордонне співробітництво

• Сприяння розвитку принципів правової держави, прав людини, демократії та допомога у боротьбі з корупцієюі налагодження роботи органів юстиції більш ефективно.

• Налагодження нових форматів співробітництва, надання фінансового сприяння та створення платформи громадянського суспільства.

Висновки

Процес інтеграції існував ще з давніх часів, адже його можна розуміти не лише як препелетення економічних структур, а й як процес взаємодії. Інтегрцію можна пояснювати як процес інтернаціоналізації господарського життя, зближення та обʼєднання економік ряду країн. Якщо дивитися через призму історії ми бачимо, що якщо перша половина 20-го сторіччя являлася епохою становлення та формування незалежних національних держав, то починаючи з другої половини 20-го ст. почався процес інтеграції. На фоні закінчення Першої Світової війни, а саме: зростання продуктивних сил та розвиток новітніх технологій постає питання про практичне впровадження ідеї інтеграції. Сама тенденція до реалізації ідеї інтеграції з початку 1950-х років отримала відгук тільки в Європі, а вже починаючи з 1960-х років поширилася і заполонила інші регіони. Саме міжнародна економічна інтеграція стала тою віхою до розвитку і трансформування сучасних видів інтегрування, які ми маємо в наш час. В певний момент часу рівень розвитку інтернаціоналізації господарського життя доходить до тої точки відліку коли економічні звʼязки та взаємозалежність роблять перехід і проникають у національні господарства. Це є проявом інтернаціоналізації виробництва та ознакою інтеграції.

Аналізуючи данний матеріал можна зробити висновок, що управління політичною, економічною,соціальною та ідеологічною сферами суспільства в ЄС, в цілому відповідають загальновизнаним демократично-правовим і науково-теоретичним критеріям. Ціла Європейського Союзу та України знаходяться в основному на одній площині, отже Україні є вигідно приєднання до ЄС.

Але будь-яку явище має як негативні так і позитивні явища, євроінтеграція України має як мінуси так і плюси, що повʼязані в основному зі встановлення структури Єс та розвитку її стратегії. Через це, під час розроблення поведінкової стратегії на вступ до ЄС,Україні слід сконцентруватись на позитивних аспектах.

Проаналізувавши викладену інформацію, можна сміливо стверджувати, що входження України до ЄС є досить логічним наслідком. Адже Україна прагне збудувати цивільно-правову державу на засадах демократичних реаліях.

В сучасному глобалізованому світі, найбільшу виноду отримують ті карїни, що обʼєднали свої зусилля заради досягнення спільних інтересів та високих показників розвитку.

Тож можна вважати, що євроінтеграційна стратегія України відповідає її національним інтересам. Але Україні доведеться подолати важки та скрутні часи якщо вона дійсно вступить до лав ЄС. Бо на жаль, враховуючи не стабільну ,як економічну так і політичну ситуацію в країні, наслідки для ціх свер будуть досить пагубними. Навіть якщо піде велика хвиля фінансових інвестицій з боку ЄС, в економічному секторі погіршиться ситуація, що навіть може призвести до ще більшої дестабілізації в країні.