ВІДОКРЕМЛЕНИЙ ПІДРОЗДІЛ

НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ

БІОРЕСУРСІВ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИ

"БОЯРСЬКИЙ КОЛЕДЖ ЕКОЛОГІЇ І ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ"

Реферат

на тему

" Філософія античності: загальна характеристика"

Виконав:

студент групи М-31

Гучинський Сергій

Перевірила:

Мікосянчик О.П.

Боярка - 2015

Зміст

Вступ..........................................................................................................................3

1. Натурфілософський період античної філософії. Проблема першооснови.............................................................................................................4

2. Проблема буття: матеріалістичне і ідеалістичне трактування........................6

3. Проблема моральних підстав людського буття: софісти і Сократ........................................................................................................................8

4. Загальна філософська позиція Платона.............................................................10

5. Суспільно-політичні погляди: вчення про державу Платона, людина як «політична тварина» у Аристотеля.........................................................................11

Висновок...................................................................................................................14

Список використаних джерел.................................................................................15

Вступ

Антична філософія являє собою сукупність навчань розвиваються в Стародавній Греції і Стародавньому Римі з VIст. до н.е. по VIст. н.е. Це ціла історична епоха від формування архаїчних полісів на іонійському італійському узбережжі до розквіту демократичних Афін і наступної кризи і катастрофи поліса, переходу в Стародавньому Римі від республіки до монархії. Звичайно початок давньогрецької філософії зв'язують з ім'ям Фалеса Мілетського (625-547рр. До н.е.), кінець-з декретом візантійського імператора Юстиніана про закриття філософських шкіл в Афінах (529р.н.е)

Це тисячолітній розвиток філософських ідей демонструє дивну спільність, обов'язкову спрямованість на об'єднання в єдиному космічному універсумі природи, богів і людини. Багато в чому це пояснюється язичницькими (політеїстичними) корінням античної філософії, і в той же час свідчать про особливе, притаманному даній епосі теорійном настрої, споглядальності, прагнення одним поглядом охопити всю ойкумену, світобудову в цілому. Основний зміст античної філософії становить філософія стародавніх греків, власне римську філософію виокремлює з філософії елліністичного періоду, що розвивалася в Греції Римі з IIIст.до н.е. Для греків природа виступає єдиним абсолютом, вона не створена богами, а самі боги складають її невід'ємну частину і уособлює основні природні стихії. Людина ж не втрачає своєї початкової зв'язку з природою, але живе не тільки "за природою", але і "по встановленню", на основі розумного обгрунтування. Сама картина світобудови, характерна для виникаючої філософії, являє собою даний у наочно-образній формі на питання полісного життя. Тут присутні основні реалії особистого та суспільного життя стародавнього грека: людина, бог і держава. Філософія приходить на зміну перед філософським описам, що містяться вже в поемах Гомера і Гесіода, і починається пошук безособового підстави всіх речей, першосубстанціями, яка у перших філософів і ототожнювалася найчастіше з тією чи іншою природною стихією.