Аналіз роману Волинь

«Волинь» - твір значною мірою автобіографічний. В основу його сюжету покладено факти життя автора та його родини. Ми знаходимо багато схожого в біографіях Самчука й головного героя роману Володька Довбенка. Перебуваючи на чужині, прозаїк надзвичайно болісно переживав розлуку з близькими йому людьми. Саме туга за рідним краєм, батьківським домом, батьками, сестрою стали головним поштовхом і бажанням повернутися подумки на Волинь, створити епічний широко розгорнутий роман про людей, між яких він виріс, яких знав і любив, без яких його існування не мало сенсу.  Прагнучи створити широке епічне полотно про життя волинського селянства першої третини XX століття, письменник змалював понад 450 персонажів. Ми зустрічаємося у романі із селянами-хліборобами різного достатку, поміщиками, священиками, панськими прикажчиками, урядовцями, солдатами Першої світової війни, революційними матросами. Вони - люди різного віку, різних уподобань, різних політичних поглядів, вони - народ.  Трилогія «Волинь» охоплює історію українського роду Довбенків, які міцно, серцем приросли до наймальовничішого куточка України, їм визначено долею жити у час великих соціальних зрушень, боротися за збереження своєї сім'ї, свого добробуту, коріння, любові до землі.

Чіткий розподіл обов'язків, кожен знає своє місце.

22. Творчість і.Багряного. Аналіз романів «Тигролови», «Людина біжить над прірвою»

«Тигролови»

Тема твору  - це боротьба людини проте безжальної системи, збереження, незважаючи на страшні страждання, людської гідності та честі. Сюжет побудований на історії «полювання»  майора НКВС Медвина  на Григорія Многогрішного, не прирученого тоталітарною системою молодого хлопця з України. Втікаючи з потягу, що везе в’язнів до таборів, він опинається у тайзі, де неочікувано зустрічає  земляків, друзів та кохання.

Проблематика роману «Тигролови» - це  питання співвідношення добра й зла, морального вибору; збереження людяності, справедливості, патріотизму; взаємини особистості з владою.

Характеристика образів у романі "Тигролови"

Роман багатий на яскраві образи. Головний героєм  є Григорій Многогрішний, політичний в’язень, людина сильна і духовно, і фізично. Він має незламну волю та готовий боротися за людську сутність і свободу. Його не скорили ні страшні фізичні, ні моральні знущання. Навіть його прізвище невипадкове, воно таке ж саме як і у Дем’яна Многогрішного, українського гетьмана, засланого в Іркутськ. Григорій Многогрішний – це відтворення образу непідкореної України.

Родина Сірків також пам’ятає свою батьківщину. Вони опинилися на чужині, проте змогли зберегти свій «український» світ, сповнений моральної чистоти та гармонії. Сірки  - люди горді та сильні, їх загартувала сувора природа. Атмосфера в родині, що врятувала  Григорія, світла і добра, тут він знаходить справжній домашній затишок. Родина Сірків має незвичне заняття  -  вони виловлюють тигрів в тайзі. Вони вступають в двобій з цими сильними та гордими тваринами, достойними супротивниками, і виходять переможцями.

Цим сміливим мисливцям протиставляється майор Медвин. Цей кат полює на Григорія. Він уособлює сталінську репресивну машину, що прагне зламати та знищити таких волелюбних людей як Григорій Многогрішний чи родина Сірків.

Роман закінчується оптимістично. Григорій перемагає Медвина в двобої. Багряний вірить у перемогу добра над злом, свободи над гнітом. Пригоди Многогрішного продовжуються,адже він продовжує свій путь, свою боротьбу.