Вплив психологічних факторів пренатального розвитку на психіку дитини:

1. Бажання та готовність молодих людей мати дитину (сприймання факту зачаття як негативного пригнічує психіку дитини, наявність сприятливих економічних, психологічних та виховних умов створює хороші засади для її зростання).

2. Психологічний мікроклімат родини – конфліктність чи гармонійність взаємин жінки з родичами. Якщо вагітна жінка постійно перебуває в зоні конфліктів, це невротизує її і передається дитині.

3. Психоемоційний стан самої жінки – її стресостійкість та емоційна врівноваженість. Надмірна дратівливість та вразливість жінки проектується на психіку дитини.

4. Рівень страху вагітної жінки перед пологами. Сам по собі страх є природнім, однак якщо він надмірний, то шкодить дитині та жінці. Зменшення страху можливе через збільшення інформованості жінки щодо пологів.

Тератогени (від грец. «teratos» - потвора) – фактори, що спричинюють відхилення пренатального розвитку дитини.

Вплив тератогенів на психічний розвиток дитини:

1. Ліки (найбільш вивчений вплив):

а)знеболюючі – зниження темпів внутрішньоутробного розвитку і відставання психічного розвитку після народження дитини;

б) заспокійливі (в т.ч. снодійні, транквілізатори, антидепресанти) – блокування роботи нервових центрів, а після народження – інертність (млявість, малорухливість) психічної діяльності, в окремих випадках – явище аутизму дитини (патологічної надмірної замкнутості). Особливу небезпеку становлять заспокійливі хімічного походження, рослинного зазвичай не дають негативних наслідків;

в) антибіотики – порушення сенсорного розвитку (вади зору та слуху);

г) гормональні препарати – порушення статевої ідентифікації (несприймання своєї біологічної статі), дефекти статевих органів – комплекс неповноцінності, емоційні розлади.

В принципі небезпеку можуть становити будь-які ліки, що вживаються вагітною без контролю та припису лікаря. Однак, коли йдеться про загрозу життю дитини чи жінки, то вживання ліків є необхідним, медики тоді попереджають про негативні наслідки вживання чи невживання ліків.

2. Алкоголь – схильність до алкоголізму, нервова розгальмованість, порушення інтелектуального розвитку (в легких випадках - пригнічення інтелектуальних задатків, в складних – розумова відсталість), порушення моторної координації, схильність до невмотивованої агресії. Шкідливе вживання алкоголю до вагітності, сп’яніння під час зачаття, особливо небезпечне вживання алкоголю вагітною жінкою. Організм майбутнього батька, отруєний алкоголем, теж має такий самий негативний вплив на майбутню дитину.

3. Наркотики – вроджена наркотична залежність дитини, низькі показники життєздатності – відставання психічного розвитку дитини, розумова відсталість, поведінкові та емоційні розлади, нервова розгальмованість, труднощі соціальної адаптації. Небезпеку становить вживання навіть «легких» наркотиків як жінкою, так і чоловіком.

4. Тютюнопаління – якщо вагітна жінка постійно палить чи вдихає дим, відбувається звуження плаценти, що обмежує процеси обміну між матір’ю

та дитиною і в подальшому викликає відставання психічного розвитку, порушення уваги та невротичні симптоми. В крайніх випадках народжуються діти з інсультом (крововиливом) головного мозку, що далі викликає неповноцінність певної психічної функції.

5. Хімічні фактори (радіація, важкі метали, нітрати, пестициди) – порушення сенсорного розвитку, пригнічення інтелекту, емоційно-поведінкові розлади.

6. «Материнський фактор» - а) вік – надто рання або надто пізня вагітність збільшує ризик формування різних відхилень розвитку дитини (оптимальна репродуктивна зрілість батьків – 18-35 років);

б) резус-конфлікт матері та дитини ( можливий тільки в одному випадку – якщо мати є носієм негативного резус-фактору, а батько – позитивного і дитина успадкує резус-фактор батька, тоді організм жінки сприймає плід як «чужинця» і імунна система починає виробляти антитіла на вигнання) – наслідками є пригнічення інтелекту, неадекватна самооцінка, психічна інертність.