7.Антиномічність ідеї краси в язичницькій та християнській естетиці.Августин Блаженний.

В історії естетики важливе значення мала естетика середньовіччя. Середньовіччя, зосередивши увагу на таких складових естетичних проблемах, як специфіка краси і прекрасного, види мистецтва, співвідношення чуттєвого й духовного в мистецтві, стало помітною віхою у становленні естетичної науки. Спираючись на теоретичний досвід накопичений на перших етапах становлення, естетика продовжувала активно розвиватися у межах загальнофілософського знання і наступних століттях, посіваючи вагоме місце в динаміці формування європейської і світової культури. Ідеалом середньовічної естетики стає християнський Бог, як джерело «абсолютної краси» і «власне прекрасного». Бог – найвищий митець, що створює красу за своїми законами.  Бог – це найвища краса, прототип матеріальної і духовної культури. У поняття прекрасного входили такі поняття, як гармонія, число, пропорція, світло. Аврелій Августин  (Блаженний)- один із перших теоретиків середньовіччя, намагався широко використовувати античну спадщину, знайомити своїх сучасників з філософськими поглядами цієї доби. Позиція Августина щодо вирішення естетичних проблем була досить суперечлива. Августин захоплювался мистецтвом, зокрема музикою і скульптурою, схилявся перед красою зовнішнього світу, довершеністю природи. Водночас, як глибоко релігійна людина, він осуджував себе за гріховну любов до краси, до мистецтва.Вважав красивим у мистецтві те, що наближує людину до Бога. Важливе місце в естетиці Августина посідають проблеми видової специфіки мистецтва, передусім художні можливості видовищних мистецтв. Особливу увагу Августин приділяє театру й аналізує його роль в римській культурі. У праці "Про град божий" філософ намагається створити образ ідеального, морального міста, в якому немає театру - символу гріховності. Погляди Августина вплинули на подальшу традицію становлення церкви до мистецтва. 

8.Ідея гармонії, віри і розуму Фоми Аківінського. Значення його теорії…

Фома Аквінський, як важливий представник епохи середньовіччя, спирався на теоретичні розробки А.Августина, розширив  естетичну проблематику, звернув увагу на збагачення термінології та категоріально понятійного апарату. Твердив, що справжня духовна краса повязується лише з Богом як основою світової гармонії.Філософ, монах і богослов, Ф.Аквінський вважав, що для визначення прекрасного потрібно три умови: досконалість, пропорція, ясність. Як і Августин, він передусім цікавився такими поняттями як "прекрасне", "краса". Для визначення цих понять і пояснення стану людини, філософ стверджує, що краса - це те, що задовольняє людину в процесі чуттєвого споглядання навколишнього світу. Певних речей, творів мистецтва. Поштовхом до виникнення задоволення є завершеність форм предмета, гармонія його частин. Основні твори Фоми Аквінського - "Сума теології" та "Сума проти язичництва". Започаткований ним філософський напрям томізму.Томізм — напрям у схоластичній філософії й теології католицизму, для якого характерне прагнення поєднати християнське вчення з акцентованою увагою до прав розуму і здорового глузду.