Економічний розвиток Білорусі

З проголошенням незалежності в Білорусі із запізненням розпочалися економічні реформи, які здійснювалися повільно. До середини 90-х pp. в економіці країни відбувся глибокий спад:

• зменшився обсяг виробництва;

• знизився валовий внутрішній продукт (ВВП);

• зменшився рівень внутрішніх інвестицій;

• збільшувалася кількість збиткових підприємств у всіх сферах народного господарства;

• зростало безробіття;

• підвищувалися ціни на сировину й енергоносії;

• зростала інфляція.

У 1993-1994 pp. проводилася приватизація державної власності. З обранням у липні 2004 р. президентом республіки О. Лукашенка реалізацію ринкових реформ було згорнуто. О. Лукашенко значно обмежив самостійні функції уряду в проведенні економічної політики. Держава почала контролювати фінансові установи і проводити політику обмеження зростання курсу долара США.

З 1996 р. разом з розпуском Верховної Ради, відставкою прем’єра М. Чигиря ринкові реформи було зупинено. Встановлено жорсткий державний контроль за економічною діяльністю. З полиць продуктових магазинів зникли хліб, цукор, молоко, м’ясо й інші продукти та товари першої необхідності. В країні запроваджено картки і норми продажу в одні руки.

Висновки

1. Волюнтаризм, силові методи керівництва народним господарством, штучне стримування цін і курсу іноземної валюти зумовили обвал національної економіки.

2. Це Призвело до зближення економіки Білорусі з економікою Росії, поглиблення . процесу російсько-білоруської економічної інтеграції.

3. Тісні економічні зв’язки з Росією, розрахунки з Росією за енергоносії бартером (продовольством) стали базою для корупції в державному апараті.

4. Фактично в Білорусі реанімовано “радянську систему” з дещо національним забарвленням.

Економічний розвиток Молдови

Формування національної економіки відбувалося у надзвичайно складних умовах. Лібералізація цін, гіперінфляція на початку 90-х pp. швидко “вимили” Матеріальні і фінансові ресурси підприємств, значно знизили купівельну спроможність населення. Далася взнаки непідготовленість господарських кадрів до роботи в нових умовах. Відбувся різкий спад виробництва, масове безробіття, зубожіння населення.

Поки що не дала очікуваного результату и приватизація, повільно формується середній клас, який є Основою стабільності в суспільстві. Відбулася “тінізація” та криміналізація економіки. Додаткових труднощів додав збройний конфлікт із невизнаними самопроголошеними республіками — Придністровською та Гагаузькою.

На сьогодні Молдова — переважно сільськогосподарська країна з невисоким рівнем життя населення. Повільно Молдова розпочала економічне відрядження, намагаючись налагодити господарські зв’язки з сусідами і на Заході, і на Сході.

Економічний розвиток країн Закавказзя

Збройні конфлікти значно ускладнили перехід країн Закавказзя до мирного життя. Економічні перетворення здійснювалися повільно, відбулася “тінізація” та криміналізація економіки, сформувалася кланова економіка. Подолати скрутну економічну ситуацію, низький рівень життя держави Закавказзя намагаються за допомогою іноземних інвестицій та грошових кредитів МВФ і Всесвітнього банку реконструкції та розвитку.

Азербайджан, який володіє багатими покладами нафти, проводить експансіоністську економічну політику щодо своїх сусідів, а також сподівається на значні зарубіжні інвестиції. Грузія має важливе значення для забезпечення стратегічних інтересів Росії й Туреччини. Вона проводить прозахідну зовнішньополітичну орієнтацію.

У квітні 1996 р. Грузія підписала договір про співробітництво і партнерство в галузі економіки й торгівлі.

Висновок

Відсутність розвиненого ринку, його механізмів спричинили важке соціально-економічне становище в цьому регіоні, низький життєвий рівень населення.