3.Упакування сухих будівельних сумішей.

Сухі суміші — це суміш твердих сухих компонентів, які виго­товляються у виробничих умовах і використовуються на будів­ництві та ремонтних роботах. Упаковка відіграє важливу роль як засіб просування сухих сумішей на ринок, оскільки якість продук­ту на першому етапі асоціюється з якістю упаковки. Упаковка сухих сумішей повинна приваблювати увагу покупців, бути зруч­ною для перевезення, складування та споживання, міцною і чис­тою, забезпечувати збереженість продукту.

Поширені три основні види упаковки сипких продуктів: міш­ки, біг-беги (м’які контейнери) і дрібні фасовки (пакети). Біг-беги вважаються транспортною упаковкою, маса упаковки становить від 500 до 2000 кг, мішки — переважно транспортна упаковка, масою від 5 до 50 кг, і пакети — масою 1—5 кг.

Мішки потребують певної ручної праці і тому маса окремих будівельних сумішей може коливатись у певних межах. Напри­клад, цемент і дешеві сухі суміші фасують по 50 кг, а дорогі — переважно по 25 кг, тоді як у Європейських країнах регламенто­вана маса мішка з цементом і сухими сумішами становить 25 кг. Мішки перевозять у пакетованому, та і у не пакетованому вигля­ді. Пакетування — це формування транспортної упаковки масою 1000—2000 кг.

Мішки паперові використовують для фасування, транспорту­вання та зберігання різних порошкових, сипких продуктів і мате­ріалів. Вони характеризуються повітропроникністю, екологічною чистотою й легким укладанням на піддони. Багатошаровість па­перового мішка дозволяє підібрати оптимальне співвідношення розміру і міцності. Крім будівельних матеріалів паперові мішки використовують для упакування деревного вугілля, різних комбі­кормів, кормів для домашніх тварин, для заморожених продуктів харчування.

Розрізняють багатошарові мішки: склеєні і зшиті, відкриті й закриті. Загальна кількість шарів паперу в мішку може досягати 6. Склеєні мішки мають перевагу над зшитими щодо економії папе­ру, технології виготовлення та експлуатації. У закритих мішках при формуванні одного із днищ монтується спеціальний клапан для завантаження матеріалів. Інструкція клапана така, що після заповнення мішка клапан під тиском вмістимого закривається і щільно закупорює мішок. Сухі суміші фасують переважно в за­криті мішки із внутрішнім клапаном, який сам закривається.

Пакети із полімерних матеріалів для непродовольчих товарів поділяються на два типи: І — з прямим дном без клапанів (від І-1 до І-12), з клапаном (І-13, І-14); з фальцями (І-15 і І-16); ІІ — з прямокутним або шестикутним дном (ІІ-1 і ІІ-2).

Їх виготовляють з різних видів плівок залежно від вимог, які ставляться до упаковки конкретних видів продукції. Матеріали для виготовлення пакетів, призначених для упакування іграшок, повинні бути допущені МОЗ. Товщина плівки встановлюється нормативними документами на пакети для конкретних видів продукції з урахуванням вимог до їх збереженості.

Якість поверхні пакетів, крім швів, повинна відповідати вимо­гам стандартів на полімерні плівки, з яких вони виготовлені. Внутрішня поверхня пакета не повинна злипатися. Шви мають бути без пропусків клею, зварні шви — герметичними, якщо це передбачено стандартом на пакети конкретних видів продукції. Нормується також і міцність швів пакетів.

Пакети одного типорозміру і матеріалу закладають у стопу від 100 до 1000 штук. Стопи пакетів скріплюють стрічкою звичайною або липкою, їх формують у кіпи і загортають в обгортковий папір або закладають у мішки із термозварних плівок і герметизують.

У кожну кіпу вкладають або наклеюють ярлик з інформацією про найменування або марку матеріалу, з якого виготовлений па­кет, тип і розмір пакета, кількість пакетів у кіпі, номер пакуваль­ника, позначення стандарту.

Кіпи зберігають у штабелі висотою не більше 2,5 м у закритих складських приміщеннях, в умовах, встановлених для полімер­них плівок.

Пакети із плівкових матеріалів для промислових товарів ви­пускають згідно з галузевим стандартом відповідних розмірів з певної товщини плівки. Частина пакетів виготовляється з руч­ками або з клапанами відповідно до зразків-еталонів. Для паке­тів використовують різні полімерні плівки, у тому числі й ко­льорові.

При оцінці якості звертають увагу на зовнішній вигляд, стій­кість малюнку флексографського друку та міцність шва.

Маркування включає розмір пакета, їх кількість у пачці, дату випуску, масу упакованого місця (при груповій упаковці).

Вироби одного розміру й рисунка укладають у стопи від 50 до 500 штук, а потім у поліетиленовий пакет і заварюють.

Упаковку стопи комплектують у пачки по 5—10 штук, закла­дають у мішки із термозварних плівок і заварюють. Маса мішка допускається до 25 кг.

Пакети розмірами 500 х 550 мм комплектуванню у пачки не підлягають.

Зберігають пакети на піддонах у складських приміщеннях без потрапляння прямих сонячних променів при температурі від 5 до 10 °С на відстані не менше 1 м від нагрівальних приладів. Гаран­тійний термін зберігання пакетів — 6 місяців з дня одержання їх замовником.

7