1.2.Класифікація підстав звільнення від кримінальної відповідальності

В результаті законотворчої та правозастосовної практики склалося чимало умов та підстав для звільнення від юридичної відповідальності, позначилися динаміка структури (система норм різних галузей права, що регулюють цілі, принципи, підстави, умови, межі, форми, стадії) і змісту цього комплексного інституту.

Класифікувати інститут звільнення від юридичної відповідальності можна за різними критеріями:

– за галузевим видам (конституційної, міжнародної, адміністративної, цивільної, фінансової, податкової, дисциплінарної, кримінальної відповідальності);

- за метою (наприклад, звільнення від покарання як мети звільнення від відповідальності);

– за підставами (їх розрізняють за ступенем суспільної небезпеки правопорушення і за ступенем суспільної небезпеки правопорушника; загальні і спеціальні, наприклад, підставою звільнення від дисциплінарної відповідальності буде дисциплінарне стягнення, накладене в неналежній формі);

- за формою звільнення від відповідальності (законодавчі та правозастосовні);

– за суб'єктами, що застосовують звільнення від юридичної відповідальності (законодавчі (представницькі), виконавчі, судові органи);

– за повнотою (об'ємом) звільнення від відповідальності (повне; часткове - саме останнє в наші дні потребує розширення сфери застосування) [1, с. 102].

Поряд з підставами звільнення, передбаченими колишнім кримінальним законодавством (у зв'язку зі зміною обстановки, у зв'язку із закінченням строків давності), вперше з'явилися норми про звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям (ст. 45 Кримінального кодексу України),

у зв'язку з примиренням винного з потерпілим (ст. 46),

у зв'язку зі зміною обстановки (ст. 48 Кримінального кодексу України),

у зв'язку з закінченням строку давності (ст. 49 Кримінального кодексу України) [2].

Звільнення від кримінальної відповідальності за чинним КК України можливе також на підставі закону України про амністію або акта помилування (ст. 44 Кримінального кодексу України).

Кримінальний закон в розділі XV «Особливості кримінальної відповідальності та покарання неповнолітніх» передбачає звільнення від кримінальної відповідальності неповнолітніх, які вперше скоїли злочин невеликої тяжкості - у разі, якщо їх виправлення можливе без покарання (ст. 97 Кримінального кодексу України) [2].

Я вважаю,що сьогодні інститут звільнення від кримінальної відповідальності практично мало затребуваний - виняток становлять щорічні масові амністії, приурочені до урочистим (ювілейним) датам, тоді як в цілях реалізації принципу індивідуалізації відповідальності їх підставою повинні стати відшкодування збитків і діяльне каяття.

«Звільнення від покарання» виступає елементом системи звільнення від відповідальності, суміжній з нею юридичної конструкцією, визначальною підстави, що виключають застосування санкції стосовно особи правопорушника чи внаслідок інших обставин, передбачених законом [13, с.113].

Якщо звільнення від відповідальності може наступити до винесення правозастосувального акту, то звільнення від покарання - після його винесення, оскільки покарання міститься в правозастосовчому акті.

Якщо підставою притягнення до відповідальності завжди виступає склад правопорушення, то звільнення від відповідальності можливе тільки при зміні соціально значущої оцінки діяння або особистості як суспільно небезпечних[15, с. 66]. Прикладом тому служать інститути амністії та помилування в кримінальному праві. Тут засудження як обов'язкова частина відповідальності і міра впливу держави не змінюються: зазнає зміна лише покарання.

Звільнення від відповідальності завжди передбачає звільнення від покарання, тоді як звільнення від покарання не виключає юридичну відповідальність в силу того, що склад правопорушення не змінився і поведінку суб'єкта правопорушення засуджено. Однак протиправність діяння вже характеризується інакше, і правопорушник (у зв'язку з обставинами, визначеними законом), звільнений від покарання, не несе позбавлень особистого, організаційного або майнового порядку. Щодо нього можуть бути використані інші заходи впливу (наприклад, заходи відновлення порушеного правовідносинами).